Пташина мерзне під вікном:

Лежить з поламаним крилом.

Мороз скував сльозу пташину -

Від болю гине біля тину.

Птахи -це теж створіння Боже:

І їм хтось завжди допоможе.

Тут раптом з хати вийшов хлопчик, -

Й від страху аж принишк горобчик.

Схиливсь Сергійко біля тину,

 

Підняв поранену пташину.

„Мерщій, мерщій ходім до хати -

Тебе вже треба рятувати".

А через місяць, мов вітрець,

Літав у хаті горобець.

Почав Сергійкові співати,

Стримів з кімнати до кімнати.

О любий сину, - каже мати, -

Здоровий він, бо став літати".

Коли пора прийшла розлуки,

Сергійко птаха взяв на руки:

„Лети, мій друже, та колись

На хвильку, любий, повернись".  

Він вірив, знав, що так і буде -

Ніколи пташка не забуде.

На волю випурхнув горобчик,

А біля хати плакав хлопчик.

 

 

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі

Новеньке у блогах

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 серпня 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...

klady3

Люди! Конкурс викторин завершен!

Папченко
31 травня 2020

Всем привет! Ну, вот. Сегодня 31 мая. А на часах 24:00 по времени Екатеринбурга. И что это...

Дружба

Вірджінія Петровська
09 квітня 2020

Дружба - це опора всього нашого життя.

Друг для нас як мама, яка може потурбуватись та зігріти...

Щасливий той хто мав змогу знайти щасливе життя. Але найщасливіший той, хто вміє ним користуватись

Ростислав Ворох
07 квітня 2020

Що таке щастя? – це риторичне питання. Кожен з нас має свої зацікавленності, думки й погляди, а...

У Львові

Лехман Маркіян Тарасович
08 березня 2020

Коли горять вогні у Львові,
Луна мелодія весни,
Відчуєш пахощі медові...
Ой, зачаровувались ми!