yanvar2016 8

Как говорится, хороша ложка к обеду. Но жизнь вносит порой свои коррективы. Хотела написать этот пост в начале января, а добралась до него только сейчас. Катастрофически не хватает времени... Что с одной стороны и радует, поскольку в отсутствие дел важных и нужных жизнь теряет смысл. Но с другой стороны, иногда так хочется написать что-нибудь, поговорить, чем-то поделиться - а сил уже нет. И это огорчает.

Но ладно. Хватит о печальном, перехожу к сути :) Лучше поздно, чем никогда - фоторепортажик о моих ёлках.

Внимание! В разделе КЛАДОСКОП нашего сайта, на ВИКТОРИНАХ, опубликована новая викторина по замечательной сказке А. М. Волкова "Волшебник Изумрудного города". Напоминаем, что сейчас в КЛАДОСКОПЕ идет конкурс на лучшего отгадывателя викторин! Большой приз! Еще есть время показать, какой ты знаток!
=====
Увага! У розділі КЛАДОСКОП нашого сайту, на Вікторинах, опублікована нова вікторина по чудовій казці А. М. Волкова "Чарівник Смарагдового міста". Нагадуємо, що зараз в КЛАДОСКОПI йде конкурс на кращого відгадувателя вікторин! Великий приз! Ще є час показати, який ти знавець!

гл. ред. Папч

s knijkoy

Вчера привезли мою книжку "Заячьи побасенки". Мы с ней на этом фото, где я ловко замаскировался.

Тонкая, на скрепке, белая толстая бумага, замечательные рисунки Али Алферовой. Мне нравится в ней все. А это не всегда случается. Вот, даже не знаю, что еще сказать... :)

У дитинстві ми не раз чули застереження від дорослих: «Не ображайте лелек навіть словом і думкою. Це – гріх! Вони – наші предки!». Лелек я не ображаю, навпаки, дуже люблю. Але скільки не запитував дорослих: «Чому лелеки – наші предки?», у відповідь вони розводили руками.

Розгадку підказала легенда із сивої давнини, яку недавно почув.

otkritka

Неделю, наверное, не открывал свой почтовый ящик. Не е-майл, а именно ящик на стене подъезда. Зачем его открывать если коммунальные счета приходят в конце месяца, а письма сейчас как-то редко люди пишут. Письма, в классическом, прежненском варианте.

Ну, а сегодня решил убрать из ящика рекламные листки и открыл. И совершенно неожиданно обнаружил вот такую замечательную открытку от "пиратов", ребят, авторов нашего сайта Сокровища Папча из стольного града Киева. От Юли и Вани.

Слухачі Червоноградського відділення Міжнародної Академії літератури і журналістики за сприянням редактора і видавця Ігоря Даха видали «на-гора!» другий номер-альманаху річника «Ліхтарик», власного літературно-мистецького часопису. Але в ньому надруковано не лише прозу, вірші, журналістські замітки, малюнки червоноградців, а й юних авторів з інших регіонів України – Полтавщини, Закарпаття.

Нещодавно у місцевій школі-інтернаті для дітей-сиріт відбулася його презентація. Місце проведення вибрали не випадково. Адже тут розмістився «штаб» червоноградських маліжан. Директор навчально-виховного закладу Людмила Капітан створила нам всі умови для занять (спасибі їй за це!), на які запрошуємо й учнів школи-інтернату.

Так швидко проминули новорічно-різдвяні свята з дідухом і ялинкою, сюрпризами і подарунками, колядками і щедрівками, вертепними дійствами. Теплим спомином залишаються урочисті церковні Богослужіння, водосвяття, свята вечеря з кутею за сімейним столом. А моя матуся готує смачну кутю! Разом зі святами спливли і шкільні зимові канікули. Та все ж за цей час я дізнався багато чого цікавого, відкрив для себе дивовижний світ народних прогностичних прикмет, завдяки яким можна завбачити погоду, майбутній врожай. Вони, як правило, пов’язані з найвизначнішими церковними святами. Хоча кожен день має свої прогностичні прикмети.

Спостерігати за змінами в природі, погодою навчає мене тато, а його свого часу навчав дідусь (мій прадідусь Василь, який, на жаль, помер ще до мого народження). Такі знання передаються усно від покоління до покоління. У них – багатовікова мудрість народу, вміння спостерігати за природою, кліматичними змінами, щоб завбачити м майбутній врожай, аби всі запаси раціонально розподілити. Українці – хлібороби! У давнину, коли не було метеослужб, такі знання ставали вкрай необхідними.

MlDQAMCypFQ 500 x 375

Решил было почитать что-то из японской прозы ХХ-ХХI веков. Начал с Рюноскэ Акутагавы, который, согласно услышанной инфе, — классик новой японской литературы и мастер короткой формы.

Первое, что понял — не ошибся с выбором. Возможно, у кого-то из вас еще есть книги серии "Библиотека ВСЛ" 70-ых гг., и если пылится Акутагава — вытаскивайте и читайте — не прогадаете! Лаконизм, красота, глубина — это о нем. Мне кажется, можно смело провести аналогию с О. Генри и Чеховым по значимости и мастерстве автора. Но Акутагава — скорее новеллист, чем рассказчик.

Знаете, друзья, ведь сегодня замечательный день! ДЕНЬ ЗАЖИГАНИЯ МАЯКА!

2015 12 17 22.00.09

У нас есть замечательные гирлянды в виде свечек. Это очень красиво и необычно. С далека кажется, что они настоящие)

2015 12 29 17.11.17

 

Коментарі

Новеньке у блогах

one

Накануне

Катя Зуева
03 лютого 2026

Вчера услышала, как при прощании один человек сказал другому: «Пиши мне иногда. Просто пиши:...

golubki

Путешествие в мир голубей

Лиза Зуева
25 квітня 2025

Этот коротенький "очерк" (или как это назвать вообще?) я написала почти год назад, и всё думала...

Тест! Сможешь прочитать?

Лиза Зуева
17 червня 2024

94ННОз СООбЩ3НN3 ПОК43Ы8437, К4КИЗ У9ИВИ73ЛЬНЫЗ 8ЗЩИ МОЖ37 93Л47b Н4Ш Р4ЗУМ! 8ПЗЧ47ЛЯЮЩИЗ 8ЗЩИ!...

pervyi nomer

Юбилей нового журнала

Лиза Зуева
04 квітня 2024

Не знаю, будет ли это интересно, но всё же расскажу.

Я думаю, некоторые из нас когда-то делали...

Зелёная машинка с жёлтыми колёсиками

Катя Зуева
23 лютого 2024

Недавно я, папа и мой младший брат были во Дворце зрелищ и спорта. Там в одном из длинных...