Коли зайшов до нашого музею літератури і журналістики у Рекітах, побачив чимало діток, які босоніж стояли на пишних вовняних домотканних килимах. Я одразу зняв із ніг черевики і підійшов до них. Діти вільно спілкувалися. І ось що мене схвилювало найбільше. Запитує мене одна дівчинка:
- Чому, Василю Федоровичу, нас не люблять меценати, а ми такі гарні і сумлінні..." І продовжує далі: " Невже  не можуть вони підтримати нашу газету, яка за браком коштів не завжди виходить"
Можуть, звичайно. Але вони байдужі до дітей, які дуже сумлінні і гарні. Болить за них у мене серце, і часто не можу утримати сліз.

 

Нарешті!
  Вчора після обіду підписав у світ наступне число нашого маліжанського видання. Вийде воно у світ цього разу аж на 16 стор! Уявляєш? Багато сторінок вмішує розповідді маліжан про свій фест. А ще тут твори володарів гран-прі й тих, хто вперше відчув те, що він має писати. Щоразу переглядаю сторінку на якій розташовані окремі номери нашого журналу-газети і бачу - вона користується великою популярністью. Так тримати й надалі!
  Успіхів усім, і особливо, тим хто приймає безпосередню участь в роботі над випуском маліжанського видання.
  Думаю, що і цей номер Вас зацікавить.
  Незабаром ми виставимо його на нашому парталі МАЛіЖ.
  Заходьте у гості.
  Ласкаво просимо!
 Але не просто так,  пропонуйте щось своє цікавеньке й неординарне. Тоді ви наша маліжанська людина.

У меня была пишущая машинка - эдакая жестяночка - названия не помню, и я колотил на ней свои первые, впрочем и вторые нетленки. Я так работал, что стерлись клавиши. Они были из какого-то жесткого пластика и стерлись. И стали прощупываться железные рычаги, которые в эти клавиши были вплавлены. Пальцам было больно. Тогда я прикреплял пластырем на пальцы кусочки поролона и так печатал. Много раз


   

Майже увесь тиждень ми жили передчуттям поїздки до підполонинського села Рекіти, що на Закарпатті, де дев'ять років тому засновано Малу академію літератури і журналістики. А місія у нас тоді була доволі поважною – вручення диплому почесного професора цієї академії члену Національної Спілки письменників України поету Володимиру Ковалику.
    Удосвіта вирушили в дорогу мікроавтобусом мого доброго приятеля Володимира Тарапати, разом з його дружиною Ірою та заступником головного редактора науково-практичного,  правничого часопису “Акцент”  Василем Біленчуком. Поважному гостю запропонували найзручніше місце попереду, поруч з водієм, а ми –  два Василі та Ірина розташувались у салоні .

                         

 

Велике лихо сталося у г

Сидять на лавиці біля крамниці двоє пожилих верховинців і розмовляють. Один із них каже:
- Бідний помре нічого не залишить.
А другий каже:
-Багатий помре нічого не візьме.
Воістино мудрі і пророчі слова.

 

Помню, мне было года четыре. Жили мы рядом с лесом, через который, я, время от времени, ходил одной и той же дорогой. Ну, что там лес. Лесок. Сосновый лесок. Это нужно понять, эту глубокую тишину его наполняющую, эти гулкие потрескивания и пощелкивания, и птичий пересвист - весь это обычный и постоянный звуковой фон сосняка. И вот я иду, но уже знаю, и действительно, через десяток другой шагов, сл

Сим приказом пользователь Topolenok награждается орденом AKTIV за активность, что проявилась в её способности вести диалог сразу на нескольких площадках портала! И при этом храбро отстаивать свою точку зрения!

Люблю, когда всё начинается. Отношения, повесть, или дорога, или застолье. Еще ничего не определено, еще все впереди. И надежды всех питают. И сюжет можно изменить и так и сяк. И еще предвкушаешь. И никто еще не надрался и лицом в салат. И еще можно свернуть с шоссе на проселок или вообще передумать, развернуться и поехать в обратном направлении. Все возможно, пока не заехал далеко. Но если

Всё - наконец-то детский и взрослый форумы заработали в отлаженном режиме. Продолжается работа над секретными планами по развитию секретной части портала ВОЛШЕБНЫЕ ПОЛЯНЫ! Но эта тайна есть секретная загадка, поэтому говорить об этом поостережемся.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

zholudi

Жолуді у кишені

Лехман Маркіян Тарасович
04 октября 2018

(Нотатки з фенологічного щоденника)

Не по-осінньому теплий погожий день не віщував лиха. Та...

yabluka izhachok

Навіщо їжачкові яблука?..

Лехман Маркіян Тарасович
19 сентября 2018

У вихідні навідався до бабусі у село. Та пригостила мене смачним обідом, напоїла чаєм з...

bunraku1

Театр кукол Бунраку

Савичева Анна
19 сентября 2018

Бунраку - традиционный японский театр кукол. Этот вид традиционного театра стал кукольным не...

zatmenie 1

Солнечное затмение 11 августа 2018 г.

Алька Алфёрова
15 сентября 2018

В августе мне в очередной раз довелось быть свидетельницей такого впечатляющего астрономического...

IMG 2360 1

Презентація мистецько-краєзнавчого альманаху «Солокія ІІ»

Федюра Олена, 15 років - м. Червоноград, Україна
10 сентября 2018

Ріка творчості Прибужжя могутня і стрімка. Письменники, поети, журналісти, краєзнавці – уже...