Сегодня на нашем сайте установлен, так называемый, модуль пристуствия.  Теперь каждый посетитель сайта, может видеть кто еще в данный конкретный момент времени находится на сайте.

Дні поосеніли,
Поля оголили.
Над пожовклим морем
Журавлі летіли.
Прокинеться сонце -
Визирне на річку,
Його світло ляже
В росяну травичку.
Задзвеніло барвно
Багато галасу
І немає краю
Простору і часу.
Високо у небі
Ластівки ширяли.
Хочеться, щоб крила
Й в нас повиростали.

У місячну новорічну ніч я вийшов на подвір'я. Мою увагу привернули
три бурульки, що звисали з низької стріхи. Мені здалося, що бурульки незвичайні: у них чи то від місячного світла, чи з моєї уяви рухались якісь фігурки. Здається, я таке десь-колись уже бачив. Тільки де і коли?, - думав я. І згадав...
Мені було 7 чи 8 років. Я так само вийшов тоді з батькової хати і споглядав зиму  то здалека, то зблизька. Раптом побачив, як зі стріхи звисали майже такі ж бурульки, які бачу зараз. В одній  чітко виднілась  фігурка Діда Мороза, у другій - Снігурочки, а у третій - маленького хлопчика. Вони розмовляли між собою про щось серйозне. Вів бесіду Дід. Я тихенько наблизився до бурульок, боячись, що ті троє мене помітять або почують, адже під ногами голосно хрустів сніг. Але це товариство не звертало на мене ніякої уваги. Тепер я уже став більш обережним з іншої причини: не зачепити б одну з бурульок. І підслухав таку їхню розмову.

 Мама-білочка пішла
Їжу добувати,
А маленького синочка
Положила спати.

Тихо спить собі в дуплі
Крихітка маленька.
Рижа шубка, довгий хвіст,
Але ще сліпенька.

Підемо в зелений гай,
де роса ранкова сяє,
лине пісня голубка -
то природа нас вітає-
вільна і неговірка.

Де схід сонця - мудрість світу,
що дарують небеса.
Підем удвох бродити
простором, де все - краса.

Де вітри ласкаво віють
на моря і на поля,
де врожай під сонцем зріє
і радієм ти і я.

Як вином дубова бочка, оп'яніє голова,
і огорне нас турбота
дня, що гай подарував...

Дітки, мої дітки!
Гіркі заробітки.
Рано вставати,
Пізно лягати.
Важко крізь днину
Всю працювати.
В світі немає
Гіршої кари,
Як заробляти
В Штатах доляри.

Ходить осінь по діброві
В золото-багряній обнові.
Ходить гаєм, під горою
І любується собою.
Щоб із вітром погуляти
Виткала для себе шати.

Шила гарно ниточками
В літо бабине ночами,-
Як парча горить барвисто
І привабливо-врочисто.

Вітер шепче над верхами:
Вже зима не за горами,
Зблякне твій убір, зів'яне,
Як лиш перший холод гряне.

Мчать вітри, неначе коні.
Так, на літа переломі
Мчать збентежено вітри
До осінньої пори.
Мчать вітри, неначе коні,
Що стояли на припоні,
Мчать у далеч стрімголов
До золочених дібров.
Мчать вітри, неначе коні,
Що тікають від погоні,
У багряний світ обнов
Мчать, мо на Природи зов.
І мої літа у гоні
Мчать, немов ті бистрі коні,

Осінній ліс обняв мене журбою
І сипле листя-золото до ніг.
І кружля воно і мчить - ген за моріг
На крилах вітру шумно наді мною.

І сонце з осяйнистою золотою
Крізь гілки загляда, мов на нічліг,
Де тихне гомін радостей і втіх,
А осінь жде зустрітися з зимою.

Мене засмучує безрадісна пора,
Що згине ця блискучість знад назовсім
І серце

Під синім небом, небом України
Стоїш на пєдесталі з сонечком в очах.
Про тебе слава князювань не згине,
Вона все оживає спогадом в віках.

Твойого генія час не затьмарить,
Ти-гордість рогатинської землі.
В твоїй жертовності жага жіноча править,
Тобі корилися султани, королі.

Ти осеняла радістю султана,
Була для Царгорода, наче ясний день.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Одно из любимых стихотворений

Саша И
10 июня 2021

«Лошади в океане»

Лошади умеют плавать,
Но - не хорошо. Недалеко.
"Глория" - по-русски - значит...

8 е марта

С праздником 8-е Марта!

Александр Иванович
06 марта 2021

Девчонки и тётенки!

8-е Марта замечательный весенний праздник! Вот я, а также все ребята, вся...

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 августа 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...

klady3

Люди! Конкурс викторин завершен!

Папченко
31 мая 2020

Всем привет! Ну, вот. Сегодня 31 мая. А на часах 24:00 по времени Екатеринбурга. И что это...

Дружба

Вірджінія Петровська
09 апреля 2020

Дружба - це опора всього нашого життя.

Друг для нас як мама, яка може потурбуватись та зігріти...