Все блоги
Довірливі синички
- Информация о материале
- Автор: Лехман Маркіян Тарасович
- Просмотров: 799
Якось пішли ми з татом до бабусі Лесі нарубати дров. То тато, то я розрубували колоди зі старої липи на поліна і складали їх у дровітні — спеціальному дерев'яному приміщенні, де зберігаються дрова на зиму. Перед тим обдирали суху кору та відкидали убік, аби потім скласти її окремо. Такою добре розпалювати піч.
Нашою працею зацікавилися двоє синичок. Вони нишпорили у відкинутій корі і вишукували там шкідників. Поряд лежали зерна пшениці, якою підгодовуємо курей, однак синички не звертали на них уваги. Їм захотілося іншої поживи — короїдів, черв'ячків. Маленькими тендітними дзьобиками їм аж ніяк не розтрощити кору, не дятли ж... А тут така нагода!
Мило було поспостерігати за синичками. Пташки наближалися до нас на метрову відстань. Складалося враження: простягнеш руку і торкнешся пташини. Але цього ми не робили.
Цікаво, що гупання сокири, наші гучні розмови, різкі рухи, помахи рук не лякали синичок. Справді, довірливі!
Смак води лісового джерельця
- Информация о материале
- Автор: Лехман Маркіян Тарасович
- Просмотров: 811
Усім відомо, що вода у звичайному джерелі - безбарвна, без запаху і смаку. Тож писати про її смак безглуздо. Але тільки не про воду з лісового джерельця, на яке я випадково надибав. Зрештою, не один я. У літню спеку воно втамовує спрагу багатьом ягідникам, грибникам, живить рослинність. Напитися водички і скупатися у джерельці прилітає дрібне птаство. Шкода, що лісових звірят тут не зустрічав.
Вода у ньому справді чиста, прозора, смачна. Навколо росте кілька беріз. Складається враження, що весною вода у джерельці набуває присмаку березового соку, а ще пахне хвоєю від ялин та сосен. Влітку, коли дозріває малина (є тут кущі цієї рослини), вода має смак малини, наче настояна на її ягодах та пахучому листі. На зміну малині поспішають дозріти суниці. І вода вже набуває їхнього смаку. Потім - чорниці... Пахне вона й м'ятою, іншими лісовими травами, восени - грибами.
...А, може, мені це просто видається, самонавіювання, бо дуже полюбив це місце... Втім, смачнішої води я ще не пив!
Моє інтермецо
- Информация о материале
- Автор: Бариш Ольга
- Просмотров: 875
Пухкі хмари Міжгір'я окутали теплою ковдрою любові спраглі до спокою душі. Ліси гойдалися в такт нашим внутрішнім мелодіям. Ріка змивала бруд міста, що забив пори людського існування. У Рекітах кожен знайшов те, що шукав: душевний спокій, нових друзів і яскраві моменти, які назавжди закарбувалися в нашій пам'яті різнобарвними промінчиками щастя. Так хочеться ще раз увірватися в цю колиску мрій.
Вельми цікава детективна історія...
- Информация о материале
- Автор: Лехман Маркіян Тарасович
- Просмотров: 1286
Учениця Червоноградської гімназії, слухач місцевого відділення Міжнародної Академії літератури і журналістики Олена Федюра пише прозові та поетичні твори, навчається у студії образотворчого мистецтва, є учасницею міського зразкового хореографічного ансамблю "Веселинка", тож можна побачити її і на сцені. На літературній ниві ставала переможницею і призером багатьох творчих конкурсів - "Мій перший вірш", "Перлина слова", молодих прозаїків ім. Катрі Гриневичевої, ім. Володимира Дроцика, "Рекітське сузір'я" та ін. Перша збірочка юної авторки "Весняний легіт" отримала схвальні відгуки читачів.
Друга книжечка Олени Федюри — прозовий детектив "Моріко і Банко" (Червоноград: Додаток до газети "Літературний Червоноград", 2016) — також неабияк здивує читачів оригінальністю сюжету, манерою розповіді, своєрідною напругою. За кожною прочитаною сторінкою так і запитуєш себе (й подумки авторку): "А що далі?..". Тож хочеться цю книжечку поспіхом "проковтнути", хоча читати треба завжди уважно. Принаймні, ми, слухачі Червоноградського відділення МАЛіЖу, це відчули, коли авторка читала нам ще рукописний текст, так би мовити, "на пробу".
Біла лілія
- Информация о материале
- Автор: Лехман Маркіян Тарасович
- Просмотров: 909
(З фенологічного щоденника).
На тихому озерці (навколо поріс високий очерет, тому вітру добратися сюди годі), де люблю ловити на вудику карасиків, росте кілька водяних білих лілій. Одна з них, що найближче до берега, величенька, з дві розгорнутих долоні — квітка неймовірної краси. Я знав, що за "поведінкою" лілій можна і годинника звіряти, і погоду завбачати, але чомусь не надавав цьому значення.
Влітку, частенько о шостій годині ранку, я вже сидів на березі озерця, тримаючи в руках вудку. Квітка поступово виринала з води, у яку ховалася на ніч. Спостерігав тільки за нею, бо інших майже не було видно. Траплялося, захопившись цими спостереженнями, навіть забував про поплавок, хоча завжди добре клювало. Минало 30-45 хвилин — і квітка, яка щойно ховалася під водою, сповна розкриває свої білі пелюстки на плесі озерця, наче корабель піднімає вітрила, підставляє їх лагідному сонячному промінню, просить у небесного світила: "Зігрій мене!", а сама повільно погойдується на хвилях (вітерець таки інколи добирається), милує око, віщує: "Сьогодні буде гарна погода". Й справді, не дощить. Біла лілія ніколи не помиляється з прогнозами.
Лето - это прекрасно!!!
- Информация о материале
- Автор: Лида Долгушина
- Просмотров: 1333
Прошел уже целый месяц лета и оглянувшись назад, просто удивляешься сколько событий больших и маленьких произошло за этот месяц! Сдача экзаменов ОГЭ (ГИА-9), школьный лагерь, репетиции на выпускной, вручение аттестатов, выпускной, волонтерские акции, пленэры...
Зайчата
- Информация о материале
- Автор: Лехман Маркіян Тарасович
- Просмотров: 1179
Один з найпопулярніших героїв казок (і народних, й авторських) - це, безперечно, заєць. Він здебільшого виступає боягузом, але й буває кмітливим, розсудливим. Достеменно знаю, що діти, які починають писати вірші, свої перші твори присвячують мамі, котику, песику... і тому ж таки зайчику, хоча самі ще його не бачили. Зрештою, не так вже й часто зустрінеш зайця в полі, на лузі, тим паче, у лісі, поміж дерев та кущів. Хитрий, маскується, спритний, швидкий! Шмигне, аж потім здогадаєшся, що це - заєць. Зізнаюся, що й сам бачив звірятко лише кілька разів, і то випадково. Але одна зустріч із зайчатами запам'яталася назавжди.
...Були літні канікули. Я щойно закінчив перший клас і разом з батьками відправився на декілька днів у село до дідуся Миколи і бабусі Ярослави. Нудьгувати не доводилося. Збирав у садку ягоди для компотів та варення, доглядав за курчатами і став для них "татом" і "мамою", бо квочка зреклася. Як тільки ступав на поріг хати, ті відразу стрімголов бігли до мене. Годував їх і доливав у поїлки свіжу воду, як сказав дідусь Микола, "вже без потреби, надміру". Зате вони підростали в мене на очах.
...Якось мама і бабуся пішли вранці на поле прополювати буряки. Повернулися під обід.
- Маркіяне! - радісно промовила бабуся Ярослава. - Після обіду підеш з нами в поле і я тобі покажу зайчат, випадково натрапили на них з мамою. Тільки не смій чіпати їх руками!
- Ура! - безмежно зрадів, бо зайчиків ще ніколи не бачив.
Погода внутри
- Информация о материале
- Автор: Юлия Благодир
- Просмотров: 1418
Почему основной темой разговора большинства людей является погода? Почему мы так часто говорим о погоде земного мира, а о погоде внутренней - почти никогда? Например, вместо: "Ох, сегодня так жааарко!.." - "Скоро обещают дождь" - "Это хорошо" при встрече говорили бы так:
- Знаешь, я сегодня утром проснулся, а внутри настоящая зима: противно, мерзло, всё раздражает. Но потом посмотрел на улыбку сына - и сразу же вернулась тёплая весна...
- Рад за тебя. А у меня сегодня весь день солнышко светит. Но странное сообщение жены явно предсказывает кратковременный дождь.
Погода внутри важнее.
© из просторов Интернета
Як тато збирав гриби...
- Информация о материале
- Автор: Лехман Маркіян Тарасович
- Просмотров: 1133
Хоч десятки разів чув цю історію, але вкотре і вкотре прошу:
- Тато, розкажи, як ти збирав гриби...
Ця розповідь завжди веселить мене і викликає щиру посмішку.
- Ми щойно з твоєю мамою Оксаною побралися, - починає розповідь тато. - А про тебе тоді ще й гадки не було. Сталося, що у червні нашій бабусі Лесі (татовій мамі. - Примітка автора) випала черга пасти корів. Мама Оксана запропонувала: "Ти, Тарасе (так звуть мого тата. - Примітка автора), підеш пасти корів, а ми з мамою будемо працювати на грядках, треба прополоти, зілля поросло". Я погодився.
Выпускной, ЕГЭ, поступление... Трудности и сложности)
- Информация о материале
- Автор: Алиса Д-на
- Просмотров: 735
Привет всем! Соскучилась я, соскучилась...
Невероятное количество всяких мелких и не очень сложностей обрушилось на мою голову. которой и так заняться есть чем...
Сначала последний звонок. Знаете, как сложно организовать 29 человек, из которых только ОДИН кроме меня знает, что такое сцена? Так вот, это очень сложно. Не знаю, каким чудом мы подготовили концерт для учителей, с песнями, сценками, стихами, но подготовили. А мне еще медкомиссию нужно проходить для полетов. Так и не прошла я ее в мае...
