Все блоги

Подробности

27 декабря 2010

Просмотров: 569

Переливалось серце з болю в сум,
А потім в світлім спокою завмерло.
Тягар образ і невгамовних дум
Із памяті, немов з полиці, стерло.
Минулих літ тривожний передзвін
Луною не відгукується в скронях,
Морозом сизим від холодних стін
Тікає в безвість на прмерзлих конях.
Так помирає зранена любов,
Пройшовши кола всі страждання,
Щоб відродитись в чист

Подробности

27 декабря 2010

Просмотров: 444

Весна бентежна пронеслась, мов птиця,
Впустивши прямо у мої долоні
Зелену вітку долі-чарівниці
Під урочистий гімн ранкових дзвонів.
А літо видалось холодним, непривітним, -
не прижилася віточка-утіха,
не розрослася у могутню віту,
У темному кутку засохла тихо.
Їй не знайшлося місця у природи лоні,
І квилить сумно птиця в стоголоссі:
"Нічого не

Подробности

26 декабря 2010

Просмотров: 1062

Коріннями сягаєш глибини віків,
А кронами милуєш сьогодення,
Мій рідний, милий, незабутній Львів,
Моя любове і моє натхнення.
Таких, як ти, нема ніде,
Твій шарм, як в жінки, особливий,
Вже сім століть в тобі життя іде,
Ти ж водночас і молодий, і сивий.
Застигла в камені симфонія краси,
Гривасті леви і Високий Замок -
В захопленні змовкають голос

Подробности

26 декабря 2010

Просмотров: 493

Уже світанок мерехтить на віях,
Розтанула, як ніч, осіння ніч.
Все те, що місяць в ній насіяв
Змила сльоза моїх печальних віч.
І знову день, як білий цвіт лілеї,
Неба безмежного дзвінка блакить.
Я тішуся йому, як добрій феї,
Що вміє серденько моє розвеселить.
І, як обтернена троянда вечір,
Думки летять на Україну знов,
Пригадуються призабуті мил

Подробности

26 декабря 2010

Просмотров: 505

Земля сповита пеленою золотою,
Крізь промені просвічує краса,
Усе живе радіє дню зі мною,
Любов із вдячністю летить у небеса.
Сміється день, веселі люди в ньому,
Багатий світ, ні в чім нема нужди,
Лиш сумно пташці у гнізді чужому
без крапельки джерельної води.
На чужині свої мережу кроки
Хоча душа навколішки стоїть
Перед тим світом, де прожила р

Подробности

26 декабря 2010

Просмотров: 698

Йду перехрестями світу,
Долаю всі перешкоди,
Розшарпує душу вітер,
Стирає залишки вроди,
Сонце мене обминає,
Місяць не хоче признати,
Радості пісня змовкає,
Чи ж дітям хоч я ще мати?
Чому я в домі чужому
Вогником мушу світитись
Й, ховаючи болі та втому,
Долі жорстокій коритись?
Чужі стежки перехресні
Засіяні будяками,

Подробности

26 декабря 2010

Просмотров: 494

І хвилиночки нема спокою,
Ятрять душу болісні думки.
Думала, що рану тут загою,
А чомусь все вийшло навпаки.

Дошкуляє клята ностальгія,
Ну яка різниця де живеш?-
Один Бог, одна свята Марія,
Всюди, що посієш, те й пожнеш.

Сонце, небо, місяць, зорі, ночі
І таке ж усміхнене маля,
Тільки вітер боляче шепоче:
Це чужа, чу

Подробности

26 декабря 2010

Просмотров: 489

Тут - в далеких краях, тут - за тисячі миль,
Моє серце співає та плаче
І злітає піснями на гребенях хвиль
Моя туга, мов "чайка козача".
Її хвиля приб'є до твоїх берегів,
Україно моя барвінкова,
Де залишились друзі, нема ворогів,
Де згубилася щастя підкова.
Ти розвій мою тугу, неначе туман,
А мені лиш шепни повернутись

Подробности

26 декабря 2010

Просмотров: 447

Простягую руки до сонця, до світу
Вдихаю любові живильне тепло,
Вгортаюся в пахощі ніжного цвіту,
Добром розмиваю жорстокості тло.
Втікають невдачі у смертні покої
І тане страждання, як лід навесні.
Душа моя мирна без жодної зброї,
Залюблена в зорі, у дощ і пісні

Подробности

Автор: Ніна Острейко

26 декабря 2010

Просмотров: 2443

Зима в Криму є особлива,
Цікава, лагідна, мінлива.
Тут іноді м'який сніжок
Покриє травку - моріжок.

То сильний вітер враз дмухне,
За щоки нас мороз щипне.
Тоз хмари сонце виглядає -
І вся природа оживає.

Ось лютий місяць наступає,
Мигдаль яскраво зацвітає,
Чарує запахом своїм
Природу, люд і кожен дім.

Я з учнями іду