Ось рушничок з житомирського льону.
Що ріс в Поліській рівнині.
Орнамент,вишивка на ньому
Символізують дружби дві.
На ньому грона винограду,
Що плідно у Криму росте.
Кінці -символіка Полтавська
Краси й відтінку додає.
Наш рушничок-є символ
Дружби двох земель,
Полтава й крим-щире поєднання.
Хай він нагадує цей славний день,
Наш творчий міст,наші палкі вітання.  

Рідна мова українська,
Мов ждерельце чиста.
Ти чарівна,матиринська,
Співуча і барвиста.

Як цю мову не любити?
Як їїне знати?
Вона вчить  на світі жити,
Ніби рідна мати.

Мене дивує незвіданий світ
Весни прихід, черешні цвіт.
Мене дивують літа килими,
Осені - золото, срібло - зими.
Мене дивує краплинка роси,
Веселкова дуга, кольори усі.
Мене дивує музика дощу,
Живого ріст - липи й хвощу.
Мене дивує краса полів,
Солодкий шум карпатських лісів,
Мене дивує небесна блакить,
Захмарене небо і блискавки мить.
Мене дивує срібне сяйво зір,
Там місяць-кораблик пливе із-за гір.
Мене дивують пахощі саду,
Річки життєдайні біля водопаду.
Мене дивує політ бджоли
Меду духм'яного запах й перги,
Мене дивує мовочка моя,
Якою я мислю і свідчу життя.
Мене дивує, як я дивуюся,
Усіма дивами дивно милуюся.

Підслухав я розмову дотепного діда-сусіда зі своєю жінкою. Знаю, що  підслуховувати не гарно.  Але вони говорили так голосно - хіба таке пропустиш? Та й звідки б я вам узяв такий сюжет? Ось послухайте.
Бабка збирається в місто на покупки, а дід їй і каже:
- Купи мені пальчикову батарейку.
- А яку? - питає жінка.
-Купи "DURACELL".

Пече часто у печі
Борсучиха калачі.
І рум'яні, і смачні,
І витрати незначні.
Запах в лісі в ніздрі б'є.
Ось уже і черга є.
Продаються калачі
Вранці, вдень і у ночі.
Тісто дихає, бухтить...
Даром кожен не сидить.
Сам борсук палить в печі,
Витягає калачі.
Борсучата залюбки
Розкладають

Ой, село моє родинне,
Обляська неблизька!
Нитки пам'яті зв'язала
Там, біля обійстя.
Там родився, там умився
Талою водою.
З смерекою, з ліщиною,
Як брат із сестрою.
Любо оку, мило слуху
Від краси такої.
Куди глянеш - туди манить
Ступити ногою.
А потічок, мов батіжок,
З дорогою в парі
Вились селом й
наче пером
Береги писали.
Якщо лиш є жива вода,
То це в тому краю.
Квасом зветься це джерельце
І вода із нього.
А по горах, по долинах,
По плаю до хмари
Ходять собі вівчарики
Й за ними отари.
Село моє невеличке,
Моя колискова...
Сина свого не забувай!
І бувай здорова!

Всем пррривет!

Попугай Жако рррад отвечать на любые вопррросы в пррределах "Сокррровищев Пача"! Все вопррросы задавайте в Попугайскую Гостевую Книгу. Там же в течении нескольких суток получите ответ!

P.S. Осторррожно! Попугай за клавиатурррой - может клюнуть!:)

--------

Всім пррривіт!

Папуга Жако рррадий відповідати на будь-які запитання в межах "Ск

Баю, баю, бай, баю.

Стало темно у гаю.

Сплять дерева і кущі,

А гудуть лише хрущі.

Баю, баю, баю, бай.

Було це дуже давно. За тих часів, коли ще коти вміли говорити. Їхнім ділом було розважати своїх господарів і особливо їхніх діток. Всі тішились, як малі кумедні кошенята гралися між собою. Справжнісінький хатній котячий театр. Бувало, що до їхніх лапок попадав якийсь предмет – частіше клубок ниток. За це їм перепадало від господині, бо нитки у той час були дуже коштовними, особливо кольорові. Адже з ниток виготовляли одяг, скатерті, рушники тощо. Та хіба змогли збагнути це коти? Звичайно ж ні! А зрештою, навіщо їм таке знати? Жили вони без зайвих турбот. Їх добре годували. Особливо полюбляли пухнастики поласувати ковбаскою і тепленьким із пінкою молочком. Воно таке смачненьке-присмачненьке…

Апельсин. Он такой большой, оранжевый, кругло лежит в ладони. Если прижать его к щеке, то почувствуешь, как пахнет кожура - чуть горьковато и как-то тепло. Оранжево, что ли? А ещё апельсин всегда прохладный, даже если долго лежал в тепле. Может, от того что он никуда не спешит.

Когда лежишь с температурой, то можно положить апельсин на лоб. Конечно, этого не хватит надолго - через минуту он нагреется. Ото лба. Но всё-таки...

Я не болею с температурой, нет. Просто я очень спешу. А от этой болезни не сможет помочь даже апельсин. Разве что только на те несколько секунд, пока я прижимаю его к щеке...

 

Комментарии

Новенькое в блогах

синичонок

Синичонок. Неожиданная встреча

Алька Алфёрова
09 июля 2021

Когда-то очень давно писала пост о синичках. На днях, девять лет спустя, тема синиц вдруг...

Одно из любимых стихотворений

Саша И
10 июня 2021

«Лошади в океане»

Лошади умеют плавать,
Но - не хорошо. Недалеко.
"Глория" - по-русски - значит...

8 е марта

С праздником 8-е Марта!

Александр Иванович
06 марта 2021

Девчонки и тётенки!

8-е Марта замечательный весенний праздник! Вот я, а также все ребята, вся...

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 августа 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...

klady3

Люди! Конкурс викторин завершен!

Папченко
31 мая 2020

Всем привет! Ну, вот. Сегодня 31 мая. А на часах 24:00 по времени Екатеринбурга. И что это...