Поспішаю до редакції. Вранці, як ніколи, дуже багато пасажирів у трамваї. І стільки, що навіть невзмозі був пробратись  до необхідного мені транспорту. Вийшов і продовжую чекати наступного трамваю. Чую розмовляють між собою дві бабусі. Одна із них і каже: "Знаєш, цілісіньку неділю я хворіла- кашляла, смаркалась і було слизько. Одне тільки невідомо , від чого було слизько?

Від тюрми Преторії, фортеці Антонія,
Сина Діви Марії почався хресний шлях.
З важким хрестом на плечах він рушив до Голгофи
І Віа Долроза почався у сльозах.

Та тричі під вагою він падав ідучи,
Лиш Симон Кіренейський підклав своє плече.
Щоб легшою та ноша і чистою душа
Була у всіх нащадків, спасенних за Христа.

Якою була зустріч у матері з Христом,
Коли на мить зустрілись їх голови чолом!
Як краялося серце у матері за сина!
Якою була мужність! Яка потрібна сила!

До плачущих, скорботних звернувся так Ісус:
Не плачте ви за мною, ридайте за своїх.
Ви за собою плачте, - сказав тоді Христос, -
Оця Дорога Хресна веде з пітьми всіх вас.

Так, так, існує й таке мистецтво. Зараз поясню: життя - це мистецтво, а кожен з нас - митець. Кожен створює своє життя. Кожен бачить його в ідеалі по-своєму. Ось віршовані рядочки, які я склала, роздумуючи що таке життя:

Хтось життя малює,

Хтось життя співає,

Хтось його як п"єсу грає...

Подумайте, чим для вас є життя... 

Я хочу попросити модераторів сайту, щоб вони спробували вдосконалити " Газетище". Було б прикольно як би там з"явилися нові рубрики. 

Зовсім недавно я була малюком, а тепер вже підліток. Як швидко плине час...

Мало-хто знає, що нетільки пишу вірші, а ще й моделюю одяг. Я мрію стати великим модельєром. На даний час мої роботи бачать тільки мої близькі. Сподіваюсь незабаром реалізувати себе як дизайнера одягу.

А,а
Айву збирати Анютці
Андрійко допомагав.
Урожай, немов у казці,
Бог в нагороду праці дав.

Б,б
Бабусю, бабко, бороніть,
Бджола бджолиний має мід.
Бажав я того меду взяти,
Бджола,... бджола не хоче дати.

Все йшло гладко на початку, йшов урок.
Додавали, віднімали... Йшли за кроком крок.
Враз учителька змінила тему цю легку,
Запитала й прямо в очі дивиться на дітвору.

Ну?! А вісім пополам?
Скільки он тобі я дам?

Що між дітьми почалося...
Вулик, а не клас!
Та не довго був над міру
тут оцей галас.

Моєму онуку Максу.

Кладно. ЧР

Святий хліб тримаєш у руці.

Йому ціну, напевно, знаєш.

Бо бачу думи на твоїм лиці,

І як ти бережно тримаєш.

Пташина мерзне під вікном:

Лежить з поламаним крилом.

Мороз скував сльозу пташину -

Від болю гине біля тину.

Птахи -це теж створіння Боже:

І їм хтось завжди допоможе.

Тут раптом з хати вийшов хлопчик, -

Й від страху аж принишк горобчик.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

one

Накануне

Катя Зуева
03 февраля 2026

Вчера услышала, как при прощании один человек сказал другому: «Пиши мне иногда. Просто пиши:...

golubki

Путешествие в мир голубей

Лиза Зуева
25 апреля 2025

Этот коротенький "очерк" (или как это назвать вообще?) я написала почти год назад, и всё думала...

Тест! Сможешь прочитать?

Лиза Зуева
17 июня 2024

94ННОз СООбЩ3НN3 ПОК43Ы8437, К4КИЗ У9ИВИ73ЛЬНЫЗ 8ЗЩИ МОЖ37 93Л47b Н4Ш Р4ЗУМ! 8ПЗЧ47ЛЯЮЩИЗ 8ЗЩИ!...

pervyi nomer

Юбилей нового журнала

Лиза Зуева
04 апреля 2024

Не знаю, будет ли это интересно, но всё же расскажу.

Я думаю, некоторые из нас когда-то делали...

Зелёная машинка с жёлтыми колёсиками

Катя Зуева
23 февраля 2024

Недавно я, папа и мой младший брат были во Дворце зрелищ и спорта. Там в одном из длинных...