Всі блоги

Деталі

Автор: Папченко

12 серпня 2017

Перегляди: 891

Люди! Обновлен полностью раздел сайта ПОЛНЫЙ АБЗАЦ! В результате работы там слетели все результаты! Казалось бы, ужасно. Но, как говорится, в каждой бочке есть ложка! Теперь любой может проголосовать по-новому. И самое главное, теперь в каждом мини-тесте есть правильный ответ. И можно будет посмотреть, правильно ты проголосовал или нет. А вот раньше такого не было.

Все тот же, ПАПЧ

-----

Люди! Оновлений повністю розділ сайту ПОВНИЙ АБЗАЦ! В результаті роботи там злетіли всі результати! Здавалося б, жахливо. Але, як то кажуть, в кожній бочці є ложка! Тепер будь-хто може проголосувати заново. І найголовніше, тепер в кожному міні-тесті є правильна відповідь. І можна буде подивитися, чи правильно ти проголосував чи ні. А ось раніше такого не було.

Все той же, ПАПЧ

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

10 серпня 2017

Перегляди: 896

(З фенологічного щоденника)

Цього літа дощі випали “вчасно”, якраз, коли закінчилися жнива, тож не стали на заваді хліборобам. Мало хто з них не впорався зі збиранням урожаю.

Після спекотних сонячних днів (погода — саме для жнив!) враз задощило. Вода з неба лилася ледь не дві доби поспіль. Земля ожила, наповнюючись вологою. За цей небесний дар дякувала вся рослинність на грядках, особливо огірочки, помідори, капуста, перець.., що дозрівають. Уже не раз переконувався: вилий під корчик навіть відро води з криниці, а випаде лише горнятко дощової — зовсім інший ефект.

Вранці відразу після дощів землю сповив сивий туман, та такий густий, що далі носа світу Божого не видно.

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

01 серпня 2017

Перегляди: 3186

Бабуся насипала курям на обід корму — зерен пшениці, крихт хліба тощо. Півник Султан відразу скликав свій гарем до столу. І тут з'явилася зграйка синичок — п'ятеро пташок. Сіли на плоті та стали терпеливо чекати своєї черги, аби також пообідати. Насправді, у літню пору для них поживи скрізь і всюди, та селянські харчі таки смачніші. Вони вже добре вивчили: допоки кури їдять, то нікого до себе не підпускають — ні синичок, ні горобців, ні голубів... Хоча корму вистачить для всіх.

Та у зграйці опинилася маленька синичка, яка щойно покинула гніздо і ледь навчилася літати. Наївна, довірлива, все її цікавить і все відкриває в цьому світі вперше. Очевидно, що не послухала поради дорослих і стрибнула з плоту поміж курей. Поласувати зернами пшениці й крихтами хліба не вдалося, кури відразу прогнали її. Дорослі синички на плоті про щось гомоніли, наче навчали уму-розуму малу.

Кури пообідали і подалися у садок. Тепер — черга синичок. Мала проковтнула кілька зернин і вже наситилася. А й бо справді, скільки їй потрібно?..

Далі стала вивчати подвір'я, заглядати у кожний закуток, потім сіла на підвіконня і дивилася у вікно: що там у хаті діється, хто проживає... Така вкрай безпечна поведінка неабияк насторожила дорослих синичок: невгамовно пищать, свистять, застерігають її... Та куди там! Непослух, а не дитя...

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

27 липня 2017

Перегляди: 3186

23-тя година, землю оповили нічні сутінки, здається, вже все село заснуло, а мені спати не хочеться. Майже весь день допомагав дідусеві і бабусі у полі на жнивах. Приїхав у село на літні канікули, тож як не допомогти! Насипали у мішки обмолочене комбайном зерно пшениці, потім привезли їх кіньми додому і переносили золотий врожай на горище, розсипали для провітрювання і просушування. Коли завершили роботу, пішов скупатися у річці Желдець. Її дно місцями вкрите синьою глиною, яку навіть використовують для лікування. Мабуть ота річкова вода, синя глина враз зняли втому, додали наснаги, бадьорості.

...По телевізору дивитися нічого. Ноутбук зі собою не брав. Але не вважаю, що відірваний від "цивілізації". У селі якось забуваєш про це. Тут панує "цивілізація Природи", патріархальної духовності і спокою (хоча фізичного спокою у своїй праці селяни ніколи не мають), тут панує краса. Словом, зовсім інший світ, такий щирий і добрий.

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

24 липня 2017

Перегляди: 1400

Хто де з пернатих мостить свої гнізда, а дрімлюга — просто на землі під кущем чи біля старого порохнявого пенька, а то й серед високої трави на узліссі або галявині, також не нехтує лугом. Цей птах трохи більший за шпака, верх тіла сірувато-бурий, чорно-сірий, строкатий. Дзьоб дуже короткий, зате широкий. Висиджує здебільшого одного-двох пташенят. Здавалося б, їм у гнізді на землі вкрай небезпечно, адже, безпомічні, будь-якої миті можуть потрапити на обідній стіл до хижака. Та це не так! Вони вміють себе захищати, наводити страху на ворогів, і в цьому я переконався.

...Гуляв якось вранці лісом, збирав у берестяний кошик ранні ягоди малини. Враз під кущем щось чорно-сіре на мене агресивно зашипіло, та ще й розкрило пащу. Спочатку оторопів, закляк, а через мить дременув подалі від небезпечного місця.
— Здоровенна гадюка! — промайнула думка.

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

22 липня 2017

Перегляди: 1013

Рибалимо з татом на Західному Бузі. Непогано клює. Та не так спостерігаємо за поплавками, як за парою куликів — болотяних птахів, слухаємо їхній веселий свист. Ті раз по разу забігають у воду і спритно ловлять довгими гострими дзьобами дрібнесеньких верховодок.

Зазвичай, кулики живуть серед боліт парами. Тільки під осінь збираються у зграї з новим потомством. Серед боліт і харчуються. Коли вже зовсім впроголодь, то з'являються на березі річки, інших відкритих водойм, аби "порибалити". Самець трохи більший від самиці, дзьоб у нього довший, тож, здавалося б, йому легше ловити рибку, але, як побачили, ні, обоє вправні риболови.

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

15 липня 2017

Перегляди: 869

У Червонограді вийшов друком перший номер літературно-мистецького та історико-краєзнавчого альманаху "Солокія". Ініціатори видання — місцеві меценати Михайло Чемерис і Михайло Махник. Це доволі об'ємний, на 180 сторінок формату А4 часопис, ошатно оформлений і якісно віддрукований у ТзОВ "Червоноградська міська друкарня". Він приурочений 325-літтю Кристинополя-Червонограда.

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

10 липня 2017

Перегляди: 2467

Що ви робите, коли холодно?.. Одягаєте теплі речі, без нагальних потреб не виходите на вулицю, вип'єте горнятко гарячого чаю. А що робити квітам?.. І вони знайшли пристосування: як правило, більшість з них перед похолоданням згортають пелюстки, а то й взагалі не розкривають їх, буває, що можуть “ховатися”...

У нашому дворі росте кілька кущиків цикорію. Його ніжні голубі квіти трохи нагадують за формою ромашки, трохи волошки. У народі цю рослину називають — петрів батіг, довгі стебла якої справді нагадують батіг. Цвіте вона ледь не все літо, але найактивніше розквітає перед церковним святом Петра і Павла (12 липня). Вельми цікаво поспостерігати за нею.

Деталі

Автор: Пирателисса

29 червня 2017

Перегляди: 911

Внимание! Уважаемые пользователи! Сегодня (29.06.2017) на сайте «Сокровища Папча» проводятся технические работы. На время их проведения некоторые функции сайта будут отключены, или же могут работать некорректно. Просим отнестить к этому с пониманием.

Администрация сайта

......................

Увага! Шановні користувачі! Сьогодні (29.06.2017) на сайті «Скарби Папча» проводяться технічні роботи. На час їх проведення деякі функції сайту будуть відключені, або ж можуть працювати некоректно. Просимо поставитися до цього з розумінням.

Адміністрація сайту

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

16 червня 2017

Перегляди: 1055

Розпочалися мої останні літні канікули. Наступного року закінчую школу. Вирішив кілька днів погостювати в дідуся і бабусі у селі, допомогти у полі, на сінокосі. Тут завжди цікаво, весело, а ще став свідком кумедної пригоди...

Одні господарі придбали у лісовому мисливському господарстві живого не вельми великого дикого кабанця — підсвинка (так у нас називають). Адже готувалися до весілля і вирішили запекти його для молодят та гостей. Облаштували для кабанця вольєр. У молодят вже й день шлюбу наближався. Недовго залишилося кабанцю тішитися ситним життям.

Відчувши, що скоро стане “весільною жертвою” (звісно, тут я пожартував), дикий веприк знайшов у вольєрі лаз і подався навтьоки. Щастя, що це побачила господиня і наробила галасу на все село. Першими поспішили за втікачем сусіди — здорові чолов'яги. Один грав у футбол, інший служив прапорщиком у прикордонних військах, років три, як звільнився у запас. Обоє вміють швидко бігати. Та кабанчик, виявляється, ще спритніший. Відразу замахнувся на марафон. Не наздоженеш! Дядечки вже видихнулися, а він петляє вулицями села, хоч би що. Хтось спробував перегородити вепру дорогу, так той ледь з ніг не звалив. А господиня ще й наказала: “Брати тільки живим!...”.