Красота, как новое дыхания,
Живут в ней целый век.
Без жалости, уныний и страдания
Так любит её нежный человек.

Тишина. Не слышно сердца стук,
Ветер только угоняет тугу,
Приложить лишь ласку его рук,
Чтобы теплее стало в эту вьюгу.

Как видишь то,
Чего глазами не увидишь.
Как слышишь то,
Чего так просто не услышишь.

И тишина и темнота
Один, где нет уже тепла.
Без слов, только красота
К тебе под ноги уплыла.

Бувала я за кордоном,
Де небо зливається з морем,
Де яхти, мости і палаци
Такі височенні й прекрасні!
Та якось незатишно, шумно,
І рідної мови не чутно.
Ти хочеш назад до хатинки,
Де вишні зростають у листі,
де пісні від серця лунають
і рідні теплом огортають.

Пливуть, як хвилі, ті години,
А сивий час ховає їх.
В обіймах любої родини
Ти забуваєш про усе на світі:
Про негаразди і невдачі,
Про горе...
І так минає час,
невпинно стукає годинник,
і котить води сивий океан.

Далеко в Карпатах, на схилі гори,  в дрімучому лісі жив  великий чародій.

У нього було маленьке господарство: дві кізки, коник, собачка, котик і маленька рижа білочка. А ще сірий колючий їжачок не покидав територію чародія і десь під хлівом, біля  складених сухих ломак, мав собі невеличку і старанно утеплену хатинку.

До мого села завітала
Холодна,снігова зима,
Вкрила білою габою,
Новий рік нам принесла.
Ми,діти,охоче граємо в сніжки.
Для нас зима не страшна,
Бо знаємо,що і в наші краї
Незабаром прийде красуня-весна.
А в зимові святкові канікули
Разом співаємо веселі пісні.
Під ялинкою в ніч новорічну
Подарунки цікаві шукаємо ми.
І, як вдарять морози у лютому.
На водоймі збереться уся дітвора.
Ковзанами та санчатами
Сполосує льодове скло ставка.
Отока у нас зима
В Сонячній Долині.
Любимо її сповна
Кожен рік і нині. 

В потворних болях мук пекельних
Новим життям ідеш у світ,
Добра окрасою чи злом смертельним
Озвешся на Землі за кілька літ.
Душею плоть наповнена тілесна,
Який ти дух плекатимеш в собі?
Засяє в тобі зіронька небесна
Чи в сірій згубишся навік  юрбі?
Чи зможе та, причетна до приходу,
У час заграв її станніх днів
тобі довірить нитку родоводу -<br

Складаю руки в ранішній молитві:
Єдиний Отче наш, почуй мої слова,
Дай перемогу правді у щоденній битві,
Допоки зранена вона іще жива.
Не дай загаснути вогню надії,
Любов до ближнього в серця наші всели,
Натхненням освяти шляхетні дії,
Незрячих виведи з густої мли.
Глухим дай змогу істину почути,
А мудрим - сіяти проміння доброти.
Дай всім нам силу

Ваші руки, мамо, складені на грудях,
Холодні, застиглі, без жодних прикрас,
Вже не приголублять, зранку не розбудять,
Крильми не зметнуться захистити нас.
З ваших рук ми вперше крихту хліба з"їли
І відчули вперше свіжий смак води, -
Вони нас тримали, гладили і гріли,
Дарували сонця золоті плоди.
Ваші руки, мамо, ніжні і єдині,
В світ нас випускали

О, мово моя, насолодо безмежна,
Я ,Рідна, без тебе - глуха і німа,
Мойого єства ти озвучений стержень,
Без тебе воно не живе, а дріма.
Ти пишна троянда посеред квітів,
Найяскравіша в сузір"ї плеяд, -
Без тебе хмурніє у білому світі
І цвітом весняним не повниться сад.
Ти ніжна, співуча, красива і мила,
Голубиш собою уста:
У тобі бринить і ві

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Квест «Вокруг света»

Анастасія Опаковська
16 октября 2021

Когда-то я с подружками била на репетицие к выступлению. Ми готовились к приготовленному нами...

синичонок

Синичонок. Неожиданная встреча

Алька Алфёрова
09 июля 2021

Когда-то очень давно писала пост о синичках. На днях, девять лет спустя, тема синиц вдруг...

Одно из любимых стихотворений

Саша И
10 июня 2021

«Лошади в океане»

Лошади умеют плавать,
Но - не хорошо. Недалеко.
"Глория" - по-русски - значит...

8 е марта

С праздником 8-е Марта!

Александр Иванович
06 марта 2021

Девчонки и тётенки!

8-е Марта замечательный весенний праздник! Вот я, а также все ребята, вся...

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 августа 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...