Ходить осінь по діброві
В золото-багряній обнові.
Ходить гаєм, під горою
І любується собою.
Щоб із вітром погуляти
Виткала для себе шати.

Шила гарно ниточками
В літо бабине ночами,-
Як парча горить барвисто
І привабливо-врочисто.

Вітер шепче над верхами:
Вже зима не за горами,
Зблякне твій убір, зів'яне,
Як лиш перший холод гряне.

 

Мчать вітри, неначе коні.
Так, на літа переломі
Мчать збентежено вітри
До осінньої пори.
Мчать вітри, неначе коні,
Що стояли на припоні,
Мчать у далеч стрімголов
До золочених дібров.
Мчать вітри, неначе коні,
Що тікають від погоні,
У багряний світ обнов
Мчать, мо на Природи зов.
І мої літа у гоні
Мчать, немов ті бистрі коні,

Осінній ліс обняв мене журбою
І сипле листя-золото до ніг.
І кружля воно і мчить - ген за моріг
На крилах вітру шумно наді мною.

І сонце з осяйнистою золотою
Крізь гілки загляда, мов на нічліг,
Де тихне гомін радостей і втіх,
А осінь жде зустрітися з зимою.

Мене засмучує безрадісна пора,
Що згине ця блискучість знад назовсім
І серце

Під синім небом, небом України
Стоїш на пєдесталі з сонечком в очах.
Про тебе слава князювань не згине,
Вона все оживає спогадом в віках.

Твойого генія час не затьмарить,
Ти-гордість рогатинської землі.
В твоїй жертовності жага жіноча править,
Тобі корилися султани, королі.

Ти осеняла радістю султана,
Була для Царгорода, наче ясний день.

Ось він - дитинний, незабутий -
Під хмари знявся навкруги.
Стоїть, мов грізний велетень розкутий,
Навік порвавший рабства ланцюги.

В борні він гартувавсь і став невгнутий,
Мов гордий лицар юної снаги,
Як грім гремить його хід гримучий
У наступові пружної ноги.

Він ненавидить мряку, сум неволі,
До сонць встають ясні прозорі дні.
І зни

Про любу весну мрію і чекаю...
Владаркою вона до нас спішить.
Над днем синіє в небесах блакить,
І жде земля зеленого розмаю.

Палкі слова для привітань шукаю
І серце радо струною бринить.
Ген пісня, наче дзвін дзвінкий, летить,
Відчувши силу для далінь безкраю.

Услід загомонять ліси таємні
І злинуть луни голосні, приємні.

І я з

 Дивись, як небо розцвіло,
Як променисто сяють зорі.
З вологою стикається тепло
І тишею лягає на просторі.

Десь поміж гір проклався шлях
І змовк, як далеч у заграві
І радість в нас тремтить в очах,
Немов ті зорі золотаві.

Стою, хвилююсь без вини
І тишу зрушую словами
І місяць колом сяйва з вишини
Став над горою і над на

Від сурми над верхами
Мчить у століття голос.
І дзвонить над ланами
Дзвінкий пшеничний колос.

Б'ють дзвони слів - відлуння,
Мов звуки канонади.
І сіють сяйв горіння
Вогнисті зорепади.

Він, наче зов весною,
Всесилою своєю
Зове мене з собою -
Злетіти над землею.

на згадку рекітчанам, які зустрічали мене біля мінерального джерела в урочищі "Марковина" с. Рекіти, Міжгірського району, липень  2002р.

До дзвінкого струмка гірського джерела
Я з друзями прийшов відпочивати,
Немов для мене тут нова зоря зійшла,
Тут свіжістю овіюють мене Карпати.

Із глибини струмка десь із самого дна
Зринають бризки,

на наших ВОЛШЕБНЫХ ПОЛЯНАХ, опубликовано очередное сложившееся БУРИМЕ, под названием "ЗУБЫ ДРАКОНА". Но что такое зубы какого-то безвестного, занесенного в Красную книгу чудища, по сравнению с итогами буриме "ЛЕГЕНДЫ ЛЕТАЮЩИХ МЫШЕЙ"?! Назван победитель! Им стала неподражаемая Алька Алферова!

 

Комментарии

Новенькое в блогах

perevod

Приз победителю конкурса викторин!

Папченко
14 июня 2018

Приз в ПЯТЬ ТЫСЯЧ рублей, Маше Коршуновой, победителю нашего литературного конкурса викторин,...

Я - вожатый, море, небо

Алиса Д-на
12 июня 2018

Здравствуйте, жители этого волшебного места! Как давно меня здесь не было... 
Жизнь - это такая...

pervaya reka

Свежая, важная инфа! Свіженька!

Папченко
23 мая 2018

Внимание, люди! В «НАШЕМ ГАЗЕТИЩЕ» новый фотофлешмоб! У каждого человека есть своя первая река....

Огірочки зелененькі...

Лехман Маркіян Тарасович
14 мая 2018

Бабуся Леся щойно прийшла з городу. Принесла у кошику кілька молоденьких огірочків. Завбачливо...

9 may 1

С Днем Победы! Сьогодні, 9 Травня, велике свято!

Александр Иванович
08 мая 2018

Всем! Всем! Всем! Сегодня, 9 Мая, большой праздник! Праздник Победы советского народа над...