1 1 1 1 1 (4 голосів)

Я знаю колір перламутру заходу найдальших Сонць, що світять дівчатам з очима аквамаринових відтінків.

Я знаю запах злості тихоокеанських бризів, що перед бурею та важкістю грози небес кричать несамовито в повітряні холодні труби.

Я знаю лазур солоденьких флорентійських пляжів, де пісок здається цукром до найсмачнішої у Всесвіті лагунної води.

Я знаю цвіт арійської троянди в руках гоноровитої Європи, оточеної покірним мовчанням густобрових сестер у рожевих мантіях прислуги.

Я знаю екстракти ароматів з косметичок індійських жриць, якими вони підкорюють позолочені крила гімалайських фазанів.

Я знаю температуру кипіння Амазонки та густину її гарячої пари, яка вкриває золоторусяве волосся дикунок із тропічних нетрів.

Я знаю присмак вдачі шотландських сміливців, гарцюючих серед соковитих луків у супроводі лицарських романів Скотта і бородатих музикантів на світанку.

Я знаю кострубатість ялинових морів на горах північноамериканської пресованої тиші.

Я знаю кожну криваву цятку в очах австралійських гультіпак, які річками дивнопахучих рідин заливають жолоби зморшок і карколомні історії вицвілої юності.

Я знаю, де зірвати щастя, де спробувати смерті, де торкнутися неба й де знайти прощення.

Я знаю вогонь, час, каміння, воду й атмосферу.

Я знаю все!

Але вічно відкриватиму для себе Батьківщину.

Коментарі  

Даша
+3 #10 Даша 09 січня 2016
Цитую MaLugoVase:
Не вірю! Як на мене, напрошується висновок типу "Він занадто багато знав".

Цікаво, я й не помічала! Тепер бачу купу недоліків, цього я й хотіла тут почути) дякую!
Luba
+2 #9 Luba 09 січня 2016
Ура! Вася пришел!

Даша! В таком горячем обсуждении есть положительные черты - произведение все время на слуху, а не опустилось в глубину списка библиотеки.

Все здесь замаскировано и не очень обсуждают наших взрослых комментаторов, так мне кажется, и как раз на примере произведения Даши, которое так удачно подвернулось :-) :-)
MaLugoVase
+4 #8 MaLugoVase 09 січня 2016
І, по-третє, текст був би, щонайменше, пожвавіший, якби абстрактні речі - "знати", "вічно відкривати", "кострубатість ялинових морів", "запах злості тихоокеанських бризів" - замінити дієвими репліками героя. Наприклад, можна так (хоч і банально, але сам механізм присутній): "Коли я просувався до долини Смерті лісами Кордильєр, гул гілляччя та лякаючі згуки яструбів супроводжували мене, нагадаючи про те, що я ще живий. Як раптом нізвідки з'явилася тиша та заполонила ялинові моря... Що яструби, і вовки, ба навіть грізлі? Я почав іти удвічі, утричі швидше, ніж до того, незважаючи на те, що майже вісім годин просувався без зупинок. Коли через годину з гаком я знову почув голос хижого птаха, то полегшено зітхнув і зупинився на перевал. До долини Смерті залишався тиждень".
MaLugoVase
+3 #7 MaLugoVase 09 січня 2016
Мені подобається образ головного героя, який заінтриговує з самої назви - старий мандрівник, який побував у найдальших кутках Землі. Відразу уявив крутого дядька, що будує власний дерев'яний будинок у карпатському лісі.
Однак я йому не довіряю. По-перше, мені здається, що мудрі, досвідчені люди замовчують про найважливіше, не "виставляють" побачене і усвідомлене "в лоб". Вони, хоч і справді чимало знають, навряд чи б починали кожне речення словами "я знаю...". Це дещо схоже на хизування.
По-друге, чому "вічно відкриватиму для себе Батьківщину"? Після доволі змістовного опису різних принад чужинецьких земель найважливіший момент твору, його катарсис, описано всього одним реченням. Та й якщо протиставити окремі речення останньому, вийде щось подібне: "я знаю температуру кипіння Амазонки...", "але вічно відкриватиму для себе Батьківщину") Не вірю! Як на мене, напрошується висновок типу "Він занадто багато знав".
Костя
0 #6 Костя 07 січня 2016
Цитую Ігор Дах:
Як на мене,Даринка написала геніально!...
А как на меня то не гениально. Извините... А если Даша хотите знать ДЕЙСТВИТЕЛЬНО как вы написали, то лучше вам наверно пойти в районную вашу газету. Поговорить там со знающим человеком. А то вы ж видите даже просто талантливых, или с этими ... с задатками у нас нет. У нас все гении. И авторы и рецензенты. ))) А когда все гениально то трудно понять что есть что
Ігор Дах
0 #5 Ігор Дах 28 грудня 2015
Як на мене,Даринка написала геніально! Але у творі забагато "Я". Якщо б їх, деякі, замінити іншими словами. Попробуй такий варіант,СОНЕЧКО ! Ти молодчинка!
Ольга Царицанська
0 #4 Ольга Царицанська 27 грудня 2015
Проза Дар"ї свідчить про багату уяву авторки, про її великий словниковий запас, про грамотне використання художніх засобів і врешті-решт про неабиякий літературний талант. З радістю чекаємо нових творів.
Костя
0 #3 Костя 25 грудня 2015
Ну, Даша, Лесю Украинку, цитату которой я привел, трудно заподозрить в примитивности. Да и Паустовского... По мне кажется так, что если мысль нельзя выразить просто, простыми словами, то что-то не так с мыслью... Может она ошибочна? :-) Ну, или просто у автора не получилось ее высказать простыми словами. :-) Извини, если что. Не хотел задеть
Даша
+4 #2 Даша 25 грудня 2015
Розумію Вашу думку. Теж часто ловлю себе на надмірній помпезності, але іноді надто важко розрізнити простоту і примітивність. Дякую за зауваження!
Костя
+1 #1 Костя 25 грудня 2015
Даша, как по мне то избыточно, с лишком, очень много слов обозначающих красиво. Красивость. Как там у классика? Вот как то так: "Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом...." Ну, или у Паустовского в "Мещорской стороне", тоже простыми все словами... Другие твои твори мне понравились больше Хотя это мое ЛИЧНОЕ мнение

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі