Всі блоги

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

30 серпня 2015

Перегляди: 2239

  Якось тато забрав мене з дитячого садочка і ми зайшли у продуктовий магазин. Він купив мені шоколадний баточник. Апетитно «проковтнувши» його, я кинув паперову обгортку на бруківку.

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

27 серпня 2015

Перегляди: 1509

Дива в природі, звісно, зустрічаються. Але таке явище я поспостерігав уперше. На околиці Червонограда, по вул. Сокальській, біля будинку №40 зацвіли дві яблуні-дички. Та коли?.. У серпні. Побачив це 27 дня місяця.

Цікаво: на одних гілках дозрівають дрібнесенькі плоди, інші гілки взагалі всохли, а на третіх (саме зі заходу, де поміж будинками добре пробивається сонячне проміння) – красується біло-рожевий цвіт. Щось пояснити – годі, але подиву даєшся!

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

18 серпня 2015

Перегляди: 1658

У багатьох з нас є свої улюблені церковні свята, а то й кілька у році. Для мене взимку – це Різдво Христове з його колядками і щедрівками, вертепними дійствами; весною – Великдень з веснянками та гаївками, коли всі радо вітають Воскреслого Христа. Звісно, годі не згадати про смачну паску і ковбаску, писанки та крашанки. Кінець весни або початок літа вінчаються Трійцею. Також люблю це свято. Ми сім’єю завжди відзначаємо його у с. Реклинець Сокальського району, де проживають мої дідусь і бабуся. Спозаранку люди ідуть у вишиванках на урочисте Богослужіння, несуть на освячення квіти. Трійця у народній традиції символізує прихід літа. Гарні букети з лісових, польових, лугових квітів і трав, зірваних з росою, до сходу сонця, щоб довго зберігалися, не в’яли, вміють зробити моя мама і бабуся. У цих букетах неодмінно є м’ята, любисток, чебрець...  До речі, всі трави – лікарські.   У серпні для мене святом свят є Спаса, Преображення Господнього (19 серпня). Кошик переповнений яблуками, грушами, сливами, виноградом, абрикосами… Як приємно, коли ці дари саду вирощені твоїми руками, коли ти сам доглядав деревця. Добрі господарі ще перед святом обмінюються один з одним садовиною. У нас кажуть: «На пробу».

Деталі

Автор: іван Ісаєвич

24 липня 2015

Перегляди: 2015

У моєму гардеробі
Різні фраки на всі смаки -
Помаранчевий і жовтий,
Мо' червоний до вподоби?
З точечками чорними,
З кругленькими формами
Я маленьке і гарненьке,
Та й літаю в милім краю,
Попелицю поїдаю.
Як же мене звати,
Можете сказати?

Деталі

Автор: іван Ісаєвич

22 липня 2015

Перегляди: 2425

Жук жужиці жужотить
(Під жоржиною сидить).
-Жужжко моя дружжечко,
Жіночко-жожжулечко,
Жужжо-ружжо,- все жужжить,
Не зупиниться й на мить.
-Де наші жжучата,
Діти і внучата?
Зажужжали хором:
Жан, Жерар, Жоржина,
Жигер, Жасмин, Жанна,
Дженнифер, Сніжанна
Джесіка й Джиневра
Анжеліка, Джаля,... -
Вся жукова зграя.

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

21 липня 2015

Перегляди: 1633

До села залишалося хвилин десять іти, як нас з татом застала літня гроза. Сонце світило, однак голубе з сірим відтінком небо плакало рясним дощем. Ми сховалися під високою ялиною. Її нижні густі гілки-лапи утворили справжню парасолю, під якою дощ був не страшний.

  - Завмри, - шепнув тато, притуливши пальця до рота, - і подивись навпроти.  

А навпроти, через лісову стежку, в метрах п’яти від нас росла маленька ялинка, також з широкими нижніми гілками-лапами. Під цією «парасолькою» сховався від грози молодий щиглик (таких часто бачив у міському парку), кумедно спостерігаючи то за нами, то за краплями дощу, наче хотів їх полічити.  Біля нього причаїлася жабка. Цікаво, чого їй боятися вологи?!. Біля жабки сів барвистий метелик.

Таке сусідство видалося мені більш, ніж дивним, навіть небезпечним. Метелика могли чи жабка проковтнути, чи щиглик здзьобати. Але ні, «стихійне лихо» - для всіх «стихійне лихо». Інтинкт хижака пропав. Жабка ніжилася у травичці, щиглик чистив пір’ячко, метелик час від часу стріпував крильцями. Мир і дружба під ялиновою лапою!

Літня гроза як раптово почалася, так і раптово вщухла. Щиглик, свиснувши, полетів у своїх справах, жабка продовжувала ніжитися у вологій травичці, метелик пурхнув на квітку і злився з нею у кольорі…

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

19 липня 2015

Перегляди: 1965

Більше, ніж задоволені участю у маліжанському фестивалі-конкурсі «Рекітське Сузір’я» - 2015» слухачі Червоноградського відділення МАЛіЖу та наш куратор, поетеса Наталія Кічун-Лемех.

Усі маліжани з Червонограда (Ольга Бучек, Олена Федюра, Тетяна Коваль, Дарина Пупко й автор цих рядків) отримали у різних номінаціях й у своїх вікових групах нагороди за I-II місця. До третього навіть не опускалися. Загалом – 11 грамот! Про «Рекітське Сузір’я» та наші творчі здобутки з теплотою відгукнулися місцеві ЗМІ.  Зокрема, Наталія Кічун-Лемех дала інтерв’ю для радіостудії «Новий Двір».  До речі, ми тут часто виступаємо в ефірі. Слухачі МАЛіЖу разом з куратором мали запис на телестудії «15 канал», розповідали і про «Рекітське Сузір’я», і про Академію, і читали свої нові твори. Приємно, що вже є позитивні відгуки телеглядачів. Для нас це неабиякий стимул творити щось нове. Також готуємо виступ на ТРК «Бужани».

Певен, що цей фестиваль-конкурс знайшов відображення і в інших регіональних, місцевих ЗМІ, бо, наприклад, на Українському радіо вже була така передача. Добре, якби юні автори розповіли про це на нашому сайті.  

   Маркіян ЛЕХМАН. Слухач Червоноградського відділення МАЛіЖу.

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

12 липня 2015

Перегляди: 1896

    (ЛЕГЕНДА)  

   Було це у давнину, коли люди жили в злагоді з природою і не полювали на тварин, а ті на них не нападали, не кусали, жодної шкоди не завдавали. Тоді люди і звірі мали спільну мову.

  Та якось одна нерозсудлива Людина порушила закон гармонії і миру…    

 Сталося це так. Людина побачила, що гадюка відклала яйця, з яких ось-ось мали з’явитися на світ Божий гадюченята. Вирішила Людина покепкувати:  

 -Ти, Гадюко, не птах, не літаєш, бо крил не маєш, а відкладаєш яйця. Зараз я їх розчавлю і подивлюся, що там у них є…

  Гадюка почала слізно просити, благати не робити цього, бо в них – її діточки, вони ні в чому не винні, як і сама мати. Такими їх Бог створив.  

 Однак нерозсудлива Людина не послухала Гадюки і здійснила задумане…  

 Відтоді, на знак помсти, гадюки жалять людей.

  (Записано у с. Реклинець Сокальського району Львівської області; оповідач – Микола Васько, 1946 р.н.).

  Записав Маркіян ЛЕХМАН.   Учень 9-Б класу Червоноградської СШ №8

Деталі

Автор: Папченко

10 липня 2015

Перегляди: 1667

Люди! Сейчас готовим сайт к обновлению. Проверяем все статьи и посты, чтоб технически они соответствовали и не поломались при обновлении сайта. И вот что выяснилось. Многие авторы занимаются плагиатом. То есть не утруждают себя написанием своего текста, а берут понравившийся чужой, с чужого сайта и публикуют у себя. Хорошо еще если не забывают поставить ссылку откуда копирована статья! Но в любом случае и Яндекс и Гугл называют такое дело уничижительным словечком "копипаст"

Да! Наш пиратский сайт, несмотря на что что он пиратский не занимается перепечатыванием чужих текстов! Мы любим творчество! Мы уважаем и любим тех кто пишет сам. Сам придумывает тексты! Сам наблюдает жизнь, видит интересное в ней и пишет об этом! Вот, например, как Маркіян Лехман! Да много на сайте таких самобытных авторов! Очень много! Большинство! Но...

И второе. Тоже важно! Замечательные наши авторы! Если вы написали для какого-то сайта статью и опубликовали ее там, то не нужно эту статью слово в слово копировать на наш сайт! Возьми, дружище и не ленись, и перепиши информацию новыми другими словами. И опубликуй у нас! Такие статьи, уже опубликованные где-то и потом без изминений у нас, мы снимаем с публикации!Спасибо за внимание.

PS: Люди, не обижайтесь но статьи - копии с чужих сайтов, статьи где нет ни одной новой своей строчки, мы вынуждены удалять. Газета есть газета!

пират ПАПЧ (в некотором раздражении)

=====

Люди! Зараз готуємо сайт до оновлення. Перевіряємо всі статті і пости, щоб технічно вони відповідали і не поламалися при оновленні сайту. І ось що з'ясувалося. Багато авторів займаються плагіатом. Тобто не обтяжують себе написанням свого тексту, а беруть вподобаний чужий, з чужого сайту і публікують у себе. Добре ще якщо не забувають поставити посилання звідки копіювати статті! Але в будь-якому випадку і Яндекс і Гугл називають таку справу зневажливим слівцем "копіпаст"

Так! Наш піратський сайт, незважаючи на що що він піратський не займається передруком чужих текстів! Ми любимо творчість! Ми поважаємо і любимо тих хто пише сам. Сам придумує тексти! Сам спостерігає життя, бачить цікаве в ній і пише про це! Ось, наприклад, як Маркіян Лехман! Так багато на сайті таких!І друге. Теж важливо! Чудові наші автори! Якщо ви написали для якогось сайту статтю і опублікували її там, то не потрібно цю статтю слово в слово копіювати на наш сайт!

Візьми, друже і не лінуйся, і перепиши інформацію новими іншими словами. І опублікуй у нас!Спасибі за увагу.

PS: Люди, не ображайтеся але статті - копії з чужих сайтів, статті де немає жодної нової своєї строчки, ми змушені знімати з публікації.

пірат ПАПЧ (в деякому роздратуванні)

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

09 липня 2015

Перегляди: 2550

Люблю слухати спів шпаків, особливою весною, коли цвітуть сади. Тоді вони, шукаючи пару, влаштовують справжні концерти, змагаються – хто гучніше заспіває, хто гарніше, мелодійніше.

Я вже добре знав з розповідей дорослих, що шпаки можуть вдало наслідувати голоси інших птахів, які живуть в наших садах, парках, лісах. Але самому чути ще не доводилося. І така нагода послухати випала влітку…