Діти у садочку ростуть, веселяться.
Потім вчаться в школі, щоб були готові
Стати лікарями, може вчителями,
Щоб як мами й тати потім працювати...
Можливо Василько буде агрономом,
Надійка-замрійка піде в модельєри,
Офіцером стане Петрик та Іванко.
Будуть малювати все життя Тетянки,
Алінки й Іринки мріють у артистки.
Юра і Михайло - міліціонери
Микола з Денисом вже давно - шофери,
Федір і Анютка - знатні інженери.
В моряки й пілоти - хваляться Артеми.
Романко й Віталік - мріють лісниками.
Фермерами стануть Оленка й Тарасик.
Вірші Сашко пише - він вже майже класик,
Дуже здивувала Мар'янчина мрія:
Вона - в податківці, як тітка Марія.
Професія дивна, про таку не чули?
Дмитрівна Тетяна, що уже забули,
Головна в районі, в гостях в неї були.
Багато професій, всі вони - хороші.
Щоб збулися мрії, то потрібні гроші:
Щоб була міцною вже Армія наша;
Щоб були здорові діти і дорослі;
Щоб жили спокійно всі люди хороші;
Щоб була в державі високо наука;
Щоб ліси і ріки, і поля, і луки
Веселили око, щоб не було скуки.
Збудувать дороги і, щоб не дешеві,
Теж потрібні гроші з тієї ж кишені.
Бюджетом державну кишеню  назвали.
Усі громадяни Законом держави
Доходи повинні задекларувати.
І тут податківець має рахувати
Й податок з доходів до бюджету зняти.

Я осінь люблю за буяння її кольорів,
За запах п'янкий тих довгих вечорів,
За віяння семи, а чи більше вітрів,
За рідний дим із димарів,
За пісню пізніх цвіркунів,
За зграйки птахів, що зібралися в дорогу,
За щедрий урожай - мозолів нагороду.
За метушню мурашки і бджоли,
За шум шкільної дітвори.
Спасибі осене, за молоді літа,
За витримку, чекання й каяття.

Я дякую тобі за підсумки й науку,
За косий погляд сонця,
За блиск калюж,
За літо бабине, за легку першу стужу.
За свтанки,  хрестини і за пісні весільні,
За молоде вино у сина на весіллі.
За тихий спів пташок, за довгі-довгі тіні,
За прохолодні ранки й за пізні світанки,
За яблука червоні і за пахуче сіно,
За зібраний врожай, за те, що можу сміло
Зустрінути зиму.
За музику дощу й прощальний гуркіт грому.
За думку про весну - провісника живому.

Осінь пензликом чарівним
Шле етюди нам свої,
То холодні, хроматичні,
То гарячо розписні.
Вчора надто жовтолистим
Мені видася дубок.
Нині вогняно-червоним
Сяйнув звабливий горбок.
Нині стрімко протікає
Милий слуху потічок.
Завтра впалим листям вкрились
Витік потічка й горбок.
Сонце вкрадці п'є в затінку
Роси райдуги бутон,
Осені новий промінчик -
Призми-рйдуги дружок.
Пташки-гості все частіше
Провіряють ключа стрій.
Інші, то аборигени,
Метушаться біля стріх.
Холодком війне в обличчя,
Тільки ступаш за поріг.
Росу вросиш - і розбудиш,
Сон травинки скік з-під ніг.
Осінь мила, осінь красна,
Пора холоду і мрій,
На побачення! Цілунком
Губи милої зігрій!

As a pianist, a bass guitarist, and a drummer for fifteen years, I always say that there are better melodies that have not been heard yet. I believe that heard melodies are sweet but the unheard ones will be sweeter. Smoking, a global concern with many health consequences had been discussed all over the world several times through different media, but all had not been said about it.

Інколи у мені десь прячеться літо,
Частіше вже осінь, буває й весна.
Та зима десь близько, так близько буянить
На мої, на скроні, снігу наміта.
*****
Потонуло сонечко у вечірній хмарі,
Вертають додому череди й отари,
Вертають додому череди й отари,
Півсонця - під небом, а пів - з'яїли хмари.


*****
Розфарбуймо день добрими словами,
Хай течуть рікою вітання й поради,
Струменять подяки з добрими ділами,
Щоб не було фальші і не було зради.

*****
Як ідеш із дому,
Вслід росинки плачуть...
Вертаєш - в травинках
Самоцвіти скачуть...

*****
Жив я в двох тисячоліттях,
В двох століттях побував.
Там родився, становився -
Тут, що сіяв, - пожинав.

Весняний день зиму годує
Раньше тебе сонце встало
Й тебе в постелі застало...
Будеш, милий, гризти нігті,
Як зима наставить кігті.

ЕТЮД
Полем майнула косуля,
Та все ближче до гори.
А в гаю кує зозуля,
Ділить ку-ку на склади.

*****
Любов - фантастика небес.
Життя - фантастика земна.
На горизонті цих поез
В душі цвіте весна.

Стриптиз
Зимі стало душно -
Бач роздягається.
Зато весна в своє вбрання
Он прибирається.

*****
Куди тільки не кинеш зір -
Вершини гір, вершини гір
Підперли шматочок неба
І пригорщню зір.

*****
Кажуть люди, що розумний
Гору обійде...
Перед ким тоді, скажи ти,
Еверест впаде.

*****
Правдиві вікна історії,
Відчинітеся! Відтворітеся!
Це моя держава! Це моя Вкраїна!
Пробудилася! Відновилася!
Хоче вмитися і розжитися!

*****
О манкурти! Ви без роду і без племені.
Чому очі ваші й вуха запеленані?
Чому в матки історії не вчитеся?!
Чому й в скруту між собою гризетеся?!

*****
Гризеться псота між собою,
Бо ділить Бога і трактати.
Відома ж істина, щоб псам
Святиню в зуби не давати.

*****
Осінь пахне калиною.
Жовто-блакить  -  горизонт.
Значить, мир над Вкраїною!
Значить, із хлібом народ!

Моя Україно, у серці розпука,
Бо Каїна плем'я в тобі розвелось.
Моя Україно, гріхами закута...
Шевченкові думи згадать довелось.

Моя Україно, ти, - матінко рідна,
Вроди нам героя, щоб як і велось,
Зберіг тебе чисту, багату і славну,
Щоб сонце світило на Тису і Рось.

Моя Україно, ти біль моя й радість.
Дорогою в зрілість намірилась йти
Багатьом у приклад, а декому - в заздрість...
Це щасна дорога у світ, до мети.

Чому ти радієш, моя Україно?
Я радію волі - світу видно добре.
Я радію небу чистому до краю,
Я радію полю, золотому морю.
Радію людині! Щаслива? Палаю!

Що тебе хвилює, мила Україно?
Землі мої добрі, синє небо, море,
Люди працьовиті, як ніде у світі,
Та чомусь незгода... Одним словом - горе
Полонило край мій в свої міцні сіті.

Що тебе болить-бо, люба Україно?
Болем називаю Крим свій і Чорнобиль,
Що нечиста сила крає їхнє тіло...
Скалічена мова, що дала нам ... нобиль,
Відлунює в серці, губить добре діло.

А про що ти мрієш, рідна Україно?
Мрію маю звісну і таку жадану,
Щоби я, Вкраїна, як усі держави,
Змогла своїх діток і мову кохану
Зберегти навіки від дурної слави.

Доброго ранку тобі, УКРАЇНО!
Доброго ранку, моя ти КНЯЗІВНО!
Доброго ранку, легкого вставанку
Усім добрим людям
І злим наостанку.
Доброго ранку! Доброго ранку!
Щоб сонце світило,
Землю обігріло,
Щоб дощик водився,
В хлібах оросився.
Щоб діти родились,
Здоров'ям хвалились.
Щоб молоді й літні,
Всі  були привітні.
Щоби подорожній
Мав жеб не порожній.
Щоб усмішка в мене
І в тебе сіяли.
Щоб з Богом лягали
І з Богом вставали.
Доброго ранку тобі, Україно!

 

 

В правду вдяглась Україна, у щирість і волю,
Показує всьому світу щасливую долю.

Все, що видно було з кручі, де ревів Ревучий,
Сонцем правди осяяно, Дніпро став співучий.
Мрія Кобзаря і Мавки й твоя, Каменяре,
Здійснилася, бо козак сам свою землю оре.

Від Карпат піднявся люд наш до сивого Дону
І сказав усьому світу: "До згину, нікому
Не дозволить Україна себе ошукати,
Бо вона своїм народам - сама рідна мати.

Чоре море усміхнулось, дід-Дніпро радіє,
Небо синім, земля жовтим кольором зоріє.
Весь світ бачить символ дивний - тризуб золотавий,
Діда-прадіда маяк він, знак той величавий.

Мій народе працьовитий, діти мої, квіти!
Покажемо всьму світу, як  вміємо жити.
Звеличуймо нашу землю, хлібом засіваймо,
Пісні дружби та кохання повсякчас співаймо!

В піснях наших звеличуймо ми усі народи.
Хай на карті будуть межі, у житті - кордони.
Змагаймося між собою, плече підставляймо,
Ворожнечі та заздрощів ніколи не маймо!


Комусь було мало квітів від природи
(А може, то витівки моди),
Закортіло, щоб цвіли завжди
У вазу покладені квіти-бутони.

І на штучні квіти впала чорна смуга
(Їм би жити, цвісти і радіти),
Тяжка в душу заклалася туга,
Бо не можуть зів'яти ті квіти.

 

Комментарии

  • Жолуді у кишені

    Майя Майя 24 октября 2018
    время разбрасывать камни!
     
  • Паморозь

    Майя Майя 24 октября 2018
    Долга и теплая это хорошо. а у нас что-то ...
     
  • Жолуді у кишені

    topolenok topolenok 14 октября 2018
    Я так в детстве однажды посадила во дворе ...
     
  • Жолуді у кишені

    Майя Майя 06 октября 2018
    У нас около дома камней накидали, а ...
     
  • Жолуді у кишені

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 06 октября 2018
    Вода камінь точить, але камінь притисне пагін ...

Новенькое в блогах

І слово лікує!..

Лехман Маркіян Тарасович
11 ноября 2018

(Картинки з життя)

Недільного ранку у храмі вже завершувалася відправа Служби Божої, як на...

dec fr034

Пригощайтеся!

Лехман Маркіян Тарасович
10 ноября 2018

(Картинки з життя)

На вихідні приїжджаю зі студентського гуртожитку у Львові додому, у рідний...

popugay

Продолжается конкурс литературных викторин! Нова конкурсна вікторина!

Папченко
26 октября 2018

Внимание! Продолжается конкурс литературных викторин! Приз победителю - пять тысяч рублей!...

zag

Паморозь

Лехман Маркіян Тарасович
19 октября 2018

(Етюд)

Така довга й тепла осінь. Вже й Покрови минуло, ось-ось спливе багряний жовтень, а сонце...

zholudi

Жолуді у кишені

Лехман Маркіян Тарасович
04 октября 2018

(Нотатки з фенологічного щоденника)

Не по-осінньому теплий погожий день не віщував лиха. Та...