Меня нет
Вхiд/Реєстрація
Меню
Зараз на сайті:

Зараз на сайті:

156 невидимок та жодного жителя

Читальний зал

Гіркота розлуки

Деталі
Перегляди: 808
1 1 1 1 1 (0 голосів)

Ти так довго чекаєш мене,
Щоб в обіймах своїх утопити,
Вірю я, час такий прийде,
Коли зможу тебе я любити.

Наяву віртуальність клейка,
Почуття наші клеїть щоднини,
Я тебе обнімаю у снах,
Наяву – тільки думкою лину.

Я втомилася від доріг,
Що наш світ розділили відчаєм
І у серці лишили слід
Від розлуки, що стала вічністю.

Коментарі  

ісаєвич
0 #1 ісаєвич 23 листопада 2011
Як модератор модератору: дбаю тільки про поетику третьої строфи. Дозволяю собі пробу на досконалість рими. Не краще, але штучно домігся її у 2\4.
Я втомилася від доріг
У розділеному світі "Гідність",
Що у серці лишили слід
Відчай, розлуки вічність.
Твоє краще, бо воно Твоє. Вибач, що втручався.

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі

© Папченко А.И., 2010
© D-Студия "400 kотов", 2011
Перепечатка только с разрешения авторов проекта.
Все права защищены.
D-студия «400 котов»