Тік-такав собі під ніс
Будильник та хвалиться:
Мовляв, якби оце не він,
То час би зупинився.
Задзеленчав, що все двигтить.
Ну, а хазяїн сонний
Хотів будильник зупинить
Й зіпхнув - поміст дубовий.
Упав, що й тікати забув,
Тут й сонце у віконце.
Та не відомо, чи зумів
Визнати хибним все це.
Коли і що верзти ти думай,
А потім вже тік-такай-тукай.
Всі блоги
Байка
- Деталі
- Автор: іван Ісаєвич
- Перегляди: 1936
Коментарі