Апельсин. Он такой большой, оранжевый, кругло лежит в ладони. Если прижать его к щеке, то почувствуешь, как пахнет кожура - чуть горьковато и как-то тепло. Оранжево, что ли? А ещё апельсин всегда прохладный, даже если долго лежал в тепле. Может, от того что он никуда не спешит.

Когда лежишь с температурой, то можно положить апельсин на лоб. Конечно, этого не хватит надолго - через минуту он нагреется. Ото лба. Но всё-таки...

Я не болею с температурой, нет. Просто я очень спешу. А от этой болезни не сможет помочь даже апельсин. Разве что только на те несколько секунд, пока я прижимаю его к щеке...

Тік-такав собі під ніс
Будильник та хвалиться:
Мовляв, якби оце не він,
То час би зупинився.

Задзеленчав, що все двигтить.
Ну, а хазяїн сонний
Хотів будильник зупинить
Й зіпхнув - поміст дубовий.

Упав, що й тікати забув,
Тут й сонце у віконце.
Та не відомо, чи зумів
Визнати хибним все це.

Коли і що верзти ти думай,
А потім вже тік-такай-тукай.

Генеральському гніву не було меж. Вивів із рівноваги командуючого військами начальник окружного полігону.  І генерал-полковник поставив питання руба:
– Доведеться вам, товаришу полковник, тіні під сонцем шукати в іншому місці. Куди не кинь оком – всюди завали. Ви навіть елементарного поняття не маєте, як проводити заняття з бойової підготовки...

В Тетянин день - вінок пісень.
Усім Тетянам - по любові.
Любіть Тетян, Тетяни вам
Дарують ніжності казкові.

В Тетянин день небесна синь,
А вечорами - ночі ясні.
Любіть Тетян, бо у Тетян
Іскряться очі, так прекрасні.

В Тетянин день - букети ген.
Усім Тетянам по троянді.
Любіть Тетян, бо над Тетян
Самі ж Тетяни більш принадні.

В Тетянин день - співай пісень,
Люби Тетян ночами й днями.
Кохай Тетян і те затям:
Тетян кохають до нестями.

Тетяно, Тетяно,
Любове-нестямо!
Закохані ночі
Лиш у твої очі.

  •  Читацький погляд Вікторії КУЦИЩУК

АБО роздуми після прочитаної книжки
 Василя ТАРЧИНЦЯ “СТЕРНЯ КАШИЦЬКОГО”

Світ у полоні! І не кажіть згодом, що вас про це не попереджали...
Ми губимось у вирі постійних потреб. Ми одержимі ідеями збагачення. Байдуже, до чого ми прагнемо. Основне, щоб у всьому бути першим: у сусіда з’явився новий

Радо вітаємо з Новим Роком та Різдвом Христовим Тарчинця Василя Федоровича – ректора Малої Академії літератури і журналістики, а також  Оборіну Ангеліну Дем’янівну - проректора та всіх керівників обласних, міських відділень МАЛіЖ!
Прийміть від нас найщиріші вітання!!!
Бажаємо вам і ваши

У нашій сім'ї шанованими були усі свята, дякуючи, переважно, мамці. На її плечах трималося домашнє господарство та наше виховання. Батько працював бухгалтером колгоспу. Так пройшли наші дитячі роки. І все ж, мені запам'яталися обряди основних християнських свят. Мама дуже раділа, коли й батько брав активну участь у підготовці та обряді того чи іншого свята.

Усі верховинські села мають майже однакову ладшафтну архітектурну забудову. Так і моє маленьке село тулиться по берегах, якомога ближче до потока, маленької річечки Облящанки.

З давніх-давен жили в Карпатах дружні сім’ї, але були й такі, що цього не прагнули. У матері Тиси було  чотири  доньки: Тересва, Теребля, Ріка, Боржава та внуки від молодшої доньки Бодрої: Латориця й Уж, яких вона любила не менше. Такі красуні, що навіть словом не передати, ані пером описати. Тиса голубою стрічкою в'ється поміж горами, милуючи око кожного мандрівника, який завітає у цей чарівний казковий край.  Тутешні горяни уже й уваги на це не звертають. Все в роботі та в роботі… А настане вільна днина – йдуть на Службу Божу до церкви або у гості. Дехто з них полюбляє помандрувати високо в гори за грибами, черницею чи малиною. Але скільки ж того літа, якщо у косовицю від зорі до зорі треба гнути спину на полі аби вчасно заготовити для худобини паші на зиму. Добре тут тому, хто живе між горами та на рівнині, і дарма, що тут мешкає багато людей. І мало, хто з них замислюється, що Бурелом з найвищих полонин усім на заваді. А Вітер з глухих ущелин Карпатських гір час від часу, тільки за їм відомим графіком, дмуть по черзі чи гуртом просторами Карпатського краю.

Як добре гратись у сніжки,
Ліпити бабу з снігу!
Ми мріяли про це давно,
Та все в нас снігу не було.

І ось у січні випав сніг!
Все біле навкруги!
Зелені кипариси
Накинули хустки!

Під час перерви в школі
Ми граємо в сніжки,
А потім на уроках
Ми сушимо шапки.

Опівдні сніг розтанув-
Недовго він лежав,
Струмочками в

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Квест «Вокруг света»

Анастасія Опаковська
16 октября 2021

Когда-то я с подружками била на репетицие к выступлению. Ми готовились к приготовленному нами...

синичонок

Синичонок. Неожиданная встреча

Алька Алфёрова
09 июля 2021

Когда-то очень давно писала пост о синичках. На днях, девять лет спустя, тема синиц вдруг...

Одно из любимых стихотворений

Саша И
10 июня 2021

«Лошади в океане»

Лошади умеют плавать,
Но - не хорошо. Недалеко.
"Глория" - по-русски - значит...

8 е марта

С праздником 8-е Марта!

Александр Иванович
06 марта 2021

Девчонки и тётенки!

8-е Марта замечательный весенний праздник! Вот я, а также все ребята, вся...

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 августа 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...