Що ми знаємо про ворону?.. А майже нічого!.. Хоча вона живе поруч з нами і бачимо її ледь не щодня. Скажемо: хитрий, кмітливий птах, доволі нахабний. Може поцупити собі на обід курчатко. Аби розбити плід горіха і добути зернятко, кидає його звисока на землю, і то вибирає асфальт. Вправно притримує лапкою черствий окраєць хліба і дзьобає. Отим, мабуть, наші знання про ворону обмежуються...
З біологічних довідників можемо дізнатися, що ворона має чорно-сіре забарвлення (воно й так усім добре відомо), гніздо з гілок мостить високо на дереві. Для цього обирає узлісся, лісосмуги, міські парки (поближче до людей, де завжди знайдеш чим підкріпитися). Кладка з 4-5 зеленкувато-блакитних з темними плямами яєць. Відкладає їх на початку квітня, а через три тижні вилуплюються ненаситні пташенята. Через місяць вони вже полишають гніздо. Живляться ворони найрізноманітнішою рослинною і тваринною їжею. Не гребують мертв'ячиною. Отже — санітари! Ласощами для них є й миші, відтак, допомагають господарям зберегти врожай. Словом, корисний птах!
У народних повір'ях ворона безпідставно зазнала недоброї слави, асоціюється з нечистою силою, прислужницею відьом. Її каркання над хатою віщує господарям лихо, а то й смерть. Але даремно вірити у таке!
Зате ворони, як й інші птахи, є добрими синоптиками. Ось які народні прогностичні прикмети мені вдалося занотувати:
— Ворони взимку розкаркалися — на мороз, а влаштували в небі хоровод — на сніг.
— Ворона при заході сонця самотньо сидить на верхівці дерева — чекай лютого морозу.
— У лютому ворони купаються в мокрому снігу — до негоди.
— Ворона заховала дзьоба під крило — сильно похолодає (і то — невдовзі).
— Якщо ворони взимку сидять на верхівках дерев і каркають — бути метелиці.
— Ворони купаються ранньою весною у калюжах — до тепла.
— Влітку ворони злітають під хмари — чекай негоди.
— Восени ворони вмостилися на нижніх гілках дерев — бути негоді й вітрові...
А я ж завжди бажаю читачам сприятливої погоди і тепла у серці!
Коментарі