Всі блоги
ЯК ЖИЛОСЯ МОЄМУ ПРАДІДУ
- Деталі
- Автор: іван Ісаєвич
- Перегляди: 1080
Усі верховинські села мають майже однакову ладшафтну архітектурну забудову. Так і моє маленьке село тулиться по берегах, якомога ближче до потока, маленької річечки Облящанки.
ДОБРО І ЗЛО
- Деталі
- Автор: іван Ісаєвич
- Перегляди: 1432
З давніх-давен жили в Карпатах дружні сім’ї, але були й такі, що цього не прагнули. У матері Тиси було чотири доньки: Тересва, Теребля, Ріка, Боржава та внуки від молодшої доньки Бодрої: Латориця й Уж, яких вона любила не менше. Такі красуні, що навіть словом не передати, ані пером описати. Тиса голубою стрічкою в'ється поміж горами, милуючи око кожного мандрівника, який завітає у цей чарівний казковий край. Тутешні горяни уже й уваги на це не звертають. Все в роботі та в роботі… А настане вільна днина – йдуть на Службу Божу до церкви або у гості. Дехто з них полюбляє помандрувати високо в гори за грибами, черницею чи малиною. Але скільки ж того літа, якщо у косовицю від зорі до зорі треба гнути спину на полі аби вчасно заготовити для худобини паші на зиму. Добре тут тому, хто живе між горами та на рівнині, і дарма, що тут мешкає багато людей. І мало, хто з них замислюється, що Бурелом з найвищих полонин усім на заваді. А Вітер з глухих ущелин Карпатських гір час від часу, тільки за їм відомим графіком, дмуть по черзі чи гуртом просторами Карпатського краю.
Сніг в Криму
- Деталі
- Автор: Олена
- Перегляди: 1080
Як добре гратись у сніжки,
Ліпити бабу з снігу!
Ми мріяли про це давно,
Та все в нас снігу не було.
І ось у січні випав сніг!
Все біле навкруги!
Зелені кипариси
Накинули хустки!
Під час перерви в школі
Ми граємо в сніжки,
А потім на уроках
Ми сушимо шапки.
Опівдні сніг розтанув-
Недовго він лежав,
Струмочками в
Запрошую до Криму
- Деталі
- Автор: Ніна Острейко
- Перегляди: 1053
Живу в Криму сьогодні я,
У ріднім теплім краї,
Де море, сонце, гарний пляж
Всіх щедро привітають.
Тут скріз веселий сміх дітей,
Тут щира посмішка батьків.
Сюди чекаємо гостей,
Де море синє, чайок спів.
Запрошую до Криму я,
Тут можна гарно відпочити.
Тут люди, як одна сім'я,
Вам побажають дружно жити.
Вас санаторії чекають,
Повітря, море чисте.
Приїздить, я закликаю
До мого сонячного краю.
Орден "AKTIV" - Ангеліні Оборіній та Івану Ісаєвичу
- Деталі
- Автор: Александр Иванович
- Перегляди: 991
Вони удостоїлися цієї високої нагороди за активність на нашому сайті і численні коментарі на твори юних літераторів і журналістів. Ця інформація розташована у блозі головного адміністратора нашого сайту Олександра Папченка та " Форумі".
Вітаю моїх колег із нагородами і бажаю подальшої творчої, суспільно-громадської роботи на творчій ниві. Нехай Вам щастить завжди і всюди.
Новые ордена2
- Деталі
- Автор: Александр Иванович
- Перегляди: 1182
Орденом "AKTIV" награждаются рецензенты нашего детского
интерактивного детского портала СКАРБ ПАПЧА, Ангелина Оборина и Иван Исаевич, за деятельное участие в жизни портала, за многочисленные комментарии и рецензии.
-------------
Орденом "AKTIV" нагороджуються рецензенти нашого дитячого
інтерактивного дитячого порталу ДОБРО ПАПЧА, Ангеліна
Оборина и Iва
Новые ордена
- Деталі
- Автор: Александр Иванович
- Перегляди: 807
Ордена модернизированы. Изменен дизайн. Каждую медаль украшают латинские буквы SP. Добавлены две новые медали: "Серебрянная звезда" и "Золотая звезда". Подробности см. на ДОСКЕ ПОЧЕТА.
Роль наймички
- Деталі
- Перегляди: 1247
Співає вечір пісню про розлуку,
Мотив печальний грає вітерець.
Вже знято маску, стягнено перуку -
Театру денного настав кінець.
Тепер одна із думами й жалями
Й питанням гострим, наче ніж, чому
ЇЇ кровиночка росте без мами?
Чим завинила в світі і кому?
В Верховній раді чубляться і б"ються,
Гризуться за покусаний калач,
Що їм до того, що десь
Колись
- Деталі
- Перегляди: 1032
Пройду повз тебе бистрою ходою,
Твоєю тінню вже не промайну,
Не буде це ні горем, ні бідою,
Лиш згадкою про море полину.
І жодної уже не буде грати ролі,
Що так вразлива я до втрат і згуб,
І те, що вабить ще тебе до болю
Малина стигла моїх згірклих губ.
Ти, певно, аж тоді заплачеш,
Як я пройду не в наше майбуття,
І ти мене вже більше не побачиш
В кривому дзеркалі свого життя.
Залишу смуток свій тобі, коханий,
Збагнеш тоді усю свою вину,
Коли збереш мої забуті рани
На березі гіркого полину.
Майбутні сподівання
- Деталі
- Перегляди: 984
Переливалось серце з болю в сум,
А потім в світлім спокою завмерло.
Тягар образ і невгамовних дум
Із памяті, немов з полиці, стерло.
Минулих літ тривожний передзвін
Луною не відгукується в скронях,
Морозом сизим від холодних стін
Тікає в безвість на прмерзлих конях.
Так помирає зранена любов,
Пройшовши кола всі страждання,
Щоб відродитись в чист