Все блоги

Информация о материале

Автор: Мавіле

23 января 2011

Просмотров: 2162

Рідна мова українська,
Мов ждерельце чиста.
Ти чарівна,матиринська,
Співуча і барвиста.

Як цю мову не любити?
Як їїне знати?
Вона вчить  на світі жити,
Ніби рідна мати.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

23 января 2011

Просмотров: 2236

Мене дивує незвіданий світ
Весни прихід, черешні цвіт.
Мене дивують літа килими,
Осені - золото, срібло - зими.
Мене дивує краплинка роси,
Веселкова дуга, кольори усі.
Мене дивує музика дощу,
Живого ріст - липи й хвощу.
Мене дивує краса полів,
Солодкий шум карпатських лісів,
Мене дивує небесна блакить,
Захмарене небо і блискавки мить.
Мене дивує срібне сяйво зір,
Там місяць-кораблик пливе із-за гір.
Мене дивують пахощі саду,
Річки життєдайні біля водопаду.
Мене дивує політ бджоли
Меду духм'яного запах й перги,
Мене дивує мовочка моя,
Якою я мислю і свідчу життя.
Мене дивує, як я дивуюся,
Усіма дивами дивно милуюся.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

22 января 2011

Просмотров: 1233

Підслухав я розмову дотепного діда-сусіда зі своєю жінкою. Знаю, що  підслуховувати не гарно.  Але вони говорили так голосно - хіба таке пропустиш? Та й звідки б я вам узяв такий сюжет? Ось послухайте.
Бабка збирається в місто на покупки, а дід їй і каже:
- Купи мені пальчикову батарейку.
- А яку? - питає жінка.
-Купи "DURACELL".

Информация о материале

Автор: Ангеліна Оборiна

22 января 2011

Просмотров: 2834

Пече часто у печі
Борсучиха калачі.
І рум'яні, і смачні,
І витрати незначні.
Запах в лісі в ніздрі б'є.
Ось уже і черга є.
Продаються калачі
Вранці, вдень і у ночі.
Тісто дихає, бухтить...
Даром кожен не сидить.
Сам борсук палить в печі,
Витягає калачі.
Борсучата залюбки
Розкладають

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

20 января 2011

Просмотров: 1693

Ой, село моє родинне,
Обляська неблизька!
Нитки пам'яті зв'язала
Там, біля обійстя.
Там родився, там умився
Талою водою.
З смерекою, з ліщиною,
Як брат із сестрою.
Любо оку, мило слуху
Від краси такої.
Куди глянеш - туди манить
Ступити ногою.
А потічок, мов батіжок,
З дорогою в парі
Вились селом й
наче пером
Береги писали.
Якщо лиш є жива вода,
То це в тому краю.
Квасом зветься це джерельце
І вода із нього.
А по горах, по долинах,
По плаю до хмари
Ходять собі вівчарики
Й за ними отари.
Село моє невеличке,
Моя колискова...
Сина свого не забувай!
І бувай здорова!

Информация о материале

Автор: Попугай Жако

15 января 2011

Просмотров: 1292

Всем пррривет!

Попугай Жако рррад отвечать на любые вопррросы в пррределах "Сокррровищев Пача"! Все вопррросы задавайте в Попугайскую Гостевую Книгу. Там же в течении нескольких суток получите ответ!

P.S. Осторррожно! Попугай за клавиатурррой - может клюнуть!:)

--------

Всім пррривіт!

Папуга Жако рррадий відповідати на будь-які запитання в межах "Ск

Информация о материале

Автор: Тарчинець

14 января 2011

Просмотров: 2354

Баю, баю, бай, баю.

Стало темно у гаю.

Сплять дерева і кущі,

А гудуть лише хрущі.

Баю, баю, баю, бай.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

12 января 2011

Просмотров: 1412

Було це дуже давно. За тих часів, коли ще коти вміли говорити. Їхнім ділом було розважати своїх господарів і особливо їхніх діток. Всі тішились, як малі кумедні кошенята гралися між собою. Справжнісінький хатній котячий театр. Бувало, що до їхніх лапок попадав якийсь предмет – частіше клубок ниток. За це їм перепадало від господині, бо нитки у той час були дуже коштовними, особливо кольорові. Адже з ниток виготовляли одяг, скатерті, рушники тощо. Та хіба змогли збагнути це коти? Звичайно ж ні! А зрештою, навіщо їм таке знати? Жили вони без зайвих турбот. Їх добре годували. Особливо полюбляли пухнастики поласувати ковбаскою і тепленьким із пінкою молочком. Воно таке смачненьке-присмачненьке…

Информация о материале

Автор: Алька Алфёрова

11 января 2011

Просмотров: 1667

Апельсин. Он такой большой, оранжевый, кругло лежит в ладони. Если прижать его к щеке, то почувствуешь, как пахнет кожура - чуть горьковато и как-то тепло. Оранжево, что ли? А ещё апельсин всегда прохладный, даже если долго лежал в тепле. Может, от того что он никуда не спешит.

Когда лежишь с температурой, то можно положить апельсин на лоб. Конечно, этого не хватит надолго - через минуту он нагреется. Ото лба. Но всё-таки...

Я не болею с температурой, нет. Просто я очень спешу. А от этой болезни не сможет помочь даже апельсин. Разве что только на те несколько секунд, пока я прижимаю его к щеке...

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

10 января 2011

Просмотров: 1926

Тік-такав собі під ніс
Будильник та хвалиться:
Мовляв, якби оце не він,
То час би зупинився.

Задзеленчав, що все двигтить.
Ну, а хазяїн сонний
Хотів будильник зупинить
Й зіпхнув - поміст дубовий.

Упав, що й тікати забув,
Тут й сонце у віконце.
Та не відомо, чи зумів
Визнати хибним все це.

Коли і що верзти ти думай,
А потім вже тік-такай-тукай.