Як зазначив мудрець, краса – вона в очах того, хто дивиться. А світ в очах наших поетів-бурімістів не просто красивий – він грає усіма фарбами! І сьогодні у вас є можливість подивитися на нього одним оком, або навіть в обидва ока, або навіть у три чи в чотири (якщо вони у вас є!), прочитавши їх нову буріме-поему про пори року. Зустрічайте!
А також, традиційно – голосуйте за найкращий чотиривірш!
Осінь наступила
Сум нам принесла
Сонце вже не гріє
Бо дуже зла вона
Листя пожовтіле
з дерева летить.
Згадую про літо
майже кожну мить...
Та я не жалкую,
Що осінь прийшла.
Зовсім не сумую,
Бо іде зима.
Холодно на вулиці
Та це не біда
Ще й мете сніговиця
Й друзі звуть: «Гайда»!
Одягнуся я тепліше,
Побіжу надвір хутчіше,
«Давай скоріш!» – кричали діти,
Летять санчата наче вітер.
Бо зима – це справжнє диво.
Глянь, навколо як красиво!
Сніг пухнастий і м'якенький,
Наче килимок біленький.
Сніг довкола – це красиво,
А на дворі справжне диво!
Жовтим сонечком зігріто,
Кольорове тепле літо!
Літо бавиться надворі
Літо квітне на малюнку
Залишає за собою
Акварельні візерунки
Зафарбує світ нам літо!
Гарним птахом полетить!
Квітами це літо вкрите!
Й душу вкриє водномить!
Нам нові шляхи відкриє
Неба простір, друзів сміх
У сонечка тепла багато –
Його вистачить на всіх.
Коментарі