Всі блоги

Деталі

Автор: іван Ісаєвич

22 грудня 2011

Перегляди: 2899

Де нині Карпати гори,
Лежала рівнина,
Урожайна кругом земля,
Земля селянина.

Добре жили там гуцули,
Верховинці, лемки.
Та прийшов Силун заклятий –
Настали потемки.

Деталі

Автор: іван Ісаєвич

22 грудня 2011

Перегляди: 729

Раз ведмідь бродив у лісі
Й зустрів чоловіка.
Той жив тамки самий собі,
До того ж каліка.

Каже ведмідь: «Візьми мене
У найми до себе.
За те дозволь на пасіці
Полежати в тебе.

Дуже свербить в мене кожа.
Може перестане,
Якщо бджоли покусають,
Не бійся за мене".

Погодився дядько сходу,
Та й пішли додому.
Газда лягнув спати в хату,
Бо відчував втому.

Як надворі все затихло –
Ведмідь – газдувати:
Поїв весь мід, наситився,
Давай утікати.

Прокинувся дядько вранці,
Ведмедя шукає…
На пасіці нема вже бджіл
І меду немає.

Деталі

Автор: іван Ісаєвич

22 грудня 2011

Перегляди: 884

Раз поїхав у ліс дідо,
Там ведмідь «до неба»
-Ти орач,- каже бурмило,-
Ділитися треба.

Віддаш мені половину
Того, що я схочу,
Не віддаси - уб’ю тебе,
Уб’ю та затопчу.

Що робити? Погодився…
Посіяв пшеницю
Будеш мати коріннячко,
А я паляницю.

Зрозумів ведмідь помилку
Та було запізно.
Якби зустрів тоді діда –
Було б йому слізно.

Наступила друга весна,
Дід почув умову:
Будуть тепер мої вершки,
Не підведи знову.

-Згода, - каже. Й посадив дід
На цей раз картоплю.
Хай ссе  лапу і в цю зиму:
На таких не роблю.

Деталі

Автор: іван Ісаєвич

22 грудня 2011

Перегляди: 930

КУРОЧКА РЯБА
Ей давно, дуже давно
Жили дід та баба.
Була у них на ґаздівстві
Лиш Курочка Ряба.

Вони її доглядали,
Зате яйця мали
З тим лягали, з тим вставали –
Стільки їжі мали.

Деталі

Автор: іван Ісаєвич

20 грудня 2011

Перегляди: 2046

Присвята людям, які створили реабілітаційний
центр для ведмедів.
 
Під Синевир попід плаєм
Прокладена межа,
Бо там буде проживати
Сімейка ведмежа.

Деталі

Автор: Майбурова Ирина Борисовна

19 грудня 2011

Перегляди: 1114

Наш музей находится в Литературном квартале (это несколько музеев, летняя эстрада, музейный театр - всё это окружает парк). И вот недавно здесь проходило "Рождество по-немецки", которое устраивало и проводило консульство Германии в Екатеринбурге.

Было много интересного - множество ёлок, украшенных в европейских традициях, настоящий "вертеп", устроенный в старой конюшне, где в сене лежал игрушечный младенец, а актёры исполняли роли Марии, Иосифа и волхвов. Рядом с ними был настоящий живой ослик, очень симпатичный и грустный. Мне было его жалко, т.к. старинная конюшня сделана из камня - в ней было очень холодно, гораздо холоднее, чем на улице.

Деталі

Автор: Александр Иванович

17 грудня 2011

Перегляди: 1204

Левитанский Юрий

...Но вот зима,
и чтобы ясно было,
что происходит действие зимой,
я покажу,
как женщина купила
на рынке елку
и несет домой,
и вздрагивает елочкино тело
у женщины над худеньким плечом.
Но женщина тут, впрочем,
ни при чем.
Здесь речь о елке.
В ней-то все и дело.
Итак,
я покажу сперва балкон,
где мы увидим елочку стоящей
как бы в преддверье
жизни предстоящей,
всю в ожиданье близких перемен.
Затем я покажу ее в один
из вечеров
рождественской недели,
всю в блеске мишуры и канители,
как бы в полете всю,
и при свечах.
И наконец,
я покажу вам двор,
где мы увидим елочку лежащей
среди метели,
медленно кружащей
в глухом прямоугольнике двора.
Безлюдный двор
и елка на снегу
точней, чем календарь нам обозначат,
что минул год,
что следующий начат.
Что за нелепой разной кутерьмой,
ах, Боже мой,
как время пролетело.
Что день хоть и длинней,
да холодней.
Что женщина...
Но речь тут не о ней.
Здесь речь о елке.
В ней-то все и дело.

Деталі

Автор: Тарчинець

15 грудня 2011

Перегляди: 1667

Ця інформація відноситься до україномовних авторів сайту МАЛОЇ АКАДЕМІЇ літератури і журналістики. Якщо у Вас, любі мої і дорогі письменники і журналісти виникли питання щодо розташування текстів, інші питання, будь ласка звертайтеся безпосередньо до мене Штурмана. Чим зможу допоможу і вирішу Ваші проблеми.

Домовилися?

Моя личка в адміністрації потралу.

Деталі

Автор: Тарчинець

11 грудня 2011

Перегляди: 2295

Нотатки захоплюючої подорожі

Коли я збирався у гості до бурих ведмедів мене попередили, що  у лісі, де живуть косолапі, всяке може трапитися. Тож  варто одягнути  шкіряну куртку, але не дуже важку, бо якщо доведеться втікати і залазити на дерево буде не зручно. Не зайве прихопити і шматочок м’яса, невелику баночку меду і топірець.  Це на той випадок, коли вам доведеться втікати і тоді зможете “відкупитися” - кинути під ніс ведмедеві ласий шматочок і глиняний глечик меду. Поки клишоногий перекусить, встигнете забратись на дерево, але обов’язково з топірцем. Бо раптом звір намагатиметься дістати вас і там. Тоді нічого не залишиться, як вдарити обухом топірця по його лапах. Боляче від цього стане нападнику і, напевне, він відмовиться від своїх злих намірів. Зістрибне на землю,  повиє під деревом якийсь час, а потім важно, без зайвої метушні, попрямує до лісу.

Мені ж від такого спорядження довелося відмовитися, бо збирався не у тьму-таракань, а у цивілізовану хащу – Національний природний парк “Cиневир”. Тут, у ведмежому притулку, замешкали перші поселенці. Побачити їх на фотографіях  можна було у візит-центрі  цього парку, який люб’язно  запропонував відвідати начальник відділу екологічної освіти Юрій Бабічин. Великою радістю для мне було там побувати. У світлій і просторій світлиці переглянув справжні шедеври – найкращі фотознімки переможців фестивалю екологічної фотографії “Карпатам назустріч”. А ще тут знайшли свій притулок безцінні експонати зруйнованого паводком музею сплаву лісу на Чорній ріці. Є тут чимало публікацій і фотографій про заснування з ініціативи міністра екології і природних ресурсів України Миколи Злочевського  реабілітаційного центру для ведмедів, яких у наших лісах залишилося біля 300. До цього числа не потрапили сотні хижаків, що утримуються в не належних умовах ресторанного та готельного бізнесу. Вони томляться у невеликих клітках, а часом і на ланцюговому прив’язі. Спіймавши, або  купивши у браконьєрів маленького ведмедика господарі ресторанів і кафе,  вишуканих мотелів та приватних турбаз  розраховують на збільшення клієнтів завдяки тому, що ті зможуть щоразу спостерігати за кумедними забавами ведмедиків і тішитися ними. Та хіба замислюються успішні бізнесмени над тим, що робитимуть вони зі своїми чотирилапими друзями, коли через два-чотири роки вони виростуть? Звичайно ж, ні! Багато із полонених звірів вдаються до втечі. Ось і розгуляють лісами нещасники у пошуках легкої здобичі, а часом серед звірячої братії є і такі, що свого часу у так званій неволі, причастилися  до вживання алкоголю, а тепер ніяк не можуть позбавитися цієї залежності, шукаючи у лісі двоногих, які  колись пригощали їх пивом, горілкою і вином. Звісно ж чим може завершитися така небажана зустріч бажаючих похмілля.

Деталі

Автор: Люба Локш-а

10 грудня 2011

Перегляди: 2939

"В Якутске бездомному псу, получившему кличку Хатико, соорудят теплую будку, чтобы он не замерз на пятидесятиградусном морозе, сообщает РИА Новости. Необходимость в создании комфортных условий для животного возникла в связи с тем, что он целыми днями сидит на улице и не желает уходить - Хатико охраняет место, где умерла его подруга, собака породы лайка.