"Не зречусь ніколи" - Коваликів завіт.
"Заховатися од долі не судилось",
Бо мусив він увесь обійти світ,
Щоб нам, а не йому, у ріднім краї жилось.

А як воно любити землю ту,
Яка зруїнила колись його буття?
А він за неї випив би й отруту -
Вона ж йому скалічила життя.

А що для нього бачити хоч дах
Тієї хати, де зростав в людину?
Іде сюди "немов зальотний птах",
П'є воду й тішиться, що бачить УКРАЇНУ!

ЗЕМЛЯКАМ МОИМ
НА УКРАИНЕ И НЕ В УКРАИНЕ
МОЕ ДРУЖЕСКОЕ ПОСЛАНИЕ

Написал письмо сестре. Хотел добавить запись сюда, и чтобы не "заморачиваться", использую само письмо:

Привет, Мартушка!

Дома наконец-то установили Скайп. Главное, мама носила веб-камеру на работу – обратно, не видя микрофона, но он встроен в камере и поэтому и четыре месяца назад работал бы так же, как и сейчас. Мой логин – malugovase98. Сегодня  болезни меня уложили в постель, а это простуда -кашель, насморк и усталость (встаю в шесть утра, по шесть-семь уроков в день, много занимаюсь на улице, за компом, смотрю ТВ). Теперь чихаю едва не двадцать раз в день, а нос не могу выдуть, и как только ложусь, сразу забивается. Надеюсь, что до понедельника поправлюсь.

Оскільки позаминулого року відбулася знаменна подія – 200 років з дня народження геніального письменника – Миколи Васильовича Гоголя, я вирішив підготуватись до цієї події, для початку прочитавши його твори. Як не дивно, але мені подобаються всі його твори, які прочитав – «Вій», «Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок» і «Ніч перед Різдвом». Тоді я саме побував у Києві, де мені поталанило потрапити на прем’єру опери Римського-Корсакова за Гоголем «Ніч перед Різдвом». Мене настільки захопили ці події, що я вирішив написати щось, пов’язане з гоголівською тематикою. Написав чималий твір «Славна ніч» за мотивами Гоголевих творів, але найбільшим досягненням і працею вважаю комікс «Ніч перед Різдвом», який я створював більше, як два тижня поспіль. Я читав твір Гоголя на мові оригіналу, тому спробував себе також у ролі перекладача. Ця робота була важка, довга та марудна, і часом хотілось зупинитися, що й робив. Малював я з задоволенням, але найскладнішим і найцікавішим у цій роботі було відбір головних моментів для зображення їх у коміксі так, щоб передавався настрій рядків.

Внимание!
--------------------
Медалью "AKTIV" награждается автор нашего детского
интерактивного детского портала СКАРБ ПАПЧА, КОНСТАНТИН, за
деятельное участие в жизни портала, за многочисленные статьи, заметки, комментарии и рецензии.
-----
Медаллю "AKTIV" нагороджується автор нашого дитячого
інтерактивного дитячого порталу СКАРБ ПАПЧА,

Привет, друг!

Вот еду я 22 марта домой, родители были на работе. Меня встречает друг-сосед Андрей и сообщает, что наш пёс (овчарка) Бундый, вырвался из вольера, перескочил через калитку и забор и оказался на улице. Никого на улице не было, Бундый только бегал туда-сюда, а Андрей его увёл обратно в наш двор, откуда он до моего прихода больше не уходил. Я испугался, ведь высота калитки около 150см: как Бундый мог перескочить? Я не знал. Отвёл его в вольер, накричал, чтобы он не выходил.

Захожу в дом, включаю телевизор, смотрю фильм. Вдруг в дверях появляется крайне неприятное красное и злое лицо соседа (дяди Ростика), который зарычал: "Беги на улицу! Там твоя собака загрызает собаку тёти Лизы!!!".

У грудні дві тисячі восьмого
Збулася моя мрія.
Я член Малої Академії,
МАЛіЖ-моя надія.

Спробував описати свій звичайний шкільний день.

Как кончится жизнь земная,
То похороните
На могиле среди степи,
В милой Украине.
Чтобы поле бескрайнее
И Днепр, его кручи
Было видно, было слышно,
Как ревет ревучий.
Как понесет с Украины
У синее море
Кровь чужую… Вот тогда то
И поля и горы -
Все я брошу,
С чистым сердцем
Устремлюсь я к богу
Помолиться… а до тех пор
Я не знаю бога.
Придав земле, поднимитесь,
Цепи разорвите
И вражеской злой кровью
Волю окропите.
И меня в семье великой,
В семье вольной, новой
Помянуть вы не забудьте
Незлым тихим словом.

25 декабря 1845, в Переяславе

У деяких коментарях на мої твори їх схвалюють, у деяких вказують на мої помилки. Визнаю, що я їх роблю чимало. Але отримавши коментарі від пані Оборіної "Дітки молодші за тебе не зрозуміють твоїх творів" і "Твої твори - незрозумілий ребус", я навіть розгубився... Не знав, чи пояснювати  пані А. Оборіній, що я пишу те, що мені йде, нафантазувалось, те, що захотілось висловити. Інколи вночі приходить ідея, і я не можу заснути, аж поки на запишу ії на папері. Коли пишу,  не маю на меті, щоб мене читали молодші за мене, мені не важливо, чи зрозуміють мене, чи ні - я про це не задумовуюсь в той час. 

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Квест «Вокруг света»

Анастасія Опаковська
16 октября 2021

Когда-то я с подружками била на репетицие к выступлению. Ми готовились к приготовленному нами...

синичонок

Синичонок. Неожиданная встреча

Алька Алфёрова
09 июля 2021

Когда-то очень давно писала пост о синичках. На днях, девять лет спустя, тема синиц вдруг...

Одно из любимых стихотворений

Саша И
10 июня 2021

«Лошади в океане»

Лошади умеют плавать,
Но - не хорошо. Недалеко.
"Глория" - по-русски - значит...

8 е марта

С праздником 8-е Марта!

Александр Иванович
06 марта 2021

Девчонки и тётенки!

8-е Марта замечательный весенний праздник! Вот я, а также все ребята, вся...

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 августа 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...