Все пробуджується, оживає,
З ніжністю до тебе промовляє:
"Ясний день і темну нічку,
Пташку, квітку і смерічку -
Все природа, що дає,
Полюби немов своє;
Привітай і темні хмари,
Й загадкові зорепади,
Прийми щастя та любов,
Та відчуй природу знов;
Весну в собі пробуди,
Вічну юність віднови,
Щоб надії у світ літали,
Людям радість дарували;
Але без власної весни,
Мрії стануть ніби сни,
Тому серце відімкни,
Давній смуток відпусти,
А вдихни на повні груди
Й усміхнись собі та людям", -
Так щораз нам промовляють,
Вірять, знають і прощають...
Весна іде!
- Деталі
- Автор: Ірина, 17 років - Іршава, Україна
- Перегляди: 692
Коментарі
А далі за МОЛОДЕЦЬ-АВТОРКОЮ:
І вдихни на повні груди
Й усміхнись собі і людям,...
Дякую за чудову філософію вірша, вдало вибраний розмір строф: слів автора і прямої мови - Весни.
P.S. Пропоную: Щоб надії в світ літали...