(Картинки з життя)

Нашого героя звали Денис. Він уже навчався у старших класах, відвідував студію шкільного драмтеатру. Ще у дитинстві полюбив колядку «Народився Бог на сіні». Ходив з нею колядувати до сусідів, хресних батьків, щоб сповістити радість про народження Дитятка Божого. Завжди очікував різдвяного дива. Адже Святий Миколай, Дитятко-Ісусик приносили йому подарунки, клали під подушку, під ялинку. Навіть, коли дізнався, що це роблять батьки, то не зовсім розчарувався. Не мав сумнівів: цю добру традицію започаткував саме Святий Миколай. На це й свято, щоб дарувати один одному радість. У церкві ревно молився за здоров'я батьків, удома дякував їм за турботу і ласку.

...Сталося, що Денис потрапив під вплив «сумнівної» компанії. Занедбав навчання, перестав займатися у шкільному драмтеатрі, забув дорогу до храму. Як тільки не вмовляли батьки - все марно. Отож, як наслідок, перестав очікувати різдвяного дива, не було батьківських подарунків.

Випадково (а, може, й не випадково, бо на все Воля Божа!) на вулиці біля церкви Дениса зустрів священик. Він хрестив його немовлятком, завжди був радий бачити дитину під час Богослужіння, покладав на нього великі надії-сподівання.

Тим часом у храмі відбувалася репетиція дитячого хору.

Священик привітався з Денисом за християнським звичаєм і повів розмову:
- Ти чуєш ці чарівні дитячі голоси? Співають, наче ангелятка. Ти згадав себе? Згадав, як сам співав у дитячому церковному хорі, як ходив з різдвяним вертепом, гуртом колядників?..
- Так, отче. Але я вже став зовсім іншим, - відповів Денис й опустив очі додолу.
- Ні, ти не інший! Тільки схаменись! Попроси прощення у батьків. Відвідуй Богослужіння, молись. Це дисциплінує тебе, вселить надію, допоможе позбутися поганих звичок. Тоді і сам собі в навчанні допоможеш. Ти - здібний! Повір, Господь не полишить тебе!..

Священик сказав хлопцеві не злісно, не докоряв, а просив, наче рідний батько.

Денис усю ніч обмірковував ці слова. Не міг заснути. А вранці (це була неділя) стрімголов побіг до церкви, що аж батьки здивувалися. Після відправи Служби Божої він розповів їм про зустріч з духовним отцем та розмову, попросив у батьків прощення. Серця тата і мами враз розтанули.

За кілька днів до свята Миколая священик запропонував Денисові зіграти роль Чудотворця. Адже парафія організовує для найменших діточок Миколаївський вечір з віршами, піснями, колядками, загадками... і, звісно, з подарунками.
- Ти, Денисе, найкраще підходиш на цю роль, - запевнив духовний пастир. - Але повинен зіграти так, щоб діти повірили не у твою гру, а в Святого Миколая.
- Отче, я хочу подарувати дітям радість. Я впораюся!

Коли Денис перед початком вистави щойно став приміряти костюм Святого Миколая, у реквізитну кімнату (є така у їхньому храмі) заглянув хлопчина, років десяти, не старше.
- Це ти будеш Святим Миколаєм? - запитав по-панібратськи Дениса.

Той аж оторопів. Оговтавшись, відповів:
- Ні-ні! Я лише його помічник. А Святий Миколай буде справжній.
- Угу!.. - багатозначно бовкнув хлопчина.
- Ото халепа! - подумав Денис. - Я ще не вийшов до діточок, а мене вже «викрили»...

Втім, вистава видалась на славу. Опісля священик підійшов до Дениса і вручив йому величезний пакунок зі солодощами.
- Це тобі винагорода за працю і старання, - промовив отець. - Вважай, що «гонорар» від Святого Миколая за майстерну акторську гру. Ти переконав дітей: Святий Миколай таки існує!

Денис щиро подякував. Додому полетів на крилах. Виклав на стіл солодощі і:
- Пригощайтеся, тато і мамо. Це Миколай-Чудотворець вам передав. А для мене найцінніший подарунок - ваше прощення!

Маркіян ЛЕХМАН.
Студент факультету медіакомунікацій та підприємництва Української академії друкарства.
м. Львів

Коментарі  

ПАПЧ
+1 #1 ПАПЧ 22 грудня 2019
Замечательно написано, Маркиян, с точки зрения фактуры, ритма и языка... Но, Маркиян, обрати пожалуйста внимание - эпизод с девочкой "не закрыт". То есть, например, девочка, уже после выступления, говорит мальчику: - Нет, ну ты всё таки настоящий Николай-Чудотворец.

Или он может подумать об этой девочке как-то, например: - "А говорила ненастоящий..."

Просто разные "хвосты" нужно обязательно закрывать.

Извини, я понимаю что автора может обидеть каждый, но не обижайся пожалуйста. А вообще я люблю читать твои посты.

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі

Новеньке у блогах

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 серпня 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...

klady3

Люди! Конкурс викторин завершен!

Папченко
31 травня 2020

Всем привет! Ну, вот. Сегодня 31 мая. А на часах 24:00 по времени Екатеринбурга. И что это...

Дружба

Вірджінія Петровська
09 квітня 2020

Дружба - це опора всього нашого життя.

Друг для нас як мама, яка може потурбуватись та зігріти...

Щасливий той хто мав змогу знайти щасливе життя. Але найщасливіший той, хто вміє ним користуватись

Ростислав Ворох
07 квітня 2020

Що таке щастя? – це риторичне питання. Кожен з нас має свої зацікавленності, думки й погляди, а...

У Львові

Лехман Маркіян Тарасович
08 березня 2020

Коли горять вогні у Львові,
Луна мелодія весни,
Відчуєш пахощі медові...
Ой, зачаровувались ми!