"Не зречусь ніколи" - Коваликів завіт.
"Заховатися од долі не судилось",
Бо мусив він увесь обійти світ,
Щоб нам, а не йому, у ріднім краї жилось.

А як воно любити землю ту,
Яка зруїнила колись його буття?
А він за неї випив би й отруту -
Вона ж йому скалічила життя.

А що для нього бачити хоч дах
Тієї хати, де зростав в людину?
Іде сюди "немов зальотний птах",
П'є воду й тішиться, що бачить УКРАЇНУ!

ЗЕМЛЯКАМ МОИМ
НА УКРАИНЕ И НЕ В УКРАИНЕ
МОЕ ДРУЖЕСКОЕ ПОСЛАНИЕ

Написал письмо сестре. Хотел добавить запись сюда, и чтобы не "заморачиваться", использую само письмо:

Привет, Мартушка!

Дома наконец-то установили Скайп. Главное, мама носила веб-камеру на работу – обратно, не видя микрофона, но он встроен в камере и поэтому и четыре месяца назад работал бы так же, как и сейчас. Мой логин – malugovase98. Сегодня  болезни меня уложили в постель, а это простуда -кашель, насморк и усталость (встаю в шесть утра, по шесть-семь уроков в день, много занимаюсь на улице, за компом, смотрю ТВ). Теперь чихаю едва не двадцать раз в день, а нос не могу выдуть, и как только ложусь, сразу забивается. Надеюсь, что до понедельника поправлюсь.

Оскільки позаминулого року відбулася знаменна подія – 200 років з дня народження геніального письменника – Миколи Васильовича Гоголя, я вирішив підготуватись до цієї події, для початку прочитавши його твори. Як не дивно, але мені подобаються всі його твори, які прочитав – «Вій», «Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок» і «Ніч перед Різдвом». Тоді я саме побував у Києві, де мені поталанило потрапити на прем’єру опери Римського-Корсакова за Гоголем «Ніч перед Різдвом». Мене настільки захопили ці події, що я вирішив написати щось, пов’язане з гоголівською тематикою. Написав чималий твір «Славна ніч» за мотивами Гоголевих творів, але найбільшим досягненням і працею вважаю комікс «Ніч перед Різдвом», який я створював більше, як два тижня поспіль. Я читав твір Гоголя на мові оригіналу, тому спробував себе також у ролі перекладача. Ця робота була важка, довга та марудна, і часом хотілось зупинитися, що й робив. Малював я з задоволенням, але найскладнішим і найцікавішим у цій роботі було відбір головних моментів для зображення їх у коміксі так, щоб передавався настрій рядків.

Внимание!
--------------------
Медалью "AKTIV" награждается автор нашего детского
интерактивного детского портала СКАРБ ПАПЧА, КОНСТАНТИН, за
деятельное участие в жизни портала, за многочисленные статьи, заметки, комментарии и рецензии.
-----
Медаллю "AKTIV" нагороджується автор нашого дитячого
інтерактивного дитячого порталу СКАРБ ПАПЧА,

Привет, друг!

Вот еду я 22 марта домой, родители были на работе. Меня встречает друг-сосед Андрей и сообщает, что наш пёс (овчарка) Бундый, вырвался из вольера, перескочил через калитку и забор и оказался на улице. Никого на улице не было, Бундый только бегал туда-сюда, а Андрей его увёл обратно в наш двор, откуда он до моего прихода больше не уходил. Я испугался, ведь высота калитки около 150см: как Бундый мог перескочить? Я не знал. Отвёл его в вольер, накричал, чтобы он не выходил.

Захожу в дом, включаю телевизор, смотрю фильм. Вдруг в дверях появляется крайне неприятное красное и злое лицо соседа (дяди Ростика), который зарычал: "Беги на улицу! Там твоя собака загрызает собаку тёти Лизы!!!".

У грудні дві тисячі восьмого
Збулася моя мрія.
Я член Малої Академії,
МАЛіЖ-моя надія.

Спробував описати свій звичайний шкільний день.

Как кончится жизнь земная,
То похороните
На могиле среди степи,
В милой Украине.
Чтобы поле бескрайнее
И Днепр, его кручи
Было видно, было слышно,
Как ревет ревучий.
Как понесет с Украины
У синее море
Кровь чужую… Вот тогда то
И поля и горы -
Все я брошу,
С чистым сердцем
Устремлюсь я к богу
Помолиться… а до тех пор
Я не знаю бога.
Придав земле, поднимитесь,
Цепи разорвите
И вражеской злой кровью
Волю окропите.
И меня в семье великой,
В семье вольной, новой
Помянуть вы не забудьте
Незлым тихим словом.

25 декабря 1845, в Переяславе

У деяких коментарях на мої твори їх схвалюють, у деяких вказують на мої помилки. Визнаю, що я їх роблю чимало. Але отримавши коментарі від пані Оборіної "Дітки молодші за тебе не зрозуміють твоїх творів" і "Твої твори - незрозумілий ребус", я навіть розгубився... Не знав, чи пояснювати  пані А. Оборіній, що я пишу те, що мені йде, нафантазувалось, те, що захотілось висловити. Інколи вночі приходить ідея, і я не можу заснути, аж поки на запишу ії на папері. Коли пишу,  не маю на меті, щоб мене читали молодші за мене, мені не важливо, чи зрозуміють мене, чи ні - я про це не задумовуюсь в той час. 

 

Комментарии

Новенькое в блогах

one

Накануне

Катя Зуева
03 февраля 2026

Вчера услышала, как при прощании один человек сказал другому: «Пиши мне иногда. Просто пиши:...

golubki

Путешествие в мир голубей

Лиза Зуева
25 апреля 2025

Этот коротенький "очерк" (или как это назвать вообще?) я написала почти год назад, и всё думала...

Тест! Сможешь прочитать?

Лиза Зуева
17 июня 2024

94ННОз СООбЩ3НN3 ПОК43Ы8437, К4КИЗ У9ИВИ73ЛЬНЫЗ 8ЗЩИ МОЖ37 93Л47b Н4Ш Р4ЗУМ! 8ПЗЧ47ЛЯЮЩИЗ 8ЗЩИ!...

pervyi nomer

Юбилей нового журнала

Лиза Зуева
04 апреля 2024

Не знаю, будет ли это интересно, но всё же расскажу.

Я думаю, некоторые из нас когда-то делали...

Зелёная машинка с жёлтыми колёсиками

Катя Зуева
23 февраля 2024

Недавно я, папа и мой младший брат были во Дворце зрелищ и спорта. Там в одном из длинных...