Все блоги

Информация о материале: Автор: іван Ісаєвич; 17 декабря 2010; Просмотров: 17043

13. АКРОВІНОК З ПРИСЛІВ'ЇВ

Д е багато пташок, там нема комашок.
О рел мух не ловить.
П ри соловію і горобець співак.
О дна ластівка не робить весни.
М аленька пташка, та гострий дзьобик.
О сінь ластівка накликає, а весну починає.
Ж уравлі прилетіли — весну принесли.
Е й, соловей співає, доки голос має.
М удріші тепер яйця, ніж кури.
О й, сокола з рук не пускай.

П ро те зозуля кує, що свого гнізда не має.
Т ака пісня, яка пташка.
А би киця ту пташку не з'їла, що рано запіла.
Ш уліку добра квочка бачить одним оком. а зерно - другим.
К раще синиця в жмені, ніж журавель у небі.
А молоде орля вище старого літає.
М аленький соловейко, та його пісні удаленькі.

Подробнее... Добавить комментарий

Информация о материале: Автор: іван Ісаєвич; 16 декабря 2010; Просмотров: 3686

Мені приснився дивний сон,
Ніби без жодних перепон
Лечу собі, немов пір'їна,
А піді мною Україна.
Лечу й не вірю я очам
(Чи тісно стало вже ночам?)

Подробнее... Добавить комментарий

Информация о материале: Автор: Тарчинець; 15 декабря 2010; Просмотров: 1926

Нерідко таке буває, "заходжу" на наш ітнернет-портал , "виставляю" свій погон. І дивлюся, що на сайті нікого не має. Моторошно стає на душі. Куди всі подівалися? І уроки в школі закінчилися, усі вдома, а може марнують час в ігрових кімнатах, забавляються в ігри, дивляться теревізор? І кому розповідати, що у нашій "читальні" , чи у Голосі МАЛіЖу" чимало цікавих творів твоїх однолітків і новин, а у найбільшій , інтерактивній газеті "Газетище" Василь Малишка із Ужгорода щось знову "втяв" таке, що ти ще й не чув.

Дуже добре, що усі зареєстровані відвідувачі отримали на сайті свій творчий кабінет - відкриваю їх, а там нічогісіько немає. Тоді питається для чого це все ми будували, мучилися, сперечалися і знову творили для Вас мої любі? Коли таке було? Ніколи! Діти переважно не мали доступу до засобів масової інформації, а як писали? Так, що могли позаздрити їм навіть класики. Невже немає талантів? Агу - відгукніться і заявіть про себе усьому світові. Штурману одному важко і неможливо буди на кораблі наодинці.

Добавить комментарий

Информация о материале: Автор: Ангеліна Оборiна; 14 декабря 2010; Просмотров: 2170

Чудотворець Миколай

Дивиться з ікони,

Як маленькі діти б'ють

Перед ним поклони.

Раптом чує Миколай

Діток побажання:

„ Чудотворче, принеси

Нам дарунки зрання.

Мило

Подробнее... Добавить комментарий

Информация о материале: Автор: Ангеліна Оборiна; 14 декабря 2010; Просмотров: 2170

Закрила сонечко хмарина,

А на землі пухка перина.

Мороз малює гарні квіти.

З гори з'їжджають радо діти.

Зима морозяна гуляє.

Під нею річка замерзає.

На вікнах вішає узори

І снігу навертає гори.

Порипує він під ногами.

Зима радіє разом з нами.

Добавить комментарий

Информация о материале: Автор: іван Ісаєвич; 13 декабря 2010; Просмотров: 1147

Дозвольте жити на Вкраїні -
Це значить знати: тут моє:
Ліси, поля і гори рідні,
Зірки і небо голубе,
І моря синь, його глибини,
Повітря чисте, як кришталь,
Лани хлібасті, мов килими,
Смачний, пахучий, коровай.
Дозвольте жити на Вкраїні -
Це значить знати: пан тут я.
В усьому люди ми єдині
По-українському життя.
Це значить чути ген далеко
З душі - вірші, з пісень вінки
Франка, Шевченка й Матвієнко
Та Богу славу навіки.
І як чужому научатись
По-українськи книжка вчить.
Й нізащо свого не цуратись...
Кажу про це, воно болить.

1 комментарий

Информация о материале: Автор: іван Ісаєвич; 12 декабря 2010; Просмотров: 725

Не хочу йти я навпростець до літа,
Хочу весні йти слід у слід,
Бо там не сім, там тьма чудес помпезних,
І всюди - диво, диво, дива зліт.

Хто та весн? Художниця чи фея?
Поет? Чаклунка? Божества політ?
Бо як ще можна чудо з чуд сприйняти:
Із бруньки - лист, із бруньки - цвіт і плід.

Не хочу йти я навпростець до літа.
Весну хто перейде, той сам омолодиться,
Бо кожен день і кожну мить здається -
В тобі краса чудес весни озветься.

Добавить комментарий

Информация о материале: Автор: іван Ісаєвич; 12 декабря 2010; Просмотров: 1010

Мій поїзд із Хуста
Тік-такає густо.
У сині мчить далі
По рідному краю.
Мій поїзд із Хуста,
Немов у минуле,
Мчиться по рівнині,
По милій долині.
За вікном пейзажі -
Чудо-панорами.
Поруч тече Тиса,
Змагаючись з нами.
Біля Рокосова
Мейгеш "копав" поле.
Поле не грунтове,
А поле часове,
Бо на тій рівнині
Поле в позолоті.
Там, де цвітуть маки,
Кров лили солдати.
Тут, на цьому полі,
Стояли герої,
Січовики-хлопці -
Хлопці добровольці.
І за Срібну Землю,
За батьківську мрію
Полягли навіки,
Втілилися в квіти,
Тому Красне Поле,
Цвіте, наче море,
Хвилями гойдає,
Квіти колихає.
Людино, спинися!
Полю поклонися!
Мрії отих хлопців
Все таки збулися.

Добавить комментарий

Информация о материале: Автор: Ангеліна Оборiна; 12 декабря 2010; Просмотров: 2430

Йшла лисичка на базар
Купувати самовар.
І ще чаю для заварки,
Кусок сала для зажарки,
Банку меду і курчат
Для маленьких лисенят.
Покрутилася на ринку,
Вкрала сала четвертинку.
У пташок взяла яєчка,
У ведмедя-мед з горшечком,
В господині молока
І живого гусака.
Як могла, так хитрувала -
Своїх грошей не давала.
Повний кошик нахапала.
Йшла додому і співала.
Коли раптом собак зграя
Від дідуся Будулая
На дорогу мчить із двору.
Тут лисиця дала дьору.
Повз жита і сінокіс
Понеслась у темний ліс.
Все, що вкрала, загубила.
Ледве ноги волочила.
Ой ніколи більше зроду
Не робитиму я шкоду!
Поплелась в сльозах до хати
Хвіст обдертий зашивати.