Так, так, існує й таке мистецтво. Зараз поясню: життя - це мистецтво, а кожен з нас - митець. Кожен створює своє життя. Кожен бачить його в ідеалі по-своєму. Ось віршовані рядочки, які я склала, роздумуючи що таке життя:

Хтось життя малює,

Хтось життя співає,

Хтось його як п"єсу грає...

Подумайте, чим для вас є життя... 

Я хочу попросити модераторів сайту, щоб вони спробували вдосконалити " Газетище". Було б прикольно як би там з"явилися нові рубрики. 

Зовсім недавно я була малюком, а тепер вже підліток. Як швидко плине час...

Мало-хто знає, що нетільки пишу вірші, а ще й моделюю одяг. Я мрію стати великим модельєром. На даний час мої роботи бачать тільки мої близькі. Сподіваюсь незабаром реалізувати себе як дизайнера одягу.

А,а
Айву збирати Анютці
Андрійко допомагав.
Урожай, немов у казці,
Бог в нагороду праці дав.

Б,б
Бабусю, бабко, бороніть,
Бджола бджолиний має мід.
Бажав я того меду взяти,
Бджола,... бджола не хоче дати.

Все йшло гладко на початку, йшов урок.
Додавали, віднімали... Йшли за кроком крок.
Враз учителька змінила тему цю легку,
Запитала й прямо в очі дивиться на дітвору.

Ну?! А вісім пополам?
Скільки он тобі я дам?

Що між дітьми почалося...
Вулик, а не клас!
Та не довго був над міру
тут оцей галас.

Моєму онуку Максу.

Кладно. ЧР

Святий хліб тримаєш у руці.

Йому ціну, напевно, знаєш.

Бо бачу думи на твоїм лиці,

І як ти бережно тримаєш.

Пташина мерзне під вікном:

Лежить з поламаним крилом.

Мороз скував сльозу пташину -

Від болю гине біля тину.

Птахи -це теж створіння Боже:

І їм хтось завжди допоможе.

Тут раптом з хати вийшов хлопчик, -

Й від страху аж принишк горобчик.

Народився 2 січня 1948 року в гірському селі Рекіти Міжгірського району Закарпатської області в селянській багатодітній сім’ї, в якій виховувалось дві сестри – Марія і Калина, чотири брати – Іван, Михайло, Федір та Юрій.
 Змалечку Василь тягнувся до книг. Але найбільше любив писати замітки до районної та юнацьких газет. Першу опублікував, коли вчивс

Василь ТАРЧИНЕЦЬ

К Е П А

(Оповідання)

Тепер уже ніхто не може сказати, хто був господарем цієї дивовижної вівчарки з невідомою кличкою. Один Всевишній знає, куди він подівся. Можливо, загинув на багатостраждальній землі колишньої Югославії під Сараєвом, а може й досі лежить під руїнами власного будинку, або тиняється по чужини

 

Коментарі

Новеньке у блогах

Тест! Сможешь прочитать?

Лиза Зуева
17 червня 2024

94ННОз СООбЩ3НN3 ПОК43Ы8437, К4КИЗ У9ИВИ73ЛЬНЫЗ 8ЗЩИ МОЖ37 93Л47b Н4Ш Р4ЗУМ! 8ПЗЧ47ЛЯЮЩИЗ 8ЗЩИ!...

pervyi nomer

Юбилей нового журнала

Лиза Зуева
04 квітня 2024

Не знаю, будет ли это интересно, но всё же расскажу.

Я думаю, некоторые из нас когда-то делали...

Зелёная машинка с жёлтыми колёсиками

Катя Зуева
23 лютого 2024

Недавно я, папа и мой младший брат были во Дворце зрелищ и спорта. Там в одном из длинных...

Нагороджуються медалями!

Пирателисса
14 травня 2023

Рада модераторів дитячої республіки «Літературний сайт Скарби Папча» прийняла рішення нагородити...

Кое-что очень интересное, вкусное и изумительное...

Лиза Зуева
01 травня 2023

Посоветую вам один замечательный рецепт. Мы готовим эти вафли больше 5 лет, и все в нашей семье...