Все блоги

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

12 декабря 2010

Просмотров: 1653

На рівнині вітер віє,
Ніде припочити,
Ніде буйну головоньку
спрятати, схилити.

Та й у горах верховинських
Свище по міжгір'ю.
Лети звором, зломиголов,
Та не зломи шию!

СВІТАНОК

На доріжки срібний
Сиплеться іній.
Морозець. Світанок
На землі моїй.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

12 декабря 2010

Просмотров: 1566

Спішись з свого коня і відпочинь - не гріх.
Присядь, допоможи, порадою розваж.
Ти мудрий, щедрий... Ну, уваж,
Мій вересне! Ти - Осені поріг.
Судьба дала мені  лихого скакуна.
На ньому пролетів я клин свого життя -
Тепер збираюся в найважчу, невідому,
Не ходжену мною, не їжджену дорогу.
Порадь, що лишити, що із собою взяти,
Що вкласти в заповіт, що, може, закопати...
А може є таке, про що мовчати слід...
Не хочеться нести щось зайве за поріг.
Промовчи, як слабкість духу
Гору взяла, або те,
Як ганьбу і муку носиш,
Носиш в собі дотепер.
Заповіт ти склав, неважко
Прочитати його знов.
Він в віршах твоїх таїться -
Хтось почує його зов.
Залишай літа прожиті,
Закопай міх помилок,
А візьми з собою мудрість
Й сій спокійно між народ.
Скільки мудрості нажив ти,
Скільки будеш сіяти,
Стільки жити, стільки жати...
Та не тобі міряти!

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

12 декабря 2010

Просмотров: 1705

Чи серце є у простої людини?
Чи є життя у неї, як в людей?
Чи є чуття єдиної родини?
Чи серце б'ється, із яких грудей?

Я напевно знаю: серце є в рослини.
І життя пульсує до пори,
Поки воно б'ється, майже як в людини,
І ганяє сік з коріння догори.

Як надломить вітер чи в пору сувору,
Кажуть - все пропало, скінчилось життя.
Тоді із коріння виростає знову
І цвіте, щоб роду не було кінця.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

12 декабря 2010

Просмотров: 1792

Ой у лузі, під горою,
Зацвіла калина.
Біля річки, під вербою,
Кохала дівчина.

Ой у лузі, під горою,
Шуміла калина.
Біля річки, під вербою,
Чекала дівчина...

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

12 декабря 2010

Просмотров: 2214

Ростику ти мій маленький,
Радосте моя!
Соколику мій гарненький,
Зіронько ясна!
Сонце сіло вже за гори,
Сон-сонька приймай.
Казочок приніс він море,
В снах їх зустрічай.
Милий, люлі, люлі,
Люлі, милий, люлі...
Спи, рідненький, золотенький,
Миленький мій Мил.
Ждуть тебе великі справи,
Набирайся сил.
Може, в поле комбайнером,
Ти, моє диття.
Може, в море капітаном,
Моє ти життя...
Милий, люлі, люлі,
Люлі, милий, люлі...
Все ти вспієш: Зрозумієш
Ціль свою ясну.
В мріях своїх ти зустрінеш
Не одну весну.
В мріях тобі Бог поможе,
Дорогу знайти.
Людиною, прошу, Боже,
Дійти б до мети.
Милий, люлі, люлі,
Люлі, милий, люлі...

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

11 декабря 2010

Просмотров: 1593

Вдивляючись в небо, питання зіркам:
"Чи можна до вас долетіти?" -
Ставлять вчені мужі. А відповідь проста:
"Можна, лиш треба схотіти".

Звичайно, що можна сягти до зірок.
Й ти зможеш, як впадеш в неспокій -
Хай тільки захочеться зірку з небес
Твоїй в ясну ніч кароокій.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

11 декабря 2010

Просмотров: 1558

З милою не бачивсь -
Живе під горою.
Мати не пускає
Зустрітись зі мною.

Ким же передати,
Що її кохаю?
Я кричу: "Страждаю!"
Чую: "Знаю, знаю!"

І я догадався,
З ким перекликався.
"То це що, з луною?" -
"Мною! - чую. - Мною!"

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

10 декабря 2010

Просмотров: 1564

Росою милася, росою,
Із квіточок її пила,
Тому розкішною красою,
немов лілея розквіла.

Приспів:
Роси, роси, роси,
Роси на покоси,
Роси в поле - в квіти,
Квіти - в твої коси.

Рум'яну-фарбу від черешні,
Й від квіток з пелюстків брала.
І всі роки свої пройдешні
З одним єдиним провела.

З дерев спадало жовте листя
Осінь торкнулася й її.
Хай сивина! Краса колишня:
І очі, й брови - все ж тії.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

08 декабря 2010

Просмотров: 2391

Проснувся джмелик навесні.
Йому згадалось, як ввісні
Зустрів кохану він свою,
Єдину квітку у гаю.
Приспів:

Джмелику, коханий мій,
Я одна із твоїх мрій.
Ти шукай мене, шукай
І кохай мене, кохай.

Він цілував її, кохав,
Крильцями милу обнімав.
У сон він вірить не хотів,
Знайти її собі велів.

І полетів шукати гай,
Де чулось все: "Шукай! Кохай!
Мене одну кохай, кохай!
Шукай! Кохай! Кохай! Шукай!

А полетівши у гайок,
Побачив безліч там квіток.
Почав шукати ту одну,
Що покохав не на яву.

Щасливий джмелик і понині
Настійно в горах й на рівнині
До квітки з квітки все летить
Коханій пісеньку джижчить.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

08 декабря 2010

Просмотров: 2097

У літа допізна
Я вже засидівся.
Видно, на мене вже
Он осінь дивиться.
Бо тінь років моїх
Дедалі довшає
В гості давно мене
Осінь запрошує.
О літо, літечко!
О миле сонечко!
Як прогледів я вас
Через віконечко?!
Через відкритий світ
На вас дивитись слід
І всю перлину літ -
Із вам слід у слід!