Йшла лисичка на базар
Купувати самовар.
І ще чаю для заварки,
Кусок сала для зажарки,
Банку меду і курчат
Для маленьких лисенят.
Покрутилася на ринку,
Вкрала сала четвертинку.
У пташок взяла яєчка,
У ведмедя-мед з горшечком,
В господині молока
І живого гусака.
Як могла, так хитрувала -
Своїх грошей не давала.
Повний кошик нахапала.
Йшла додому і співала.
Коли раптом собак зграя
Від дідуся Будулая
На дорогу мчить із двору.
Тут лисиця дала дьору.
Повз жита і сінокіс
Понеслась у темний ліс.
Все, що вкрала, загубила.
Ледве ноги волочила.
Ой ніколи більше зроду
Не робитиму я шкоду!
Поплелась в сльозах до хати
Хвіст обдертий зашивати.

Назначить Василия Малышка (PopugajZhako) заместителем главного редактора газеты ГАЗЕТИЩЕ. Всё.

Оббрехана, бита, знеславлена,
Топтана, палена, кривджена,
Ділена, терзана, обкрадена,
Оплакана - ти вижила.

Горда, незламна, нездолана!
Закосичена, блакитна, позолочена!
Вся в зелені, вод стрічками помережана,
Земля Срібна! Ти - жива!
Ти - звеличена!

Вогонь і воду й мідні труби,
Й пекельні муки ти пройшла.
Тепер вдихни на повні груди
І йди у майбуття.

На рівнині вітер віє,
Ніде припочити,
Ніде буйну головоньку
спрятати, схилити.

Та й у горах верховинських
Свище по міжгір'ю.
Лети звором, зломиголов,
Та не зломи шию!

СВІТАНОК

На доріжки срібний
Сиплеться іній.
Морозець. Світанок
На землі моїй.

Спішись з свого коня і відпочинь - не гріх.
Присядь, допоможи, порадою розваж.
Ти мудрий, щедрий... Ну, уваж,
Мій вересне! Ти - Осені поріг.
Судьба дала мені  лихого скакуна.
На ньому пролетів я клин свого життя -
Тепер збираюся в найважчу, невідому,
Не ходжену мною, не їжджену дорогу.
Порадь, що лишити, що із собою взяти,
Що вкласти в заповіт, що, може, закопати...
А може є таке, про що мовчати слід...
Не хочеться нести щось зайве за поріг.
Промовчи, як слабкість духу
Гору взяла, або те,
Як ганьбу і муку носиш,
Носиш в собі дотепер.
Заповіт ти склав, неважко
Прочитати його знов.
Він в віршах твоїх таїться -
Хтось почує його зов.
Залишай літа прожиті,
Закопай міх помилок,
А візьми з собою мудрість
Й сій спокійно між народ.
Скільки мудрості нажив ти,
Скільки будеш сіяти,
Стільки жити, стільки жати...
Та не тобі міряти!

Чи серце є у простої людини?
Чи є життя у неї, як в людей?
Чи є чуття єдиної родини?
Чи серце б'ється, із яких грудей?

Я напевно знаю: серце є в рослини.
І життя пульсує до пори,
Поки воно б'ється, майже як в людини,
І ганяє сік з коріння догори.

Як надломить вітер чи в пору сувору,
Кажуть - все пропало, скінчилось життя.
Тоді із коріння виростає знову
І цвіте, щоб роду не було кінця.

Ой у лузі, під горою,
Зацвіла калина.
Біля річки, під вербою,
Кохала дівчина.

Ой у лузі, під горою,
Шуміла калина.
Біля річки, під вербою,
Чекала дівчина...

Ростику ти мій маленький,
Радосте моя!
Соколику мій гарненький,
Зіронько ясна!
Сонце сіло вже за гори,
Сон-сонька приймай.
Казочок приніс він море,
В снах їх зустрічай.
Милий, люлі, люлі,
Люлі, милий, люлі...
Спи, рідненький, золотенький,
Миленький мій Мил.
Ждуть тебе великі справи,
Набирайся сил.
Може, в поле комбайнером,
Ти, моє диття.
Може, в море капітаном,
Моє ти життя...
Милий, люлі, люлі,
Люлі, милий, люлі...
Все ти вспієш: Зрозумієш
Ціль свою ясну.
В мріях своїх ти зустрінеш
Не одну весну.
В мріях тобі Бог поможе,
Дорогу знайти.
Людиною, прошу, Боже,
Дійти б до мети.
Милий, люлі, люлі,
Люлі, милий, люлі...

Вдивляючись в небо, питання зіркам:
"Чи можна до вас долетіти?" -
Ставлять вчені мужі. А відповідь проста:
"Можна, лиш треба схотіти".

Звичайно, що можна сягти до зірок.
Й ти зможеш, як впадеш в неспокій -
Хай тільки захочеться зірку з небес
Твоїй в ясну ніч кароокій.

З милою не бачивсь -
Живе під горою.
Мати не пускає
Зустрітись зі мною.

Ким же передати,
Що її кохаю?
Я кричу: "Страждаю!"
Чую: "Знаю, знаю!"

І я догадався,
З ким перекликався.
"То це що, з луною?" -
"Мною! - чую. - Мною!"

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Тест! Сможешь прочитать?

Лиза Зуева
17 июня 2024

94ННОз СООбЩ3НN3 ПОК43Ы8437, К4КИЗ У9ИВИ73ЛЬНЫЗ 8ЗЩИ МОЖ37 93Л47b Н4Ш Р4ЗУМ! 8ПЗЧ47ЛЯЮЩИЗ 8ЗЩИ!...

pervyi nomer

Юбилей нового журнала

Лиза Зуева
04 апреля 2024

Не знаю, будет ли это интересно, но всё же расскажу.

Я думаю, некоторые из нас когда-то делали...

Зелёная машинка с жёлтыми колёсиками

Катя Зуева
23 февраля 2024

Недавно я, папа и мой младший брат были во Дворце зрелищ и спорта. Там в одном из длинных...

Награждаются медалями!

Пирателисса
14 мая 2023

Совет модераторов детской республики «Литературный сайт Сокровища Папча» принял решение...

Кое-что очень интересное, вкусное и изумительное...

Лиза Зуева
01 мая 2023

Посоветую вам один замечательный рецепт. Мы готовим эти вафли больше 5 лет, и все в нашей семье...