Апельсин. Он такой большой, оранжевый, кругло лежит в ладони. Если прижать его к щеке, то почувствуешь, как пахнет кожура - чуть горьковато и как-то тепло. Оранжево, что ли? А ещё апельсин всегда прохладный, даже если долго лежал в тепле. Может, от того что он никуда не спешит.

Когда лежишь с температурой, то можно положить апельсин на лоб. Конечно, этого не хватит надолго - через минуту он нагреется. Ото лба. Но всё-таки...

Я не болею с температурой, нет. Просто я очень спешу. А от этой болезни не сможет помочь даже апельсин. Разве что только на те несколько секунд, пока я прижимаю его к щеке...

Тік-такав собі під ніс
Будильник та хвалиться:
Мовляв, якби оце не він,
То час би зупинився.

Задзеленчав, що все двигтить.
Ну, а хазяїн сонний
Хотів будильник зупинить
Й зіпхнув - поміст дубовий.

Упав, що й тікати забув,
Тут й сонце у віконце.
Та не відомо, чи зумів
Визнати хибним все це.

Коли і що верзти ти думай,
А потім вже тік-такай-тукай.

Генеральському гніву не було меж. Вивів із рівноваги командуючого військами начальник окружного полігону.  І генерал-полковник поставив питання руба:
– Доведеться вам, товаришу полковник, тіні під сонцем шукати в іншому місці. Куди не кинь оком – всюди завали. Ви навіть елементарного поняття не маєте, як проводити заняття з бойової підготовки...

В Тетянин день - вінок пісень.
Усім Тетянам - по любові.
Любіть Тетян, Тетяни вам
Дарують ніжності казкові.

В Тетянин день небесна синь,
А вечорами - ночі ясні.
Любіть Тетян, бо у Тетян
Іскряться очі, так прекрасні.

В Тетянин день - букети ген.
Усім Тетянам по троянді.
Любіть Тетян, бо над Тетян
Самі ж Тетяни більш принадні.

В Тетянин день - співай пісень,
Люби Тетян ночами й днями.
Кохай Тетян і те затям:
Тетян кохають до нестями.

Тетяно, Тетяно,
Любове-нестямо!
Закохані ночі
Лиш у твої очі.

  •  Читацький погляд Вікторії КУЦИЩУК

АБО роздуми після прочитаної книжки
 Василя ТАРЧИНЦЯ “СТЕРНЯ КАШИЦЬКОГО”

Світ у полоні! І не кажіть згодом, що вас про це не попереджали...
Ми губимось у вирі постійних потреб. Ми одержимі ідеями збагачення. Байдуже, до чого ми прагнемо. Основне, щоб у всьому бути першим: у сусіда з’явився новий

Радо вітаємо з Новим Роком та Різдвом Христовим Тарчинця Василя Федоровича – ректора Малої Академії літератури і журналістики, а також  Оборіну Ангеліну Дем’янівну - проректора та всіх керівників обласних, міських відділень МАЛіЖ!
Прийміть від нас найщиріші вітання!!!
Бажаємо вам і ваши

У нашій сім'ї шанованими були усі свята, дякуючи, переважно, мамці. На її плечах трималося домашнє господарство та наше виховання. Батько працював бухгалтером колгоспу. Так пройшли наші дитячі роки. І все ж, мені запам'яталися обряди основних християнських свят. Мама дуже раділа, коли й батько брав активну участь у підготовці та обряді того чи іншого свята.

Усі верховинські села мають майже однакову ладшафтну архітектурну забудову. Так і моє маленьке село тулиться по берегах, якомога ближче до потока, маленької річечки Облящанки.

З давніх-давен жили в Карпатах дружні сім’ї, але були й такі, що цього не прагнули. У матері Тиси було  чотири  доньки: Тересва, Теребля, Ріка, Боржава та внуки від молодшої доньки Бодрої: Латориця й Уж, яких вона любила не менше. Такі красуні, що навіть словом не передати, ані пером описати. Тиса голубою стрічкою в'ється поміж горами, милуючи око кожного мандрівника, який завітає у цей чарівний казковий край.  Тутешні горяни уже й уваги на це не звертають. Все в роботі та в роботі… А настане вільна днина – йдуть на Службу Божу до церкви або у гості. Дехто з них полюбляє помандрувати високо в гори за грибами, черницею чи малиною. Але скільки ж того літа, якщо у косовицю від зорі до зорі треба гнути спину на полі аби вчасно заготовити для худобини паші на зиму. Добре тут тому, хто живе між горами та на рівнині, і дарма, що тут мешкає багато людей. І мало, хто з них замислюється, що Бурелом з найвищих полонин усім на заваді. А Вітер з глухих ущелин Карпатських гір час від часу, тільки за їм відомим графіком, дмуть по черзі чи гуртом просторами Карпатського краю.

Як добре гратись у сніжки,
Ліпити бабу з снігу!
Ми мріяли про це давно,
Та все в нас снігу не було.

І ось у січні випав сніг!
Все біле навкруги!
Зелені кипариси
Накинули хустки!

Під час перерви в школі
Ми граємо в сніжки,
А потім на уроках
Ми сушимо шапки.

Опівдні сніг розтанув-
Недовго він лежав,
Струмочками в

 

Комментарии

Новенькое в блогах

one

Накануне

Катя Зуева
03 февраля 2026

Вчера услышала, как при прощании один человек сказал другому: «Пиши мне иногда. Просто пиши:...

golubki

Путешествие в мир голубей

Лиза Зуева
25 апреля 2025

Этот коротенький "очерк" (или как это назвать вообще?) я написала почти год назад, и всё думала...

Тест! Сможешь прочитать?

Лиза Зуева
17 июня 2024

94ННОз СООбЩ3НN3 ПОК43Ы8437, К4КИЗ У9ИВИ73ЛЬНЫЗ 8ЗЩИ МОЖ37 93Л47b Н4Ш Р4ЗУМ! 8ПЗЧ47ЛЯЮЩИЗ 8ЗЩИ!...

pervyi nomer

Юбилей нового журнала

Лиза Зуева
04 апреля 2024

Не знаю, будет ли это интересно, но всё же расскажу.

Я думаю, некоторые из нас когда-то делали...

Зелёная машинка с жёлтыми колёсиками

Катя Зуева
23 февраля 2024

Недавно я, папа и мой младший брат были во Дворце зрелищ и спорта. Там в одном из длинных...