Дорогі маліжани й маліжанки, шановні колеги! Незабаром величне й дивне свято - Воскресіння Господа Нашого Ісуса Христа. Залишився в минулому ще один спільний для нас із вами рік. Напередодні Страстної П'ятниці прошу у вас прощення за минулі образи

***
Достигли тремтливі
Яблука часу,
Дерева втрачають
Багряну цноту.
Сонячній лампі
Забракло гасу.
Я загорну тебе в
Теплу турботу.
Спи, моє щастя,
Міцно засни.
Завжди я йтиму
Поряд з тобою.
Нам ще вітати
Пісню весни,
Нам брати реванш у
Життєвім двобою.
А поки в хованки
Грайся з добою.
Мені ж – виконувать
Божу волю.
Коли безсилля –
До бою,
Коли несила
До болю.
А тобі –
У міражі
Різнобарвні
Вітражі.
Не стояти
Тобі
На межі
Ніколи.

Друзья! 1 Мая - Международный день трудящихся! А мы люди не какие-то лентяи или бездельники. Мы люди трудящиеся. Поэтому это и наш праздник! Поэтому поздравляю вас всех! Пусть труд ваш всегда вам будет в радость!

гл. редактор ПАПЧ

====

Друзі! 1 Травня - Міжнародний день трудящих! А ми люди не якісь ледарі або нероби. Ми люди трудящі. Тому це і наше свято! Тому вітаю вас всіх! Нехай ваша праця завжди вам буде в радість!

гл. редактор ПАПЧ

Сегодня официально открылся мой блог по адресу ml.skarb-papcha.ru

Там на данный момент вы можете посмотреть подготовку к снятию фильма , смотреть мои посты...

Да что много говорить, смотрите сами

Уважаемые посетитель, гости , админы и т.д. Прошу прощения за запись *********, она являлась лишь шуткой со стороны моего брата. Со своей стороны обещяю поговорить с ним(серьёзно)

Внимание! Представляем в разделе КЛАДОСКОП нашего сайта "Сокровища Папча", наш новый конкурс: "Тайна пиратской шкатулки!" Приглашаем желающих к участию в его разгадывании. Победителю конкурса знаменитый писатель Владислав Петрович Крапивин подарит свою книжку, со своим автографом!

модератор Папч
-------------
Увага! Представляємо в розділі КЛАДОСКОП нашого сайту "Скарби Папча", наш новий конкурс: "Таємниця піратської шкатулки!" Запрошуємо бажаючих до участі в його розгадуванні. Переможцю конкурсу знаменитий письменник Владислав Петрович Крапівін подарує свою книжку, зі своїм автографом!

модератор Папч

Вплелося небо в крону черешневу.
Червоні зорі сяють з вишини.
Мені приснився в ніч травневу
Зорепад черешень з неба глибини.

– Мамо, мамусю, а я й справді гарна, – запитує дівча.
– Так, моя люба, – чує у відповідь. – Але в житті ти маєш ще бути доброю і щасливою.

У Наталочки справжнє свято. На голівці дві рожеві троянди на хвостиках. Новенька, блакитна сукня. Мама гачком сама вив'язала. А по ній ніби хтось щедрою рукою розсипав маленькі ромашки. Виблискували на сонці два блакитні ґудзики – чи не найголовніша прикраса обнови.
За дівчинкою котився на мотузку візок, весь заповнений іграшками.
– Приїхали, - хтось з дорослих голосно вигукнув. Коли майже біля самісінького майданчика перекинувся візок і всі «пасажири» повипадали. На допомогу одразу ж кинулася малеча.
– Ой який гарний ведмедик, – захоплено мовив Сергійко.
– Тобі подобається? – засяяли радісно Наталчині оченята. – Можеш взяти. Мені зовсім не шкода. І мама сварити мене не буде.

Етюд

Цілісінький день нічого не можу робити. Не пишеться мені й не читається. Щоб не робила, згадую маму. І ось що пригадала.
...Коли була маленькою, на вихідні, канікули із міста до нас, у село, підвозили ще моїх двоюрідних сестричок. Валентина, Ольга, Тетянка та я... Мама завжди думала про те, як і чим нас розважати. Особливо на провесні, коли з хати не вийти: грязище по коліно, а так хочеться до річки... Ми з нетерпінням чекали, коли на нашій Конці скресне крига. Тоді ми брели до берега й пускали на воду... паперові кораблики. Так, саме паперові кораблики.
То був справжній ритуал. Увечері ми сідали за стіл, виривали аркуші із зошита в клітинку й складали кораблики.
Робити їх треба було акуратно й бажано мовчки. Можливо, мама хотіла перепочити від гамірливого дня, а мо в тому і є якась своєрідна магія. Перед тим обов'язково треба було загадати бажання. Бажання можна було написати олівцем маленькими літерами зі зворотнього боку бортика. Після того, треба покласти кораблика під подушку й заснути. А рано-раненько ми вже бігли до річки, пускали свої кораблики-бажання й тремтіли, аби він не зачепився за очеретинку чи водорості. Бігли за ними аж до самісінького мосту. Розмахуючи руками, бажали попутного вітру і... вірили. Ми знали точно, що Конка понесе їх аж у самісіньке Дніпро, а Дніпро – у Чорне море...
Так складалося, що всі мої бажання здійснювалися. Зараз понесу цього кораблика до озера на Нивках. Чи допливе до берега навпроти?! Чи здійсниться ще одне моє бажання?!

Людмила ЧЕЧЕЛЬ

От сотворения стихов
До апокалипсиса мыслей,
От первых в глубину шагов
До осознанья смысла жизни -
Везде встречаю я следы
Того, что помню изначала;
Так струнами звенел весь мир
И я в ответ ему звучала,
Так дышит в каждом из людей
Почти космическая бездна
И столько тайн сокрыто в ней,
Что не поверить - бесполезно...

 

Коментарі

Новеньке у блогах

one

Накануне

Катя Зуева
03 лютого 2026

Вчера услышала, как при прощании один человек сказал другому: «Пиши мне иногда. Просто пиши:...

golubki

Путешествие в мир голубей

Лиза Зуева
25 квітня 2025

Этот коротенький "очерк" (или как это назвать вообще?) я написала почти год назад, и всё думала...

Тест! Сможешь прочитать?

Лиза Зуева
17 червня 2024

94ННОз СООбЩ3НN3 ПОК43Ы8437, К4КИЗ У9ИВИ73ЛЬНЫЗ 8ЗЩИ МОЖ37 93Л47b Н4Ш Р4ЗУМ! 8ПЗЧ47ЛЯЮЩИЗ 8ЗЩИ!...

pervyi nomer

Юбилей нового журнала

Лиза Зуева
04 квітня 2024

Не знаю, будет ли это интересно, но всё же расскажу.

Я думаю, некоторые из нас когда-то делали...

Зелёная машинка с жёлтыми колёсиками

Катя Зуева
23 лютого 2024

Недавно я, папа и мой младший брат были во Дворце зрелищ и спорта. Там в одном из длинных...