Осінь пензликом чарівним
Шле етюди нам свої,
То холодні, хроматичні,
То гарячо розписні.
Вчора надто жовтолистим
Мені видася дубок.
Нині вогняно-червоним
Сяйнув звабливий горбок.
Нині стрімко протікає
Милий слуху потічок.
Завтра впалим листям вкрились
Витік потічка й горбок.
Сонце вкрадці п'є в затінку
Роси райдуги бутон,
Осені новий промінчик -
Призми-рйдуги дружок.
Пташки-гості все частіше
Провіряють ключа стрій.
Інші, то аборигени,
Метушаться біля стріх.
Холодком війне в обличчя,
Тільки ступаш за поріг.
Росу вросиш - і розбудиш,
Сон травинки скік з-під ніг.
Осінь мила, осінь красна,
Пора холоду і мрій,
На побачення! Цілунком
Губи милої зігрій!

As a pianist, a bass guitarist, and a drummer for fifteen years, I always say that there are better melodies that have not been heard yet. I believe that heard melodies are sweet but the unheard ones will be sweeter. Smoking, a global concern with many health consequences had been discussed all over the world several times through different media, but all had not been said about it.

Інколи у мені десь прячеться літо,
Частіше вже осінь, буває й весна.
Та зима десь близько, так близько буянить
На мої, на скроні, снігу наміта.

*****

Потонуло сонечко у вечірній хмарі,
Вертають додому череди й отари,
Вертають додому череди й отари,
Півсонця - під небом, а пів - з'яїли хмари.

Моя Україно, у серці розпука,
Бо Каїна плем'я в тобі розвелось.
Моя Україно, гріхами закута...
Шевченкові думи згадать довелось.

Моя Україно, ти, - матінко рідна,
Вроди нам героя, щоб як і велось,
Зберіг тебе чисту, багату і славну,
Щоб сонце світило на Тису і Рось.

Моя Україно, ти біль моя й радість.
Дорогою в зрілість намірилась йти
Багатьом у приклад, а декому - в заздрість...
Це щасна дорога у світ, до мети.

Чому ти радієш, моя Україно?
Я радію волі - світу видно добре.
Я радію небу чистому до краю,
Я радію полю, золотому морю.
Радію людині! Щаслива? Палаю!

Що тебе хвилює, мила Україно?
Землі мої добрі, синє небо, море,
Люди працьовиті, як ніде у світі,
Та чомусь незгода... Одним словом - горе
Полонило край мій в свої міцні сіті.

Що тебе болить-бо, люба Україно?
Болем називаю Крим свій і Чорнобиль,
Що нечиста сила крає їхнє тіло...
Скалічена мова, що дала нам ... нобиль,
Відлунює в серці, губить добре діло.

А про що ти мрієш, рідна Україно?
Мрію маю звісну і таку жадану,
Щоби я, Вкраїна, як усі держави,
Змогла своїх діток і мову кохану
Зберегти навіки від дурної слави.

Доброго ранку тобі, УКРАЇНО!
Доброго ранку, моя ти КНЯЗІВНО!
Доброго ранку, легкого вставанку
Усім добрим людям
І злим наостанку.
Доброго ранку! Доброго ранку!
Щоб сонце світило,
Землю обігріло,
Щоб дощик водився,
В хлібах оросився.
Щоб діти родились,
Здоров'ям хвалились.
Щоб молоді й літні,
Всі  були привітні.
Щоби подорожній
Мав жеб не порожній.
Щоб усмішка в мене
І в тебе сіяли.
Щоб з Богом лягали
І з Богом вставали.
Доброго ранку тобі, Україно!

В правду вдяглась Україна, у щирість і волю,
Показує всьому світу щасливую долю.

Все, що видно було з кручі, де ревів Ревучий,
Сонцем правди осяяно, Дніпро став співучий.
Мрія Кобзаря і Мавки й твоя, Каменяре,
Здійснилася, бо козак сам свою землю оре.

Від Карпат піднявся люд наш до сивого Дону
І сказав усьому світу: "До згину, нікому
Не дозволить Україна себе ошукати,
Бо вона своїм народам - сама рідна мати.

Чоре море усміхнулось, дід-Дніпро радіє,
Небо синім, земля жовтим кольором зоріє.
Весь світ бачить символ дивний - тризуб золотавий,
Діда-прадіда маяк він, знак той величавий.

Мій народе працьовитий, діти мої, квіти!
Покажемо всьму світу, як  вміємо жити.
Звеличуймо нашу землю, хлібом засіваймо,
Пісні дружби та кохання повсякчас співаймо!

В піснях наших звеличуймо ми усі народи.
Хай на карті будуть межі, у житті - кордони.
Змагаймося між собою, плече підставляймо,
Ворожнечі та заздрощів ніколи не маймо!

Комусь було мало квітів від природи
(А може, то витівки моди),
Закортіло, щоб цвіли завжди
У вазу покладені квіти-бутони.

І на штучні квіти впала чорна смуга
(Їм би жити, цвісти і радіти),
Тяжка в душу заклалася туга,
Бо не можуть зів'яти ті квіти.

Відлетіли птахи
Десь під теплі дахи,
І комусь там вже весело стало.
Я зостався один,
А в мене навпаки
Ніби щось цінне пропало.

Ось спішать ластівки
І крилом з висоти
На прощання мені помахали.
Я зостався один
І літа вже мої
На один рік коротшими стали.

Зимонько пухнаста,
Біла і щипаста,
Покатай мене!
Санки є у мене
Й рукавички теплі -
Не боюсь тебе.

*****
Зимо-диво, зимонько,
Кличуть тебе дітоньки -
Дуже сверблять ніженьки,
Хочеться на лижоньки.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

gusi gusi 01

Новая викторина по повести В. Крапивина «Гуси-гуси, га-га-га...»

Александр Иванович
01 мая 2022

Внимание! Катя Зуева представила новую викторину по повести Владислава Крапивина «Гуси-гуси,...

Девчонки, с праздником!

Александр Иванович
08 марта 2022

Все пройдет и это пройдет. Так было всегда. И будет. И вот я, пользуясь своей неистребимой...

Квест «Вокруг света»

Анастасія Опаковська
16 октября 2021

Когда-то я с подружками била на репетицие к выступлению. Ми готовились к приготовленному нами...

синичонок

Синичонок. Неожиданная встреча

Алька Алфёрова
09 июля 2021

Когда-то очень давно писала пост о синичках. На днях, девять лет спустя, тема синиц вдруг...

Одно из любимых стихотворений

Саша И
10 июня 2021

«Лошади в океане»

Лошади умеют плавать,
Но - не хорошо. Недалеко.
"Глория" - по-русски - значит...