Є рецензія!

Як билися між собою горобчики, бо зернятка не поділили, бачив. Синички, буває, теж стають охочими до бійки. Сороки, ворони, галки — поготів. А що вже говорити про півників... Не раз спостерігав і котячі чвари. А от щоб між собою влаштувати поєдинок білочки — такого не тільки я, а й, мабуть, і світ не бачив...

Цього року осінь щедро обдарувала грибами. Тому не дивно, що у лісі можна було часто зустріти білочок. Звісно, близько до себе звірята не підпускали, хутко втікали (ліс — не міський парк, де вони звикли до людей), але здалеку таки спостерігав за ними. Дуже симпатичні!

Одного разу іду лісом ще з порожнім кошиком, не надибав на гриба, аж мою увагу привернуло якесь дивне гучне цокотіння, сердитий писк. Ні, у лісовиків чи якихось там злих лісових духів не вірю! Однак стало трохи моторошно. Все ж цікавість переборола страх. Пішов на шум, ступив кілька кроків, аж за метрів двадцять від себе бачу двох білочок. Сваряться між собою, кидаються одна на одну, мов ті навіжені коти у березні. Так затялися, що й моєї присутності не помітили. Я причаївся за кущем, завмер і став спостерігати.

Виявляється, що обидві білочки знайшли білого гриба, невеличкого, але був би з нього запас на зиму чи смачний сніданок. Не можуть поділити знахідку. Кому першій він дістанеться?.. Котрась з них тільки підстрибне, наблизиться до гриба, а інша відразу відганяє; потім навпаки.

Отож вирішив помирити білочок. Взяв з-під ніг суху палицю і гепнув нею по сосні. Спочатку білочки заціпеніли, опісля перелякано глянули у мій бік і рудими вогниками чкурнули кожна на своє дерево. Тепер вже сердито на мене цокотіли. Знайденого ними гриба я акуратно зрізав гострим ножиком і поклав у кошик. Знаючи, що білі гриби ростуть попарно, став нишпорити у сухому листі. А ось і його “брат”, а там знайшовся третій, четвертий... І так у мій кошик потрапило вісім грибів. Хоч невеличкі, зате — білі! Усім грибам гриби!

— Нерозумні білочки! — подумав я. — Для обох би вистачило!

Відверто кажучи, потім стало шкода цих лісових звірят, адже нахабно забрав у них “з-під носа” грибочки... Зате помирив їх!..

Комментарии  

Маркіян Лехман
+1 #3 Маркіян Лехман 31 октября 2017
Радий був би поділитися з ними грибами. Та допоки збирав, білочки хвостиками на прощання махнули...Цієї осені грибів багато! Знайдуть собі!
Майя
0 #2 Майя 29 октября 2017
Да, очень интересно. ))) Но все же нужно было хоть две штуки оставить. Впереди зима!
Кор
+2 #1 Кор 27 октября 2017
:D :D :D

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 августа 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...

klady3

Люди! Конкурс викторин завершен!

Папченко
31 мая 2020

Всем привет! Ну, вот. Сегодня 31 мая. А на часах 24:00 по времени Екатеринбурга. И что это...

Дружба

Вірджінія Петровська
09 апреля 2020

Дружба - це опора всього нашого життя.

Друг для нас як мама, яка може потурбуватись та зігріти...

Щасливий той хто мав змогу знайти щасливе життя. Але найщасливіший той, хто вміє ним користуватись

Ростислав Ворох
07 апреля 2020

Що таке щастя? – це риторичне питання. Кожен з нас має свої зацікавленності, думки й погляди, а...

У Львові

Лехман Маркіян Тарасович
08 марта 2020

Коли горять вогні у Львові,
Луна мелодія весни,
Відчуєш пахощі медові...
Ой, зачаровувались ми!