Українська словесність в чудовій особі Василя Малишки, поза сумнівом набула чудового продовжувача. Адже вже у котрий раз Василь приходить на виручку і вигадуючи новий куплет буриме, що застопорилося, надає йому нове дихання. Ось і знову Василь прийшов на виручку, та так вдало, що став переможцем чергового етапу, який ми сьогодні представляємо, публікуючи в нашій підбірці. Отже, переможцем етапу українського буриме «Пригоди жабеняти» став Василь Малишка. Ура!!!
Олеся Василенко:
Заблукало жабенятко:
Десь поділась його хатка.
Ось і кущик, і верба.
Тільки звідки ж тут вода?!
Вася... Просто Вася М.:
Жабеня не заблукало -
Навпаки, воно стрибало
Прудко, швидко на поляни,
Де іще цвітуть тюльпани!
Вася... Просто Вася М.:
Зажурилось жабенятко…
Хто збудує йому хатку?
Буриме хто заспіває?
Хто про бідного подбає?
Вася... Просто Вася М.:
Бідне наше жабеня!
Це уже якась дурня!
Де ви, юні Кобзарі,
Лесі і Каменярі?!
Вася... Просто Вася М.:
Чом не можем написати
Кілька слів про жабеняту,
Чи слона, чи про лошату...
Аби лише не мовчати!
Люда Рубцова:
Завжди легше промовчати
ніж поему написати
важко слів собі дібрати
свою думку щоб сказати.
Люда Рубцова:
«Несподівано» сказали
й цим ще дужче налякали.
Страшно, а яка є я?
Що сказать про жабеня?
Люда Рубцова:
Жабеня сиділо тихо
бо спіткало страшне лихо
лишилось лиш потопати,
бо нема вже де поспати.
Лист-домівка вже на дні
бачить свої власні сни.
