Деякі запитують:
- Навіщо людині, яка потім, коли виросте, стане касиром в магазині (або хліборобом, або шахтарем) знати, хто такий Олександр Пушкін, або Леся Українка, або Джек Лондон, або Марк Твен? Адже це ж їй в її житті ніколи не стане в нагоді.

І в такому питанні бачу велике лукавство. В такому питанні є бажання ставитися до людини, як до пішки. Пішак - це така слабка шахова фігура, яка може крокувати у вузькому коридорі і обмежена у виборі своїх дій на шахівниці.

Ми ж ставимося до людини, нехай зараз вона ще і не дуже доросла, як до людини. А вже потім їй самій вирішувати, чи бути у житті пішаком або ферзем (це така крута шахова фігура, яка може рухатися по шахівниці в будь-які сторони). Але вибирати своє становище в житті людина зможе лише знаючи, хто такий Гоголь, Толстой, Ремарк і так далі. Лиш маючи ці знання, людина знаходить можливість вибирати. Точно так само це відноситься до знань фізики, наприклад, або математики. Просто ми літературний сайт і робимо акцент на літературних знаннях.

Людина не обтяжена знаннями вибирати не може. Або вибір її дуже маленький. Тужливий.

Наш сайт не може замінити собою повноцінну класичну освіту в школі. І не ставить такої мети. Він може лише розвинути отримані знання у тих, у кого вони вже є. Або зачепити і привернути увагу людини, що проходить повз. І в кінці-кінців підштовхнути її до набуття знань.

Знання необхідні. Вони дозволяють людині самій вирішувати, як вчинити їй в тій чи іншій ситуації. Куди їй рухатися і що робити... Без них людина легко може перетворитися на пішака. За якого інші будуть вирішувати, куди йому йти і як йому чинити.

Знання - один з найнеобхідніших елементів для того, щоб людина залишалася вільною.

З повагою, головн. редактор газети «Газетіще», ваш Папч
 

Коментарі