Найвеличніше церковне свято лютого — Стрітення Господнього. Християни східного обряду завжди відзначають його 15-го дня місяця. У цей день, згідно Нового Завіту, Пречиста Богородиця і Святий Йосип Обручник принесли Ісусика до храму. Дитяткові Божому якраз виповнилося 40 днів і Його мали посвятити Богові. Так вимагав іудейський закон щодо первонароджених.
Ще перед входом у храм Ісусика взяв на руки праведний старець Симеон, якому було 300 років. Він мав видіння від Господа, що доти не помре, допоки не зустріне Спасителя світу. Старець упізнав у Дитяткові Месію, про що й сповістив усіх присутніх у святині. Тож тепер міг спокійно спочити у Бозі. Про цю подію також дізналася старенька, 84-літня праведниця Анна. Вона відразу стала ширити звістку про народження Спасителя.
Цього дня у церквах святять стрітенські свічки-громниці, які наділяються чудодійною силою. Вважають, що освячена сім років поспіль на Стрітення свічка може відвернути грозу і блискавку. Її запалюють, коли хтось важко занедужав. Стрітенська вода цілюща, як і йорданська.
Однак це свято не тільки церковне, а й народне. Воно неабияк позначилося на побуті українців, зокрема, у давніші часи за ним прогнозували погоду на майбутнє. Адже "на Стрітення зустрічаються зима з літом (весною)". Тепло неодмінно переможе холод! Тому Стрітення ще називають Зимобором. Тільки-от, коли це станеться?..
...Одного разу на Стрітення після закінчення Служби Божої я вийшов з батьками з церкви. У руках ніс свічку-громницю, вже декілька разів освячену. В усіх бадьорий, піднесений настрій. Додому не поспішали. Вирішили прогулятися містом, парком. Розтанув сніг, пригрівало сонечко, вулицями бігли потічки води.
— Вже наче й весна прийшла! — радісно поділився з батьками враженнями.
— Не тішся, Маркіяне, потеплінням на Стрітення, бо зима ще повернеться, — застеріг тато. — Бачиш, як на дахах повисли довгі бурульки, то ще стільки снігу намете. Зате у травні добре виростуть трави, кінь і корова напасуться. Ще кажуть: "Коли на Стрітення відлига, то весна пропаде надовго, а коли холодно, то весна не забариться".
— Тату, — запитую, — звідки ти це все знаєш?..
— Дідусь навчив, — відповідає. — А дідуся навчив його прадідусь. Ось так усно і передаються ці знання від покоління до покоління. Пам'ятаймо і бережімо своє!
Капає з дахів, а весна забариться... Не міг у це повірити.
— Зате влітку у вуликах накапає багато меду, — заспокоїв тато.
У парку побачили кілька синичок. Здавалося б, мали радіти потеплінню, співати, тенькати, вітати весну, а вони мовчать. Значить, відчувають похолодання. (Про це я вже сам здогадався).
Народні прогностичні прикмети, про які розповіли мені батьки (мама також їхній знавець!), сповнилися. А далі я вже сам почав ними цікавитися, дещо з почутого від дорослих, прочитаного у книжках став занотовувати у записник. Отож:
— На Стрітення день ясний — буде врожай льону.
— На Стрітення на деревах іній — вродять картопля і гречка.
— На Стрітення дме вітер, а снігу нема — низькі трави влітку, поганий врожай хліба.
— Багато снігу і міцний мороз на Стрітення — буде багатий врожай озимих зернових.
— На Стрітення півень води з калюжі нап'ється — у травні віл трави напасеться.
— Прилетіли граки і холодно — на ранню весну.
Кажуть, якщо на Стрітення ведмідь прокинувся і заревів — на ранню весну; а якщо далі солодко спить, та ще й перекинувся на інший бік — весна буде пізньою. Однак з цим господарем лісу я ще не зустрічався...
Коментарі