Я заглядаю  часу вдалину
І бачу маму, що синів колише.
Співає їм веселу, то сумну
Та долю, чую, добру долю кличе.
Прокинувся. А в мені наяву
То схлипує, то тихо плаче тиша.

"Even in the glasses of thine eyes, I see thy grieved heart," said Shakespeare- a very protective observation of the human eye. This incredible organ of sight not only permits us to see but is most

Health is a complete state of physical, mental and social well being but not the mere absence of diseases (WHO). Good health does not mean the absence of disease - although many would settle for that- it mea

В бій ішли одні лиш "старики" -
Там життя проходить в одну мить.
"Від гвинта", а потім з висоти,
Де стільки їх сказал: "Будем жить!"

"Будем жить", - співали на льоту
За життя, за славу і величність...
Маестро Леонід - козирка на боку -
Летить без посадки у вічність.

Чому так звуть вас - "ветеран"? -
Питає правнук діда.
- Я думаю, внучок, від ран
Походить назва рідна.

Бо кожен, хто війну прожив,
Без ран її не лишив.
Воєнний меч усім прошив,
Де тіло, а де душу.

Над річкою Уж я родилась;
Вмивалась водою з Ужа;
Співати співанки навчилась,
У танці над Ужем кружля.
Далеко від тебе не можу
Я жити, не можу хай - рай,
По тобі тужу, рідний Уже,
Давить ностальгія і край.
Приспів:

Берег лівий, берег правий - в вальсі Уж,
Промінь сонця в хвилях грає - очі мруж.
Я люблю тебе - в Карпатах ти - краса!
Разом з нами в танці вальсу - небеса!

Я квіти збирала над Ужем,
Співала про нього пісні,
В піснях назвала Ужа мужем
Полів верховинських й лісів.
В верхів'ях ти буйний і гордий,
Спішиш у долину й сія,
Латориця, Тиса й Боржава -
Твоя верховинська сім'я.
Приспів.

-А де ж ти взяла дзвінкий голос?
А звідки чарівність твоя? -
Розпитував Уж, а навколо
Співає й вирує краса.
-Допоки твій витік не зникне,
Допоки у руслі вода,
Допоки мій голос не стихне,
Не згасне і пісня й краса.
Приспів.

Бабине літо, бабине -
Літа і осені білий вальс.
То радує, то смутку підкине
Сонця прощальний реверанс.

Падає, подає сніг,
В бабине літо - пушинки.
Сніг той - прощальний сміх.
Сніжинки - прості павутинки.

Люблю я чомусь снігопад
В бабине літо, у пору,
Коли іще сніг невпопад,
Коли іще тепло надворі.

Сніжинки павут-павутинки
Падуть на долоні й не в'януть.
Бабині баби сніжинки,
В зиму немов мене тягнуть.

Падає див-диво сніг
Бабі на бабині квіти.
Сніг той, неначе сміх.
Сніг той - прощання із літом.

Олесь ДУДИН,
поет-перекладач,
м. Ходорів, Львівщина


КОВАЛИКОВE ПОЛЕ

Поема

Присвята моєму другові,
поету, почесному професору МАЛіЖ,
президенту Міжнародного дитячого фестивалю
"Рекітське сузір'я", Герою Козацтва України
Володимиру КОВАЛИКУ

Діти у садочку ростуть, веселяться.
Потім вчаться в школі, щоб були готові
Стати лікарями, може вчителями,
Щоб як мами й тати потім працювати...
Можливо Василько буде агрономом,
Надійка-замрійка піде в модельєри,
Офіцером стане Петрик та Іванко.
Будуть малювати все життя Тетянки,
Алінки й Іринки мріють у артистки.
Юра і Михайло - міліціонери
Микола з Денисом вже давно - шофери,
Федір і Анютка - знатні інженери.
В моряки й пілоти - хваляться Артеми.
Романко й Віталік - мріють лісниками.
Фермерами стануть Оленка й Тарасик.
Вірші Сашко пише - він вже майже класик,
Дуже здивувала Мар'янчина мрія:
Вона - в податківці, як тітка Марія.
Професія дивна, про таку не чули?
Дмитрівна Тетяна, що уже забули,
Головна в районі, в гостях в неї були.
Багато професій, всі вони - хороші.
Щоб збулися мрії, то потрібні гроші:
Щоб була міцною вже Армія наша;
Щоб були здорові діти і дорослі;
Щоб жили спокійно всі люди хороші;
Щоб була в державі високо наука;
Щоб ліси і ріки, і поля, і луки
Веселили око, щоб не було скуки.
Збудувать дороги і, щоб не дешеві,
Теж потрібні гроші з тієї ж кишені.
Бюджетом державну кишеню  назвали.
Усі громадяни Законом держави
Доходи повинні задекларувати.
І тут податківець має рахувати
Й податок з доходів до бюджету зняти.

Я осінь люблю за буяння її кольорів,
За запах п'янкий тих довгих вечорів,
За віяння семи, а чи більше вітрів,
За рідний дим із димарів,
За пісню пізніх цвіркунів,
За зграйки птахів, що зібралися в дорогу,
За щедрий урожай - мозолів нагороду.
За метушню мурашки і бджоли,
За шум шкільної дітвори.
Спасибі осене, за молоді літа,
За витримку, чекання й каяття.

Я дякую тобі за підсумки й науку,
За косий погляд сонця,
За блиск калюж,
За літо бабине, за легку першу стужу.
За свтанки,  хрестини і за пісні весільні,
За молоде вино у сина на весіллі.
За тихий спів пташок, за довгі-довгі тіні,
За прохолодні ранки й за пізні світанки,
За яблука червоні і за пахуче сіно,
За зібраний врожай, за те, що можу сміло
Зустрінути зиму.
За музику дощу й прощальний гуркіт грому.
За думку про весну - провісника живому.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

leleka

Лелеки

Лехман Маркіян Тарасович
18 мая 2019

Неподалік бабусиного городу стоїть старий дерев'яний телефонний стовп, давно «забутий»...

den materi

Матері!

Лехман Маркіян Тарасович
11 мая 2019

У другу неділю травня в Україні відзначають День Матері

Люба Неню, Берегине!
Ми Тебе вітаєм...

flag pobedy

C праздником 9-го мая! Зі святом 9-го травня!

Александр Иванович
08 мая 2019

Люди!

Поздравляем вас с праздником 9-го мая! Праздником победы Красной Армии и советского...

z velykodnem

Вітаю з Великоднем!

Лехман Маркіян Тарасович
26 апреля 2019

З Воскресінням Христовим щиро Вас вітаю!
Жити в радості й любові від душі бажаю!
Запашною нехай...

shpak

Сів шпак на шпаківню...

Лехман Маркіян Тарасович
25 апреля 2019

(З фенологічного щоденника)

Вранці вийшов у двір міської багатоповерхівки і зрадів, наче у...