Є рецензія!

Як билися між собою горобчики, бо зернятка не поділили, бачив. Синички, буває, теж стають охочими до бійки. Сороки, ворони, галки — поготів. А що вже говорити про півників... Не раз спостерігав і котячі чвари. А от щоб між собою влаштувати поєдинок білочки — такого не тільки я, а й, мабуть, і світ не бачив...

Цього року осінь щедро обдарувала грибами. Тому не дивно, що у лісі можна було часто зустріти білочок. Звісно, близько до себе звірята не підпускали, хутко втікали (ліс — не міський парк, де вони звикли до людей), але здалеку таки спостерігав за ними. Дуже симпатичні!

Одного разу іду лісом ще з порожнім кошиком, не надибав на гриба, аж мою увагу привернуло якесь дивне гучне цокотіння, сердитий писк. Ні, у лісовиків чи якихось там злих лісових духів не вірю! Однак стало трохи моторошно. Все ж цікавість переборола страх. Пішов на шум, ступив кілька кроків, аж за метрів двадцять від себе бачу двох білочок. Сваряться між собою, кидаються одна на одну, мов ті навіжені коти у березні. Так затялися, що й моєї присутності не помітили. Я причаївся за кущем, завмер і став спостерігати.

Виявляється, що обидві білочки знайшли білого гриба, невеличкого, але був би з нього запас на зиму чи смачний сніданок. Не можуть поділити знахідку. Кому першій він дістанеться?.. Котрась з них тільки підстрибне, наблизиться до гриба, а інша відразу відганяє; потім навпаки.

Отож вирішив помирити білочок. Взяв з-під ніг суху палицю і гепнув нею по сосні. Спочатку білочки заціпеніли, опісля перелякано глянули у мій бік і рудими вогниками чкурнули кожна на своє дерево. Тепер вже сердито на мене цокотіли. Знайденого ними гриба я акуратно зрізав гострим ножиком і поклав у кошик. Знаючи, що білі гриби ростуть попарно, став нишпорити у сухому листі. А ось і його “брат”, а там знайшовся третій, четвертий... І так у мій кошик потрапило вісім грибів. Хоч невеличкі, зате — білі! Усім грибам гриби!

— Нерозумні білочки! — подумав я. — Для обох би вистачило!

Відверто кажучи, потім стало шкода цих лісових звірят, адже нахабно забрав у них “з-під носа” грибочки... Зате помирив їх!..

Коментарі  

Маркіян Лехман
+1 #3 Маркіян Лехман 31 жовтня 2017
Радий був би поділитися з ними грибами. Та допоки збирав, білочки хвостиками на прощання махнули...Цієї осені грибів багато! Знайдуть собі!
Майя
0 #2 Майя 29 жовтня 2017
Да, очень интересно. ))) Но все же нужно было хоть две штуки оставить. Впереди зима!
Кор
+2 #1 Кор 27 жовтня 2017
:D :D :D

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі

Новеньке у блогах

gusi gusi 01

Новая викторина по повести В. Крапивина «Гуси-гуси, га-га-га...»

Александр Иванович
01 травня 2022

Внимание! Катя Зуева представила новую викторину по повести Владислава Крапивина «Гуси-гуси,...

Девчонки, с праздником!

Александр Иванович
08 березня 2022

Все пройдет и это пройдет. Так было всегда. И будет. И вот я, пользуясь своей неистребимой...

Квест «Вокруг света»

Анастасія Опаковська
16 жовтня 2021

Когда-то я с подружками била на репетицие к выступлению. Ми готовились к приготовленному нами...

синичонок

Синичонок. Неожиданная встреча

Алька Алфёрова
09 липня 2021

Когда-то очень давно писала пост о синичках. На днях, девять лет спустя, тема синиц вдруг...

Одно из любимых стихотворений

Саша И
10 червня 2021

«Лошади в океане»

Лошади умеют плавать,
Но - не хорошо. Недалеко.
"Глория" - по-русски - значит...