Всі блоги

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

04 січня 2015

Перегляди: 1966

У нашому саду росла стара яблуня. Щороку на ній з’являлося все більше і більше сухих гілок, які тато зрізав, нові не росли, і щороку вона менше родила яблук. Та ось зрізати саму яблуню тато вагався. Це дерево посадив ще його дідусь, а мій прадідусь, якого я, на жаль, ніколи не бачив, тільки на фотографіях. Немає вже прадідуся…

Однієї весни гілки яблуні, а їх залишилося дуже мало, на диво рясно вкрилися цвітом. Наприкінці літа вона подарувала нам багато смачних яблук.

  - Яке тут зрізати! – радісно вигукнув тато.…

Тоді ми не знали, що це був останній щедрий подарунок старої яблуні. Взимку повіяв сильний вітер і дерево само впало посеред саду. Все ж, шкода яблуні.

  Маркіян ЛЕХМАН.

Деталі

03 січня 2015

Перегляди: 2092

Привіт усім! Мене звати Лізочка. Хочу поділитися з вами своїми враженнями від поїздки в Перемишль перед святом Миколая.

Я люблю подорожувати. Минулого року я провела свої літні канікули в Франції, також була в Італії. Польщу я зі своїми друзями та викладачами відвідали з метою миру в Україні — ми за мир на всій землі. Провели дуже гарно і цікаво час.

В українській школі №2 ім. Маркіяна Шашкевича ми виступали з піснями, колядками, побажаннями. Також мене і моїх друзів посв'ятили в маліжани. Нам вручали посвідчення, бейджики і значки “МАЛІЖ”.

Ми використовували час максимально — прогулювались нічним містом, яке зачаровувало новорічними прикрасами. На мості через річку Сян загадували бажання. Підіймались на саму вищу точку Перемишля, звідки милувались прекрасними краєвидами, де також височіє Хрест нашого Спасителя. Тут нам розповіли легенду про Копєц Татарський.

Скуштувала я і смачних тістечок недалеко від центральної площі. У Кафедральному соборі ми познайомились з музичним інструментом — орган. Я навіть з дозволу заграла на ньому свою любиму пісеньку. Мені дуже сподобалось. В ці дні погода була теплою, тільки одного ранку падав маленький дощик.

Від цієї поїздки в мене багато вражень і спогадів, фотографій, сувенірів. В написанні цієї розповіді мені допомагала моя мама. Ми надіємось, що в Україні нарешті настане мир.

До нових зустрічей!

Деталі

Автор: Комарніцька Наталія Степанівна

02 січня 2015

Перегляди: 1292

Наш колектив виступав вже на багатьох сценах в різних містах, та так далеко ми їздили вперше і цю подорож, я впевнена, запам'ятаємо назавжди!

Перемишль належить до найдавніших міст Польщі. Його історія вражає, вона неймовірна й по своєму захоплює. Це містечко знаходиться біля пункту перетину кордону Шегині-Медика.

Виїхали ми о 22:00 годині, а о 6:00 вже переїхали кордон. Подорож тривала три дні. Часу звичайно не багато, та ми старались максимально отримувати задоволення від поїздки. Директор української школи в Перемишлі проводив нам цікаві екскурсії.

У панорамі міста, яке розстелилось на Надсянських височинах, красуються вежі костелів, цікава готична катедра, яка заслуговує особливої уваги, я була захоплена та заворожена неймовірним звучанням органу, ніколи не чула нічого подібного, чесно кажучи, не хотілось звідти йти, цю музику можна слухати вічно…

На Замковій горі розкинувся частково збережений замковий комплекс, котрий нещодавно піддали реставрації. Найвища точка міста – Копець (курган) Татарський, який височить над Перемишлем на висоті 352 метра над рівнем моря.

Блукаючи вулицями міста мені на хвилинку здалося, що воно чимось нагадує мініатюрний Львів. Так що ми навіть не відчували, що в чужій країні…

Зрештою, все було просто чудово... Поїздка вийшла набагато кращою ніж я очікувала. Кордон ввечері пройшли взагалі без черг. Погода була чудова. Шкодую, що не потрапили в Годинникову (зегарову) вежу, де знаходиться музей люльок і дзвонів. З неї відкриваються красиві види на місто, а я так їх люблю!

Деталі

Автор: Александр Иванович

31 грудня 2014

Перегляди: 1416

Друзья! Дети и взрослые! Вся наша дружная команда фрегата "Сокровища Папча"!

Вот еще один год остался за кормой! Он почти прошел. Всего несколько часов и мы с ним распрощаемся! За этот год случалось разное, но наш сайт Сокровища Папча продолжает уверенно держать курс! И пират на главной странице нашего сайта, на карте, продолжает неутомимо охранять нас от разных невзгод и неприятныъх случайностей, которые конечно случаются во время всякого путешествия!

За этот год, на борт нашего фрегата поднимались разные интересные люди. Они помогали нам крепить паруса. Помогали держать курс. Затем, некоторые из них вдруг просили спустить шлюпку и отправлялись к далеким берегам, открывающимся время от времени...

Мы не сомневаемся - там их ждут замечательные открытия и ценные находки. И мы искренне желаем им найти свое собственное сокровище.А мы, подняв якоря, продолжали движение...Буриме, загадки, викторины, новые рисунки, новые сказки, новые стихи, благодаря неутомимой команде наполняли паруса нашего фрегата. Что-ж надеемся так будет и впредь!Ждем всех ребят на Волшебные Поляны, в наш чат, где в полночь их будет ждать Дед Мороз с поздравлениями!Пусть не угасает в вас надежда, а мечта освещает путь в Новом году!

от имени и поручению команди фрегата "Сокровища Папча"ПАПЧ.

====

Друзі! Діти і дорослі! Вся наша дружна команда фрегата "Скарби Папча"!

Ось ще один рік залишився за кормою! Він майже пройшов. Усього кілька годин і ми з ним розпрощаємося! За цей рік траплялося різне, але наш сайт Скарби Папча продовжує впевнено тримати курс! І пірат на головній сторінці нашого сайту, на карті, продовжує невтомно охороняти нас від різних негараздів і непріятни'х випадковостей, які звичайно трапляються під час всякого подорожі!

За цей рік, на борт нашого фрегата піднімалися різні цікаві люди. Вони допомагали нам кріпити вітрила. Допомагали тримати курс. Потім, деякі з них раптом просилиспустити шлюпку і вирушали до далеких берегів, що відкривається час від часу ...

Ми не сумніваємося - там їх чекають чудові відкриття та цінні знахідки. І ми щиро бажаємо їм знайти свiї власний скарб.А ми, піднявши якорі, продовжували рух ...

Буриме, загадки, вікторини, нові малюнки, нові казки, нові вірші, завдяки невтомній команді наповнювали вітрила нашого фрегата.

Що-ж сподіваємося так буде і надалі!Чекаємо всіх дiтей на Чарівні Голявини, в наш чат, де опівночі нас чекатиме Дід Мороз з привітаннями!Нехай не гасне в вас надія, а мрія освітлює шлях у Новому році!

від імені та по дорученню команди фрегата "Скарби Папча"ПАПЧ.

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

29 грудня 2014

Перегляди: 2752

Ще восени до бабусиного саду зачастила сойка. Синьокрила птаха ретельно щось вишукувала в опалому листі під кущами смородини і порічок. А через деякий час вона почала ховати під ними жолуді, які падали з дуба, що росте неподалік бабусиної хати, на церковному подвір’ї.  Ми не чіпали її запасів. Хотіли дізнатися: що з цього вийде?

Перед самісінькою зимою сойка зникла. Навіть скучно стало за нею. Невдовзі землю вкрив сніг. Сойка знову стала навідуватися у бабусин садок. Під товстим білим килимом снігу вона безпомилково знаходила свої запаси жолудів і ласувала ними. Феноменальна пам'ять! Годі цьому не здивуватися!

В одній книзі про птахів я прочитав, що за своє життя сойка може посадити не одне дубове деревце. Встромить жолудь в землю про запас, не з’їсть його взимку, а згодом з нього проросте молодий дубочок.

Маркіян ЛЕХМАН.

Деталі

Автор: Папченко

18 грудня 2014

Перегляди: 1808

Здравствуйте! В связи с тем, что нашему сайту Сокровища Папча, сегодня 18 декабря исполнилось пять лет мы решили придумать викторину! И разместить ее в КЛАДОСКОПЕ!

Викторина посвящена нашему сайту. Баллы за прохождение этой викторины будут добавлены в общий счет конкурса викторин.

В викторине все вопросы посвящены тем или иным моментам жизни нашего сайта. Удачи!

Викторину составляла наш блестящий модератор и зам. главного редактора сайта, Тополенок.А также активную помощь оказала автор Юля Моисеенко. За это она получает максимум баллов за эту викторину.

С уважением, ваш ПАПЧ

=====

Здравствуйте! У зв'язку з тим, що нашому сайту Скарби Папча, сьогодні 18 грудня виповнилося п'ять років ми вирішили придумати вікторину! І розмістити її в КЛАДОСКОПЕ!

Вікторина присвячена нашому сайту. Бали за проходження цієї вікторини будуть додані в загальний рахунок конкурсу вікторин.

У вікторині всі питання присвячені тим чи іншим моментам життя нашого сайту. Удачі!

Вікторину становила наш блискучий модератор і заст. головного редактора сайту, Тополенок.

А також активну допомогу надала автор Юля Моісеєнко. За це вона отримує максимум балів за цю вікторину.

З повагою, ваш ПАПЧ

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

17 грудня 2014

Перегляди: 3090

На літні канікули я приїхав відпочивати до бабусі і дідуся у село Реклинець Сокальського району. Тут багато садів, навколо ростуть ліси, селом протікає річечка Желдець, де навіть полюбляє гуляти чорний лелека.

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

16 грудня 2014

Перегляди: 1488

Я був ще зовсім малим, щойно почав відвідувати дитячий садочок. Але вже добре знав, що таке Новий рік і з нетерпінням чекав, коли поставлять вдома новорічну ялинку. Правда, штучну. Це деревце особливо подобається.

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

14 грудня 2014

Перегляди: 2525

…Це – осінь, пізня осінь. Бо лише восени лебеді жалібно кричать. Високо з небес можна почути їх важкий помах крил. Таке враження, що летять літаки. Але коли подивишся у небо, то побачиш лебедів. Вони відлітають у теплі краї, прощаються з рідною землею. У їхніх помахах крил і голосах – туга. Бо не всі повернуться додому.

А весною, коли лебеді повертаються, то їхній помах крил – м’який-м'який, ледь чутний. А в голосах – радість. Вони радіють поверненню на рідну землю.

Маркіян ЛЕХМАН.

Деталі

Автор: Алька Алфёрова

10 грудня 2014

Перегляди: 3423

Вечером седьмого числа я была на предрождественской ярмарке в Литературном квартале. Это в центре Екатеринбурга. Ярмарка, как я узнала из соцсети, проводилась в рамках мероприятия "Европейское Рождество". А мероприятие проводилось по инициативе генконсульства Германии в Екатеринбурге. Чтобы поспособствовать межкультурному диалогу и повеселить горожан.

Обо всём рассказать не берусь, т.к. не видела. Пишут, что кроме ярмарки там были мастер-классы, традиционные "вкусняшки", различные экскурсии, театральные и уличные представления и Святой Николаус с оленями. Так что днём там, судя по всему, было намного веселей и оживлённее. Но я пришла вечером и видела лишь ярмарку. Зато светились все огоньки!

Честно говоря, поначалу я не собиралась туда идти. Но потом подумала: а что это, собственно, всё самое интересное в городе происходит без меня?.. Вскочила с табуретки, и помчалась. Потому что до закрытия оставалось полтора часа. Денег у меня не было, так что шла я заведомо не покупать, а поглазеть. И пофоткать. Мне было интересно, как выглядят рождественские ярмарки. И что я там вообще увижу.