Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі…
Ліна Костенко
О, пресвята! Ти чиста, мов би небо.
Нетлінна та, що величали морем.
Ти для душі єдина та потреба,
Щоб стати тінню у лісах просторих.
З нічого – все. Нізвідки, але знати.
Де народилась, довго будеш з нами?
Безсмертна. Доти, поки є Карпати,
І люди ті, що дихають степами –
Провідники від космосу до столу.
З прозорих слів – на вим'ятий папір.
Незвідану Тебе і ту розмову
Шукати тижнями, як воду звір.
08 червня 2024
08 червня 2024
28 травня 2024
28 травня 2024
24 травня 2024
20 травня 2024
20 травня 2024
10 травня 2024
04 травня 2024
08 грудня 2023
Коментарі