Меня нет
Вхiд/Реєстрація
Меню
Зараз на сайті:

Зараз на сайті:

196 невидимок та жодного жителя

Читальний зал

З дітьми розмовляв поет

Деталі
Перегляди: 678
1 1 1 1 1 (2 голосів)

Здається Шевченко присів лиш на мить
На площі Вічевій у Червонограді,
А місто вирує, а місто шумить
І діти безмежно життю цьому раді.

Згадав він, напевно, зі свого життя,
Як йшов в дитинстві землі край шукати,
А згодом гірких сліз було каяття,
Бо плакала сива згорьована мати.

Мов віконце, душу, навстіж відчиняв,
Щоб люд наш навчити як по правді жити.
Чули лиш діти, як Кобзар научав
Свою Україну, як матір, любити...

Коментарі  

Sumak
0 #4 Sumak 07 квітня 2016
Вірш гарний, Оленко. Але допрацюй його.
Ольга Царицанська
0 #3 Ольга Царицанська 10 вересня 2014
Вірш хороший, але потребує виправлення рим.
Ігор Дах
+1 #2 Ігор Дах 05 вересня 2014
Не знаю, чому Оленка не подала вірш цілком. А вірш у неї хороший. Вона авторка поетичної збірочки "Весняний спів".
ісаєвич
+1 #1 ісаєвич 01 вересня 2014
Вийшло гарно, але слід розкрити чудову думку "З дітьми розмовляв поет". Я чекатиму продовження.

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі

© Папченко А.И., 2010
© D-Студия "400 kотов", 2011
Перепечатка только с разрешения авторов проекта.
Все права защищены.
D-студия «400 котов»