Все блоги

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

03 декабря 2010

Просмотров: 1478

Срібна земля Закарпаття -
України дивоцвіт,
Тут живуть народи-браття,
Про це знає увесь світ.

Тут живуть народи горді.
Працьовиті, як ніде.
З коломийчиних мелодій
Життєдайний дух іде.

Тут високі полонини,
Тут Говерли висота.
Тут стрімкі потоки-ріки,
Едельвейсова краса.

Тут спочила Божа ласка:
Літео щедре, зимограй.
Хочеш золота? Будь ласка!
Хоч водиці? Вибирай!

Моє миле Закарпаття -
Центр Європи, світу центр!
Шляхом волі, братства, щастя
Йде вперед, тільки вперед.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

03 декабря 2010

Просмотров: 1189

Зима ходить гаєм,
Полями, лісами.
Дивиться, чи снігом
Все позасипала,
Зазирне під кущик,
На дерева гляне,
На річках, в озерцях
Щілинки шукає.
Все позамітала.
Кругом біло стало.
Трохи відпочила
І знову почала...

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

03 декабря 2010

Просмотров: 1605

Я пішов у лісок,
Де живе мій дружок
І хатина у нього смерека.
А там скрипка-душа!
І там гама уся:
Соль-мі-ля,  ре-сі-ля, фа-до-ля.

Хто там грав,  цвікунець?
А чи брат вітерець,
Що по струнах-смереках пройшовся?
Гей, там рифми в росі,
У вас ноти усі?
Соль-мі-сі, ре-ля-сі, фа-до-сі?

Там дівча по росі,
В її довгій косі
Під мелодію "Вальс Мендельсона"
По косі, по струні
Грають ноти самі:
Соль-ля-мі, ре-сі-мі, фа-до-мі.

Йшов і я по весні,
Йшов назустріч судьбі
По усіяній цвітом поляні,
І зустрів її я
Ту, що доля моя.
Соль-мі-ля, ре-сі-ля, фа-до-ля.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

03 декабря 2010

Просмотров: 1936

Мій синочку, засинай,
Доню мила, в снах витай,
Місяченьку, зорько ясна,
Світи в небі, не згасай.

Прилетіли сни-сниночки,
Сіли тихо дітям в очка.
Й агелики прилетіли
Казочки їм розповіли.

Личка в діток засіяли,
З ангелами діти грали.
А як ніченька мине
Сонечко дітей просне,

Тому дітки раді встали,
Бо щасливо ніч проспали.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

03 декабря 2010

Просмотров: 1587

Розбрунькли бруньки на деревах,
Розквітли квіти у гаях.
Затьохкав пісню соловейко,
Райдужиться там у полях.


Росяться роси в ноги босі,
Світяться очі нам і їм.
Весна весниться над потоком
І розглядає себе в нім.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

03 декабря 2010

Просмотров: 1697

Потемніле небо крають блискавиці,
Котяться горами Іллі колісниці.
Розбуджений вітер гасає полями,
Горами, лісами, попід небесами.

Сполохані вікна принишкли під стріхи.
В саду з переляку падають горіхи.
А хмари всю воду, що мали з собою,
Здригнувшись, струмлять без перебою.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

03 декабря 2010

Просмотров: 929

Стояла тиша над горами.
Дрімали сумерки нічні
Поміж Карпатськими хребтами
Живиці лились пахощі.

В нас очі блищали огнями.
На небі тримтіли зірки.
Полилася пісня садами
Та соловейкові трільки.

Мов золота стрічка
Повилася річка:
Ламалася, крутилася
По каменях все лилася...

Місяченьку любилося,
Що там внизу творилося...

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

03 декабря 2010

Просмотров: 1365

Я пішов у гості до бджоли -
Вона мене зустріла своїм джазом,
А на десерт - цілющої перги
З медв'яночудним ароматом.

Я пішов у гості до ріки -
Вона мене водою напоїла,
А на прощання лагідно з гори,
Із водопаду бризками облила.

Завітав у гості я до гаю.
Там - дуби, ялини і калина.
Там зозуля літа роздає,
Там щебече на свій лад пташина.

А я у гості до цих пір ходжу
До поля, до саду, до квітки.
На березі річки я часто сиджу,
А мрію гостити у зірки.

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

03 декабря 2010

Просмотров: 1206

Водичко, водичко,
умий моє личко.
Сонечко ласкаве,
суши й хай засмагне.
Вітрику-соколе,
причеши локони.
Травичко, у росі
умий ноги босі...
Соловейку, з гаю
я пісні чекаю!
Зозуле-сивуле,
куй, щоб довго було...
Боже милостивий,
хай буду щасливий!

Информация о материале

Автор: іван Ісаєвич

02 декабря 2010

Просмотров: 2097

В оточенні вороже налаштованих воєводств існувало собі маленьке королівство. Звісно, сусіди то з півдня, то з півночі, із заходу чи сходу часто використовували слабкість того королівства Й часто грабували його. Але завоювати  ніхто з них не наважувався, бо тоді б назрів конфлікт між ними. Такого розвитку подій ніхто й не бажав.

Десь наприкінці літа у дуже бідній, багатодітній сім'ї, цього королівства, народився хлопчик Ол. Він змалечку грався на березі річки. Його улюбленим заняттям було одне-єдине - попадання камінчиками в ціль. Спочатку батьки, а потім уже і сусіди побачили, що Ол не просто кидає камінчики в ціль, але й влучно потрапляє саме туди, де слід, або ж куди велять йому спостережливі та заздрісні однолітки.