Всі блоги

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

07 жовтня 2017

Перегляди: 1264

З-поміж усіх церковних свят народного календаря найбільше люблю Покрову (14 жовтня), коли дерева вкрилися золотом і багрянцем. Такий же барвистий килим Природа розстелила у лісах, парках, садах. Шурхотить під ногами опале листя. Приємно по ньому ступати. Аж раптом під поривами вітру воно зривається у шалений танок. Останні птахи відлітають у вирій.

Запримітив, що Покрова майже щороку буває різною - то з дощами, то з першими приморозками, то ще потішить людей теплом... Батьки розповідали: у 2000-му році на Покрову (мені було тоді лишень півтора місяця) видалася настільки тепла погожа днина, що люди одягнули сорочки й футболки з короткими рукавами. Мама ледь не весь день возила мене у візочку вулицями міста і тішилася:
— Яку гарну погоду подарувала Матінка Божа для прогулянки!

Кілька років тому я став ретельно занотовувати народні прогностичні прикмети. То у книжках знайду, то почую від старших... Усім цим добром поповнюю свій записник. Повірте, вельми цікаве заняття! Зібралося у мене чимало народних прикмет, пов'язаних зі святом Покрови. Залюбки поділюся з Вами.

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

07 жовтня 2017

Перегляди: 1643

КРОТОВА НОРА

Непередбачуваною видалася погода на початку жовтня. Вдень було тепло-тепло. Навіть бачив невеличкого вужа, що скрутився на камені і ніжився-грівся на сонечку. Своїм очам не повірив, але плазун ще не впав у зимову сплячку, тішився сонячним промінням. А наступного дня вранці все вкрилося памороззю. Десь уночі навідався перший осінній морозець. Але не довго він гостював. Тільки трохи вище піднялося сонце, як знову запанувала тепла погода...

Я пішов на бабусин город позбирати хмиз від картоплі на купи, щоб потім спалити, заздалегідь приготуватися до весняної оранки.

Побачив, як за кілька кроків від мене зарухалася кротовина. А невдовзі визирнув з нірки її господар — кріт. Потаємне звірятко, але вельми цікаве! Ще також не впав у зимову сплячку. Я відійшов трохи далі від кротовини, причаївся. Хочу дізнатися, що він буде робити?..

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

03 жовтня 2017

Перегляди: 920

ЗВІДКИ НАЗВА СЕЛА?..

Поряд з Червоноградом — с. Добрячин. Його первинна назва Добрачин. І походить вона навіть не від слова «доброчинці», що, здавалося б, цілком логічно, а від словосполучень «добрий чин», «люди доброго чину», «люди чину добра».

Народний переказ оповідає, що під час турецько-татарського нашестя місцеві мешканці врятували життя польському шляхтичу, людині високого суспільного стану, надійно переховували його, годували. Після того, як лихо минуло, він почав називати мешканців цього поселення — людьми чину добра.

Деталі

Автор: Папченко

03 жовтня 2017

Перегляди: 697

Сегодня, третьего октября, из города Екатеринбурга, победителям нашего детского литературного конкурса «Большое летнее приключение - 2017» Маше Коршуновой и Эмме Ганеевой были отправлены причитающиеся им призовые деньги и призовые книги.

Вот такое радостное для победителей сообщение. Которое в очередной раз подтверждает, что наш пиратский сайт слово свое держит!

Еще раз поздравляем

Сьогодні, третього жовтня, з міста Єкатеринбурга, переможцям нашого дитячого літературного конкурсу «Велика літня пригода - 2017» Маші Коршуновій і Еммі Ганеєвій були відправлені належні їм призові гроші і призові книги.

Ось таке радісне для переможців повідомлення. Яке в черговий раз підтверджує, що наш піратський сайт слово своє тримає!

Ще раз вітаємо!

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

30 вересня 2017

Перегляди: 1388

Так цікаво розповідати про тварин і пташок, як бабуся Валентина — наша сусідка у селі, мабуть, ніхто не вміє. Завжди говорить пристрасно, з інтонацією, емоційно жестикулює, наче казки розповідає малечі, але це — не казки, а цілком реальні історії. Слухав би і слухав. Тільки встигай запам'ятовувати і записуй. Сам нічого не вигадуй, не фантазуй, не додавай. Подавай так, як оповідала. Одна історія мені чомусь особливо припала до душі.

...Тоді бабуся Валентина була ще молодою дівчиною, працювала у колгоспі. (Ох, і важка ця праця, і не завжди була винагорода за неї). Влітку разом зі своїми подругами-ровесницями пішла на весь день сапати буряки. Стояла неймовірна спека, сьомий піт лився з чола. Однак дівчата працювали заповзято, встигали й жартувати.

До їхнього дружнього гурту долучився горобчик. То до однієї підлетить, то до іншої, і все ближче та ближче. Подивиться в очі і починає нишпорити у землі, вишукує комашок.

Деталі

Автор: Пирателисса

29 вересня 2017

Перегляди: 731

Внимание! Итоги детского литературного конкурса «Большое летнее приключение - 2017» опубликованы в разделе «ПАПЧ-ИНФОРМ»!

Модератор Пирателисса

Увага! Підсумки дитячого літературного конкурсу «Велика літня пригода - 2017» опубліковані у розділі «ПАПЧ-ІНФОРМ»!

Модератор Пірателісса

Деталі

Автор: Папченко

28 вересня 2017

Перегляди: 711

Люди! Жюри нашего детского литературнуго конкурса «Большое летнее приключение - 2017» завершило свою работу! Результаты подсчёта голосов будут объявлены завтра!

Председатель жюри Папч (по совместительству пират)

Люди! Журі нашого дитячого літературнуго конкурсу «Велика літня пригода - 2017» завершило свою роботу! Результати підрахунку голосів будуть оголошені завтра!

Голова журі Папч (за сумісництвом пірат)

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

25 вересня 2017

Перегляди: 871

У неділю вранці повертаюся з батьками з церкви. Під час проповіді на Службі Божій священик цікаво розповідав про людську доброту, прояви милосердя до ближнього, взаємодопомогу, готовність прийти на порятунок іншого. Перебуваю під приємними враженнями від цієї проповіді, мудрих слів душпастиря.

Вже у нашому дворі проходимо повз контейнер для сміття, куди викидають харчові відходи. Біля контейнера хтось поклав кілька скибок черствого, засохлого хліба (не викидати ж у смітник!), сподіваючись, що якась пташина підкріпиться ним. Цей хліб відразу, як кажуть у нас в Галичині, “уздріли” три галки і ворона. Дармовий сніданок! Тільки-от ворона була з перебитим крилом, тягнула його по землі, не могла ні на метр злетіти вгору. Така й сама стане легкою здобиччю для хижаків.

Деталі

Автор: Алька Алфёрова

25 вересня 2017

Перегляди: 1024

В каком-то из разговоров обещала девчатам, что попробую сплести мандалу из цветных нитей и расскажу, что из этого получится.

Ну вот, рассказываю.

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

21 вересня 2017

Перегляди: 723

На узліссі край дороги виросли горобина і ялина, і то настільки близько одна від одної, що їхні гілки (можливо, й коріння) переплелися, наче обнялися дві сестрички.

Ідеш весною і здалеку диву дивуєшся: як це могло статися, що ялина раптом зацвіла білим цвітом?.. Хіба таке можливе?!. Аж зблизька роздивишся: це горобина так її причепурила.

Влітку вони ховаються одна поза одну.

Восени на вічнозеленій ялині красуються червоні кетяги стиглих ягід горобини (особливо помітно, коли опаде листя), а на горобині — висять ялинові шишки. Фантастика! Краса! Тільки цю красу треба вміти бачити!
Взимку тут знаходять прихисток лісові мешканці. Когось сестрички нагодують, когось візьмуть переночувати. Бачив сліди зайця, що вели з поля, і місце, де він лежав під широкою ялиновою лапою. Затишно і зручно. На білому снігу — кілька ягід горобини і зернят з ялинових шишок, те, що залишилося від трапези птахів.