Дощ

Деталі: Автор: Антон Метай, 16 років - Ужгород, Україна; 25 листопада 2015; Перегляди: 996

1 1 1 1 1 (3 голосів)

Волосся розпустила Афродіта.
Волосся те накрило нашу землю.
Це був прекрасний дощ посеред літа,
Йому я уклоняюся доземно.
Природу зодягаєш в диво-шати:
І поле, і прекрасні квіти.
Ну як тебе, мій дощ не шанувати,
Цілющий дощику посеред літа?
Лишаєш на землі барвисту мітку,
Нащадку Афродіти й Посейдона!
Підкрався так тихенько, непомітно
І уквітчав землі моєї лоно.

Коментарі

0 #8 Olenochka 03 лютого 2016

мені сподобався задум вірша. я теж люблю дощ

0 #7 Маркіян Лехман 25 січня 2016

Дощ справді цілющий посеред літа!

+2 #6 Ігор Дах 27 листопада 2015

Антоне,Твій вірш на висоті. Тільки над ним ще треба трішки попрацювати. Скажімо,краще б було"Йому і я вклоняюся доземно","Приро ду зодягає","І поле, і в лугах прекрасні квіти"
"І напоїв землі моєї лоно". А знаку "запитання" не треба.Дерзай,у тебе все вийде. МОЛОДЕЦЬ!!!

+1 #5 ісаєвич 27 листопада 2015

Я полюбив Твій ДОЩ - він життєдайний. Чекаю ще творіння з-під дощу.

+1 #4 topolenok 25 листопада 2015

Цитую Антін Матей:

Дякую, не знаю чому надрукували без останнього рядка, але він є: і уквітчав землі моєї лоно. нащодо зауважень: буду виправлятись.

Мабуть, сталася якась технічна помилка при публікації. Виправили.
Особисто мені дивно, що вірш надіслав до бібліотекі ректор МАЛіЖа, а не сам автор, при тому що останній сам зареєстрований на сайті і мав таку можливість.

Нерідко відбувається так, що твори в бібліотеку надсилають не автори, а їх батьки або вчителі, а самі діти навіть не знають, що їх тексти тут опубліковані і хтось їх обговорює. Що не дуже добре. Тому ми прийняли рішення намагатися не допускати такого, щоб твори в бібліотеку присилав хто-небудь крім самих дітей (за винятком випадків, коли у них дійсно немає комп'ютера та інтернету). Прошу мати це на увазі.

Вірш мені сподобався. Красивий.

Тільки шостий рядок трохи випадає з ритму, мені здається.