Так, так, існує й таке мистецтво. Зараз поясню: життя - це мистецтво, а кожен з нас - митець. Кожен створює своє життя. Кожен бачить його в ідеалі по-своєму. Ось віршовані рядочки, які я склала, роздумуючи що таке життя:

Хтось життя малює,

Хтось життя співає,

Хтось його як п"єсу грає...

Подумайте, чим для вас є життя... 

Я хочу попросити модераторів сайту, щоб вони спробували вдосконалити " Газетище". Було б прикольно як би там з"явилися нові рубрики. 

Зовсім недавно я була малюком, а тепер вже підліток. Як швидко плине час...

Мало-хто знає, що нетільки пишу вірші, а ще й моделюю одяг. Я мрію стати великим модельєром. На даний час мої роботи бачать тільки мої близькі. Сподіваюсь незабаром реалізувати себе як дизайнера одягу.

А,а
Айву збирати Анютці
Андрійко допомагав.
Урожай, немов у казці,
Бог в нагороду праці дав.

Б,б
Бабусю, бабко, бороніть,
Бджола бджолиний має мід.
Бажав я того меду взяти,
Бджола,... бджола не хоче дати.

Все йшло гладко на початку, йшов урок.
Додавали, віднімали... Йшли за кроком крок.
Враз учителька змінила тему цю легку,
Запитала й прямо в очі дивиться на дітвору.

Ну?! А вісім пополам?
Скільки он тобі я дам?

Що між дітьми почалося...
Вулик, а не клас!
Та не довго був над міру
тут оцей галас.

Моєму онуку Максу.

Кладно. ЧР

Святий хліб тримаєш у руці.

Йому ціну, напевно, знаєш.

Бо бачу думи на твоїм лиці,

І як ти бережно тримаєш.

Пташина мерзне під вікном:

Лежить з поламаним крилом.

Мороз скував сльозу пташину -

Від болю гине біля тину.

Птахи -це теж створіння Боже:

І їм хтось завжди допоможе.

Тут раптом з хати вийшов хлопчик, -

Й від страху аж принишк горобчик.

Народився 2 січня 1948 року в гірському селі Рекіти Міжгірського району Закарпатської області в селянській багатодітній сім’ї, в якій виховувалось дві сестри – Марія і Калина, чотири брати – Іван, Михайло, Федір та Юрій.
 Змалечку Василь тягнувся до книг. Але найбільше любив писати замітки до районної та юнацьких газет. Першу опублікував, коли вчивс

Василь ТАРЧИНЕЦЬ

К Е П А

(Оповідання)

Тепер уже ніхто не може сказати, хто був господарем цієї дивовижної вівчарки з невідомою кличкою. Один Всевишній знає, куди він подівся. Можливо, загинув на багатостраждальній землі колишньої Югославії під Сараєвом, а може й досі лежить під руїнами власного будинку, або тиняється по чужини

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Одно из любимых стихотворений

Саша И
10 июня 2021

«Лошади в океане»

Лошади умеют плавать,
Но - не хорошо. Недалеко.
"Глория" - по-русски - значит...

8 е марта

С праздником 8-е Марта!

Александр Иванович
06 марта 2021

Девчонки и тётенки!

8-е Марта замечательный весенний праздник! Вот я, а также все ребята, вся...

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 августа 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...

klady3

Люди! Конкурс викторин завершен!

Папченко
31 мая 2020

Всем привет! Ну, вот. Сегодня 31 мая. А на часах 24:00 по времени Екатеринбурга. И что это...

Дружба

Вірджінія Петровська
09 апреля 2020

Дружба - це опора всього нашого життя.

Друг для нас як мама, яка може потурбуватись та зігріти...