(Картинки з життя)

t 1 vivcharka

Як тільки навідуюся у село до бабусі, ледь не першим зустрічає мене сусідський пес Мухтар. Здалеку чує, підбігає, ластиться, подає лапку.
- Привіт, друже! - вітаюся з ним. - Як справи?

Той у відповідь задоволено крутить-вертить хвостом.
- Маркіяне, бери його зі собою у студентський гуртожиток. Веселіше буде, - жартує сусід дядько Володимир. - А потім на пари...
- Та я б охоче. Мухтар став би у нас старостою групи. Тоді ніхто не втече з пар. Але зі мною він лише товаришує, а любить вас.

Гляне хто на Мухтара, так відразу й перелякається. Страшний здоровань. Агресивна, злобна посмішка на морді. Ось-ось вкусить. Насправді ж, характер у нього «ангельський». Нікого не кусав.
Вже три роки, як пес замешкав у нашого сусіда, і чомусь відразу потоваришував зі мною.
Мухтар - вівчарка. Уже старечий, добре не бачить, однак нюх має відмінний. Очі запливають більмом. Погляд у нього сумний-сумний. Тільки не через хворобу і старість. Колишні хазяї дали прочухана, прогнали. На тілі собаки залишилися рубці від побоїв, явно, що дрючком били. Зате тепер йому нічого журитися. Має доброго господаря і щедру господиню. А спати в оборозі на сіні - тепло й затишно.

...А сталося це так. Влітку дядько Володимир випасав корів на лузі, біля самого Західного Бугу. Широка ріка, та й течія не з повільних. Бачить, що не протилежному березі стрибнув у ріку пес. Сяк-так переплив. З останніх сил добирався до берега. Потім, оговтавшись, підійшов до дядька Володимира, довірливо подивився в очі. Не важко було прочитати в цьому погляді:
- Не бий мене, не проганяй. Вірою-правдою служитиму.

Сумний, переляканий, голодний пес. Очевидно, що став непотрібним на господарстві, тому й прогнали.
Дядько Володимир почастував його обідом. Пес став ластитися до нього, а потім справно завертати корів до стада, наче все своє собаче життя прослужив пастухом.
- О, матиму підмогу, а то мене часто винаймають випасати корів, - потішився дядько Володимир, зробив паузу, почухав потилицю і продовжив, - от тільки моя дружина спочатку нашле на нас обох грім-блискавку, випалить злість, а потім відступить. Чуйне у неї серце.
- Гаразд, - гавкнув пес, - перетерпимо. (Так зрозумів його погляд сусід).

Опісля по-пластунськи підповз до дядька Володимира і вмостився біля ніг. Корови спокійно паслися, тож можна хвилинку перепочити.
Коли наш сусід в обідню пору гнав стадо корів у село, пес почалапав за ним. Нова кличка Мухтар йому сподобалася. Щоправда, не відразу відважився зайти на подвір'я, ліг під тином. Все ж мисочка молока і окраєць хліба, які запропонувала Мухтару дружина дядька Володимира (хоча спочатку й справді аж ніяк не зраділа гостю, а потім таки змирилася), звабили його.

Після обіду корів випасали обоє - пастух і пес, надійний помічник. Так і прижився у наших сусідів Мухтар. Як тільки сезон випасу корів - і то чи спека, чи дощ і блискавиці, чи пронизливий вітер - Мухтар завжди на пасовиську з господарем. Сезон закінчиться - нудьгує. Втім, чому нудьгує?.. Хату стереже.

Запитаєте: «Чому Мухтар відразу заприятелював зі мною?». Мабуть відчув, що я дуже люблю тварин!

Коментарі  

Майя
+1 #2 Майя 18 грудня 2018
Хороший рассказ! Интересный
Dik
+1 #1 Dik 18 грудня 2018
Всю жизнь мечтал завести собаку. но не разрешают

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі

Новеньке у блогах

leleka

Лелеки

Лехман Маркіян Тарасович
18 травня 2019

Неподалік бабусиного городу стоїть старий дерев'яний телефонний стовп, давно «забутий»...

den materi

Матері!

Лехман Маркіян Тарасович
11 травня 2019

У другу неділю травня в Україні відзначають День Матері

Люба Неню, Берегине!
Ми Тебе вітаєм...

flag pobedy

C праздником 9-го мая! Зі святом 9-го травня!

Александр Иванович
08 травня 2019

Люди!

Поздравляем вас с праздником 9-го мая! Праздником победы Красной Армии и советского...

z velykodnem

Вітаю з Великоднем!

Лехман Маркіян Тарасович
26 квітня 2019

З Воскресінням Христовим щиро Вас вітаю!
Жити в радості й любові від душі бажаю!
Запашною нехай...

shpak

Сів шпак на шпаківню...

Лехман Маркіян Тарасович
25 квітня 2019

(З фенологічного щоденника)

Вранці вийшов у двір міської багатоповерхівки і зрадів, наче у...