І ось через декілька тижнів після минулої пригоди сталася інша. Про неї і піде мова. Ви, напевно, пам'ятаєте наших добрих друзів Андрія і Артема? В цій історії вони познайомляться з новими майбутніми друзями.
Цього разу Андрій якраз згадував про минулу зустріч із злодіями. І тут він собі подумав: "А чи не провідати нам старих друзів?"
Своєю пропозицією він поділився з Артемом. Той погодився і розповів іншим козакам. Вони також погодилися.
І ось зібрали речі, припаси та поскладали в багажник вертольота (з минулої подорожі) і зібралися в дорогу. Цей вертоліт був сучасний: у ньому була стерео система, навігатор, телевізор, Play stayshon 3, мініхолодильник (все це вмістилося, тому що вертоліт був великий). Там навіть були приховані лазери! Ввімкнули вони навігатор і полетіли. А адреса була такою: Франція, Париж, вулиця Ейфелевої вежі, 118. Політ тривав недовго, десь зо дві години. І як ви здогадуєтеся, їм там нудно не було.
Долетіли вони в те місце і побачили реактивний літак, який мчить зі швидкістю 500-600 кілометрів на годину (для них це було блискавичною швидкістю). Козаки не звернули на нього увагу. Зайшли в те приміщення, де колись зв'язали піратів. Але їх там не було.
І раптом Тарас сказав: напевно, в реактивному літаку був злодій, який розв'язав і забрав піратів. Козаки знову зайшли у вертоліт і вирушили на пошуки того реактивного літака.
Де зараз знаходилися пірати козаки не знали. Але Василь подивився в пам'ять телевізора і побачив там контакт бандита на ім'я М. Ж. та фотографію того літака, якого вони бачили. Напис був такий: "Реактивний літак М. Ж.". А ще адресу лігва загадкового М. Ж.: Японія, Токіо, вул. Самурая, 261. Козаки ввели цю адресу в свій навігатор і полетіли в місце призначення. До Японії, як ви здогадались, летіти було далеко й довго. Летіли десь близько півдня.
Артем, як головний персонаж серед козаків (окрім Андрія) сів за штурвал. А за той час Василь подивився подробиці про загадкового М. Ж.
І якраз у Японії, в Токіо, десь за кілометр від лігва М. Ж. трапилася несподіванка: раптом Андрій побачив знак на екрані телевізора. Козаки про нього дізналися та про те, що він означає, ще коли вивчали інструкцію.
Причиною цього стала несподівана атака ніндзя. Вони стріляли з луків та арбалетів. Артем покликав Андрія, аби цей дав їм відсіч з лазерних гармат. Ніндзя в цей час стріляли в них з подвір'я клубу бойового мистецтва ніндзю-цю з надписом: "Клуб супер ніндзя". У них на подвір'ї навіть був прапор, на якому був зображений ніндзя. А наші мали два сидіння для контролювання лазерних гармат. Андрій покликав Василя, аби він зайняв другу гармату. Вони обидва "розбомбили" клуб "супер ніндзя". Тоді Тарас через вікно вертольота побачив, що прапор із намальованим ніндзя змінився на білий. Ніндзя здаються! Один із противників крикнув до козаків: "Давайте помиримось!" Козаки приземлилися, і коли вони лише вийшли, один із ніндзя простягнув праву руку Артемові зі словами: "Вітаємо! Мене звати Леонардо. А моїх друзів - Донателло, Мікеланджело, 9 Рафаель та інші. Вибачте за непривітність: ми подумали, що ви - Джек та його команда".
Артем у відповідь мовив:
- І ми вас вітаємо. Мене звати Артем, а моїх побратимів - Андрій, Василь, Тарас, Іван та інші.
Мікеланджело запропунував:
- Давайте будемо союзниками.
- З радістю! Ми згодні! - віповів Андрій.
Донателло запитав:
- А чому у вас вертоліт Джека?
- Одного разу ми напали на Джека та його бандитів і перемогли. Ось так вертоліт опинився у наших руках. - відповів Василь.
Тарас запитав:
- Перепрошую, а ви не знаєте, хто такий М. Ж.?
Рафаель відповів, що це Майкл під видуманим прізвищем Жахливий. А ще він брат Джека.
- Давайте атакуємо Джека, Майкла Жахливого та інших злодіїв, - запропонував Андрій.
Обидві команди погодилися.
Союзники почали збирати зброю. Хвилин десь за тридцять почали наступ. Швидко вони опинилися у лігві Майкла Жахливого. І несподівано вискочила ціла ватага бандюганів разом з Джеком та розшифрованим М. Ж. Миттєво Василь та Донателло сіли за гармати й розпочали стрільбу. Незадовго суперники були змушені відступити. Козаки ж преземлилися, і разом з ніндзя почали холодний бій. Лише козаки і ніндзя вибігли з вертольота, як бандити забігли в реактивний літак і полетіли геть.
- Боягузи! - крикнув їм у вслід Мікеланджело.
Ніндзя так сподобалося воювати разом з козаками, що вони вирішили переїхати до них. І влаштували знову бенкет на честь цієї події. І я там був, мед-пиво пив, по бороді текло, а в роті не було.
От і казочці кінець, а хто слухав - молодець.
«Подорожі козаків по планеті. Історія 1» читайте тут.
«Подорожі козаків по планеті. Історія 3 (остання)» читайте тут.
Коментарі