Все блоги

Информация о материале

Автор: Тарчинець

17 декабря 2010

Просмотров: 1846

•Василь ТАРЧИНЕЦЬ

К Е П А

(Оповідання)

Тепер уже ніхто не може сказати, хто був господарем цієї дивовижної вівчарки з невідомою кличкою. Один Всевишній знає, куди він подівся. Можливо, загинув на багатостраждальній землі колишньої Югославії під Сараєвом, а може й досі лежить під руїнами власного будинку, або тиняється по чужини

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

17 декабря 2010

Просмотров: 5049

1.  Несе весну журавлів ключ,
Співає зелен гай.
Погожий день - хату на ключ.
Йди в поле - час не гай.

2.  Попросила дочку мати
Пообіді вийти в поле.
Щоб врожай хороший мати,
Дівча в полі грядки поле.

3.  Вже минає місяць лютий,
Краще гріє сонечко.
Глянув подих зими лютий,
А на шибці сонечко.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

17 декабря 2010

Просмотров: 2216

Я бачив озеро в вогні,
В штанах собаку на коні.
А замість даху в хати шапку,
Мишей, які ловили мачку,
Лисицю бачив я і качку,
Що пироги пекла в ліску,
Як ведмежа взувало туфлі,
Як дурень вірив в мої фуфлі.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

17 декабря 2010

Просмотров: 18551

13. АКРОВІНОК З ПРИСЛІВ'ЇВ

Д е багато пташок, там нема комашок.
О рел мух не ловить.
П ри соловію і горобець співак.
О дна ластівка не робить весни.
М аленька пташка, та гострий дзьобик.
О сінь ластівка накликає, а весну починає.
Ж уравлі прилетіли — весну принесли.
Е й, соловей співає, доки голос має.
М удріші тепер яйця, ніж кури.
О й, сокола з рук не пускай.

П ро те зозуля кує, що свого гнізда не має.
Т ака пісня, яка пташка.
А би киця ту пташку не з'їла, що рано запіла.
Ш уліку добра квочка бачить одним оком. а зерно - другим.
К раще синиця в жмені, ніж журавель у небі.
А молоде орля вище старого літає.
М аленький соловейко, та його пісні удаленькі.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

16 декабря 2010

Просмотров: 3863

Мені приснився дивний сон,
Ніби без жодних перепон
Лечу собі, немов пір'їна,
А піді мною Україна.
Лечу й не вірю я очам
(Чи тісно стало вже ночам?)

Информация о материале

Автор: Тарчинець

15 декабря 2010

Просмотров: 2029

Нерідко таке буває, "заходжу" на наш ітнернет-портал , "виставляю" свій погон. І дивлюся, що на сайті нікого не має. Моторошно стає на душі. Куди всі подівалися? І уроки в школі закінчилися, усі вдома, а може марнують час в ігрових кімнатах, забавляються в ігри, дивляться теревізор? І кому розповідати, що у нашій "читальні" , чи у Голосі МАЛіЖу" чимало цікавих творів твоїх однолітків і новин, а у найбільшій , інтерактивній газеті "Газетище" Василь Малишка із Ужгорода щось знову "втяв" таке, що ти ще й не чув.

Дуже добре, що усі зареєстровані відвідувачі отримали на сайті свій творчий кабінет - відкриваю їх, а там нічогісіько немає. Тоді питається для чого це все ми будували, мучилися, сперечалися і знову творили для Вас мої любі? Коли таке було? Ніколи! Діти переважно не мали доступу до засобів масової інформації, а як писали? Так, що могли позаздрити їм навіть класики. Невже немає талантів? Агу - відгукніться і заявіть про себе усьому світові. Штурману одному важко і неможливо буди на кораблі наодинці.

Информация о материале

Автор: Ангеліна Оборiна

14 декабря 2010

Просмотров: 2347

Чудотворець Миколай

Дивиться з ікони,

Як маленькі діти б'ють

Перед ним поклони.

Раптом чує Миколай

Діток побажання:

„ Чудотворче, принеси

Нам дарунки зрання.

Мило

Информация о материале

Автор: Ангеліна Оборiна

14 декабря 2010

Просмотров: 2344

Закрила сонечко хмарина,

А на землі пухка перина.

Мороз малює гарні квіти.

З гори з'їжджають радо діти.

Зима морозяна гуляє.

Під нею річка замерзає.

На вікнах вішає узори

І снігу навертає гори.

Порипує він під ногами.

Зима радіє разом з нами.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

13 декабря 2010

Просмотров: 1261

Дозвольте жити на Вкраїні -
Це значить знати: тут моє:
Ліси, поля і гори рідні,
Зірки і небо голубе,
І моря синь, його глибини,
Повітря чисте, як кришталь,
Лани хлібасті, мов килими,
Смачний, пахучий, коровай.
Дозвольте жити на Вкраїні -
Це значить знати: пан тут я.
В усьому люди ми єдині
По-українському життя.
Це значить чути ген далеко
З душі - вірші, з пісень вінки
Франка, Шевченка й  Матвієнко
Та Богу славу навіки.
І як чужому научатись
По-українськи книжка вчить.
Й нізащо свого не цуратись...
Кажу про це, воно болить.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

12 декабря 2010

Просмотров: 810

Не хочу йти я навпростець до літа,
Хочу весні йти слід у слід,
Бо там не сім, там тьма чудес помпезних,
І всюди - диво, диво, дива зліт.

Хто та весн? Художниця чи фея?
Поет? Чаклунка? Божества політ?
Бо як ще можна чудо з чуд сприйняти:
Із бруньки - лист, із бруньки - цвіт і плід.

Не хочу йти я навпростець до літа.
Весну хто перейде, той сам омолодиться,
Бо кожен день і кожну мить здається -
В тобі краса чудес весни озветься.