Драбина із вікнами

Деталі: Автор: Вася Малишка, 15 років - Ужгород, Україна; 22 вересня 2014; Перегляди: 891

1 1 1 1 1 (5 голосів)

Драбина із вікнами все далі по колії суне
І світиться і везе із собою гунів
До земель де чужинці до земель де вітають брате мій
Нехай час і пізній й вже скоро блакитним світатиме
І щоразу коли на драбину засмаглі від місяця
Видираються люд просинається й біситься
Пилюки здригаються падуть осипаються
Склянки дрижать а шибки́ розплавляються
І рух далі стелиться під андромедами
А нас хтось чекає
де́ ви
ви де́
де ми

Коментарі

0 #9 Sumak 04 квітня 2016

Оригінальний вірш! Прислухайся до думки Ольги Бучек!

+1 #8 MaLugoVase 11 січня 2015

Дякую, Олю! Очевидно, тут їх немає спеціально, вони ж узагалі відсутні.
Пане Іване, дякую за проникливий відгук:)

0 #7 Ольга Бучек 09 січня 2015

Дуже гарно,але бракує розділових знаків.

+2 #6 ісаєвич 30 вересня 2014

Вміє Вася заглянути в минуле незвичним способом, з допомогою " драбини з вікнами". А це, друзі, ТАЛАНТ!

+2 #5 NinaMal 25 вересня 2014

Як на мене, то дууууже непогано...)

+2 #4 topolenok 24 вересня 2014

Точнее не могу сказать, но так рисовать словами, чтобы читалось одно, а виделось совсем другое, и при этом все какие есть смыслы подчёркивали друг друга - это, в общем, мастерство.
Интересный стих.