Далеко в Карпатах, на схилі гори,  в дрімучому лісі жив  великий чародій.

У нього було маленьке господарство: дві кізки, коник, собачка, котик і маленька рижа білочка. А ще сірий колючий їжачок не покидав територію чародія і десь під хлівом, біля  складених сухих ломак, мав собі невеличку і старанно утеплену хатинку.

До мого села завітала
Холодна,снігова зима,
Вкрила білою габою,
Новий рік нам принесла.
Ми,діти,охоче граємо в сніжки.
Для нас зима не страшна,
Бо знаємо,що і в наші краї
Незабаром прийде красуня-весна.
А в зимові святкові канікули
Разом співаємо веселі пісні.
Під ялинкою в ніч новорічну
Подарунки цікаві шукаємо ми.
І, як вдарять морози у лютому.
На водоймі збереться уся дітвора.
Ковзанами та санчатами
Сполосує льодове скло ставка.
Отока у нас зима
В Сонячній Долині.
Любимо її сповна
Кожен рік і нині. 

В потворних болях мук пекельних
Новим життям ідеш у світ,
Добра окрасою чи злом смертельним
Озвешся на Землі за кілька літ.
Душею плоть наповнена тілесна,
Який ти дух плекатимеш в собі?
Засяє в тобі зіронька небесна
Чи в сірій згубишся навік  юрбі?
Чи зможе та, причетна до приходу,
У час заграв її станніх днів
тобі довірить нитку родоводу -<br

Складаю руки в ранішній молитві:
Єдиний Отче наш, почуй мої слова,
Дай перемогу правді у щоденній битві,
Допоки зранена вона іще жива.
Не дай загаснути вогню надії,
Любов до ближнього в серця наші всели,
Натхненням освяти шляхетні дії,
Незрячих виведи з густої мли.
Глухим дай змогу істину почути,
А мудрим - сіяти проміння доброти.
Дай всім нам силу

Ваші руки, мамо, складені на грудях,
Холодні, застиглі, без жодних прикрас,
Вже не приголублять, зранку не розбудять,
Крильми не зметнуться захистити нас.
З ваших рук ми вперше крихту хліба з"їли
І відчули вперше свіжий смак води, -
Вони нас тримали, гладили і гріли,
Дарували сонця золоті плоди.
Ваші руки, мамо, ніжні і єдині,
В світ нас випускали

О, мово моя, насолодо безмежна,
Я ,Рідна, без тебе - глуха і німа,
Мойого єства ти озвучений стержень,
Без тебе воно не живе, а дріма.
Ти пишна троянда посеред квітів,
Найяскравіша в сузір"ї плеяд, -
Без тебе хмурніє у білому світі
І цвітом весняним не повниться сад.
Ти ніжна, співуча, красива і мила,
Голубиш собою уста:
У тобі бринить і ві

Ні, ні. Так бути зовсім не повинно:
Всміхатись мило, а в душі таїти зло,
Роль філантропа грати так невинно
Тоді, як серце злістю поросло.
У світлім дні шукати смужку ночі,
Чи ложку дьогтю вилити у мед,
Зовсім не вірити в слова пророчі,
Або ж майбутнє знати наперед.

Усе життя нікчемно плазувати,
Забувши про людську величну суть.
У п,яних, диких

Знов сива ніч народжує нам ранок,
А з нього виповзає світлий день.
Як проживем його ми? Гарно чи погано?
В полоні чвар чи у вінку пісень?
Як же позбутись пристрастей амбітних
Й покласти серце на вівтар землі?
Землі тієї, де є стільки бідних
І стільки ж понесли у вирій журавлі,
Чорніє день від горя і від скверни
Народних слуг - верхівки багачів.

Сніжило вчора ще, а нині вже дощі.
Небесна вись і сіра, і сумна,
Тремтять оголені дерева та кущі-
Надворі січень, а зими нема.
Холодний дощ змив кожушки з гілок,
Не дав натішитися білому вбранню,
Тепер пронизує їх вітер до кісток -
Така вже доля, коли в стил "ню".

Нас розділяють океану милі,
міста і села, гори і ліси
Та в серце б"ють дніпрові срібні хвилі
Із краю дивовижної краси.
З тої землі, де корінь мого роду,
Де пращур мій зробив свій перший корок,
Де споконвіку вишня край городу
І верби заглядають у ставок.
Із краю смутку, болю та тривоги
І вічної за владу боротьби,
Втікають звідки в світ усі дор

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 августа 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...

klady3

Люди! Конкурс викторин завершен!

Папченко
31 мая 2020

Всем привет! Ну, вот. Сегодня 31 мая. А на часах 24:00 по времени Екатеринбурга. И что это...

Дружба

Вірджінія Петровська
09 апреля 2020

Дружба - це опора всього нашого життя.

Друг для нас як мама, яка може потурбуватись та зігріти...

Щасливий той хто мав змогу знайти щасливе життя. Але найщасливіший той, хто вміє ним користуватись

Ростислав Ворох
07 апреля 2020

Що таке щастя? – це риторичне питання. Кожен з нас має свої зацікавленності, думки й погляди, а...

У Львові

Лехман Маркіян Тарасович
08 марта 2020

Коли горять вогні у Львові,
Луна мелодія весни,
Відчуєш пахощі медові...
Ой, зачаровувались ми!