Все блоги
ПОШУКАЧ ПРЕКРАСНИХ ЛЮДСЬКИХ ДУШ
- Информация о материале
- Автор: іван Ісаєвич
- Просмотров: 1529
Репрезентую військового журналіста, удостоєного звання "Заслужений журналіст України», головного редактора суспільно-громадської, правничої газети «Акцент», письменника, автора понад 14 книг художньо-документального жанру Василя Федоровича Тарчинця, уродженця с. Ректи, що на Міжгірщині. Службу в армії завершив у званні полковника на посаді начальника прес-центру Західного оперативного командування у 1998 році.
Він автор книг «Місія миру», «Стерня Кошицького». «Вартові незалежності», «Нас кличе Україна», «Кредо життя», «Архітектор із Звенигородщини», «Село у підніжжя Кичери», «Полковник із Ясеня», «Кепа», «Дарувати радість людям». За його сценарієм створено двосерійний відеофільм «Ти поклич нас тільки, Україно».
заметка 2
- Информация о материале
- Автор: marjana hlodan
- Просмотров: 1188
Люди убивают в нас то, что сами создали...это больно...жаль они это не могут понять.
(Марьяна Глодан)
Заметка 1
- Информация о материале
- Автор: marjana hlodan
- Просмотров: 859
Подумайте как вы росговариваете с близкими ,тогда вы найдете на все вопросы ответы...
(Марьяна Глодан)
Очередные награды!
- Информация о материале
- Автор: Александр Иванович
- Просмотров: 767
Медалью "AKTIV" награждается пользователь портала Оля Жижура за активную жизненную позицию! А также отличающийся способностью вести дельный, толковый диалог продолжительное время, сразу на нескольких площадках портала одновременно.<br>
Медаллю "AKTIV" нагороджується користувач порталу Оля Жижура за активну життєву позицію! А також здатністю вести діловий, тямущий діалог тривалий час, відразу на декількох майданчиках порталу одночасно.
Похоронка уві сні (вірш)
- Информация о материале
- Автор: Оксана Бондар
- Просмотров: 900
Сьогодні я прокинулась вночі,
Бо серце міцно стиснулось від болю.
Ти знов прийшов до мене уві сні,
Прийшов із фронту зовсім випадково.
У мене не було ні слів, ні сліз, нічого -
І тільки тиша пробирала до кісток.
Я намагалася тобі щось прошептати
Та не змогла і слова проказати,
Бо ти дививсь на мене синіми очима і промовляв:
«Ти бережидітей, тепер вони – твоя надія і опора,
твій сенс життя і твій надійний тил».
Ти усміхнувся ніжно, як ніколи,
Й ледь крізь сльози прошептав:
«Вже завтра Перемога, а я додому більш не повернусь,
не обійму тебе, не поцілую, бо куля прямо в серці,
у тому серці, що так любить вас».
Надворі затишно та пишно,
І діти сплять міцним та тихим сном.
На підвіконні похоронка,
Черемха пахне за вікном.
В ім’я цієї Перемоги
Я похоронку ніжно обійму,
Пообіцяю, що буду жити,
І діточок на ноги підійму.
Тебе ж ми завжди будемо любити!..
Моє сьогодні й завтра
- Информация о материале
- Автор: Оксана Бондар
- Просмотров: 1231
Звати мене Оксана, з латинської моє ім’я означає «чужоземка».
Зараз мені лише 16, але я вже маю деякі досягнення, вони зовсім маленькі, але ж мої: в минулому році закінчила музичну школу, обожнюю свій інструмент (фортепіано) і вважаю, що музика – це стан душі, тому коли мене переповнюють радість або сум обов’язково граю на фортепіано, тобто «виливаю йому свою душу»; люблю брати участь у конкурсах, особливо літературних, змаганнях, а ще більше перемагати в них.
"Поделись улыбкою своей"
- Информация о материале
- Автор: Оксана Бондар
- Просмотров: 1309
Усмішка... Маленький сонячний промінчик на устах, звичайнісінький рух мімічних м’язів, вираз обличчя, але який магічно-незвичайний, таємничий, іноді безпосередній, іноді загадковий..., але, без сумніву, надзвичайно важливий.
Ви ніколи не замислювалися над тим, чому посмішка завжди, якщо можна так сказати «оборотна»: посміхнувшись людині, ми отримуємо теж саме у відповідь. Більш того, на душі стає особливо тепло, приємно... Чому? Напевно, через те, що, посміхаючись, людина випромінює світло радості, щастя, натхнення, і цього не можуть не відчувати оточуючі, тому й викликає усмішка ті ж відчуття, ті ж пориви... До того ж, якщо людина опиняється у незнайомому оточенні, то, певна річ, побачивши людей, які посміхаються до неї, вона відчуватиме себе вже більш зручніше та комфортніше, й посмішка враз засяє на її обличчі як знак вдячності за теплий прийом та прихильність. Як бачимо, посмішка – важливий засіб спілкування. Не даремно ж говорять: «Посміхнися світові, і він посміхнеться тобі!».
Про мову
- Информация о материале
- Автор: Бей Оля
- Просмотров: 1755
Красива ,велична ,як пава.
Граційна ,лебідка неначе.
Її у краплині роси
І в райдузі можна побачить.
Курличуть у небі лелеки.
Виспівують нам соловейки.
Вітри ,що мандрують далеко
Вплітають всі звуки до неї.
І все на землі українській
Їй славу складає щоднини.
Бо мова - душа всіх пісень.
Бо мова - це скарб для людини.
Прекрасна ,чарівна і мила
Мова Вкраїни моєї.
Мову цю предки любили,
Жили і страждали за неї.
Чому ж тепер українці
Нехтують цим усім?
Плекаймо свою Україну
І мову її любім!
CРІБНА ЗЕМЛЯ І МАЛІЖАНСЬКЕ СУЗІР'Я
- Информация о материале
- Автор: Тарчинець
- Просмотров: 2132
Присвячую з нагоди відкриття Міжгірського відділення
Малої Академії літератури і журналістики
на батьківщині її заснування та відвідин шкільного музею
мого вчителя-наставника, почесного професора МАЛіЖу Петра Скунця
Поема
ШКОЛА РІВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
- Информация о материале
- Автор: іван Ісаєвич
- Просмотров: 2502
До цієї статті мене спонукала думка відомого російського письменника Папченка Олександра Івановича, щодо проблем суспільства і освіти зокрема.
Нинішня концепція освіти в Україні і світі не відповідає сучасним викликам життя. Війни, тероризм, безробіття, депресія, наркотики, алкоголізм, бантитизм, сімейні негаразди, дитяча бездоглядність, епідемії ось, далеко неповний перелік того, що характеризує нинішній стан справ у суспільному середовищі країн світу. Узагальнити це можна його ж словами: «…бомба у терориста не на поясі, а в голові. І в поліцію, і в терористи люди приходять із одного місця, із школи». Скільки грошей тратиться на боротьбу з результатами усіх цих негараздів, скільки народу задіяно в правоохоронних та судових органах з цього приводу. А скільки коштів витрачається на ліквідацію наслідків, компенсацію за заподіяну шкоду, на лікування, звертає увагу письменник. Скільки лиха приносять природні катаклізми - наслідки життєдіяльності людини. Скільки голодуючих на землі і це теж від невігластва землян. Чи не вердикт це нинішній освіті і не тільки в Україні, але й в усьому світі. Хіба не зрозуміло, де криється зло, що на перше місце, пріоритетним в життєдіяльності держав має бути виховання, освіта, культура. На яку висоту ці питання поставлені, такий і рейтинг держав з питання якості життя, екології тощо. Причин багато. Нинішня освіта не в повну міру використовує надбання педагогічної науки, світові досягнення в галузі навчання та виховання.
