Меня нет
Вхiд/Реєстрація
Меню
Зараз на сайті:

Зараз на сайті:

60 невидимок та жодного жителя

Читальний зал

Цвіт вічний

Деталі
Перегляди: 1131
1 1 1 1 1 (2 голосів)

Опалий цвіт під грішними ногами
Віддався бруду топтаних доріг.
Такими ефемерними віками
Здавались дні, а цвіт їх не беріг.

«Весна не вічна», – думали пелюстки.
І так, і ні. В душі – довік зірками.
Нехай внизу, нехай в обіймах пустки,
Брудними хоч, лишаються квітками.

Коментарі  

topolenok
0 #1 topolenok 14 лютого 2020
Вірш філософський і красивий) Сподобався.

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі

© Папченко А.И., 2010
© D-Студия "400 kотов", 2011
Перепечатка только с разрешения авторов проекта.
Все права защищены.
D-студия «400 котов»