Василь Малишка  нагороджується медаллю "ЗА ВІРНІСТЬ". За розгорнутий послідовний багатократний аналізтворів опублікованих на порталі. За діяльне і тривала участь в житті порталу. Оскільки вищеназваний Василь Малишка з врученням йому медалі за ВІРНІСТЬ стає кавалером усіх трьох медалей, йому автоматично присуджується орден СРІБНА ЗІРКА, з урахуванням усіх прав і преференцій, які йдут

1. Чомусь побутує міф (а може, то і не міф зовсім) про те, що титуловані, премійовані і, таким чином, канонізовані автори стають для широкого загалу менш цікавими. Хоча премії відкривають для творів двері в підручники, та це ще не є гарантією успіху. Часто навіть навпаки. Хтось із класиків казав: "Не дай мені, Боже, потрапити до шкільних підручників". Очевидно, що вивчення творів письменника в школі далеко не завжди прищеплює учням любов до автора. Пригадайте, чиї твори із шкільної програми ви перечитували пізніше, до яких поверталися? Які вірші з тих часів пам'ятаєте? Маю на увазі українську літературу, до програми з якої навмисне вводили зовсім не шедеври для того, щоб применшити її значимість в очах несформованої учнівської національної свідомості. Не беруся стверджувати, що таких творів немає взагалі, але не вірю, що розчленування, схематизація, майже математична перевірка ритму, класифікація, формалізація, пошук епітетів, гіпербол чи ще чогось у тексті можуть прищепити симпатію до цього ж таки тексту, навіть якщо він і буде геніальним.

На щастя чи на жаль, до підручників для загальноосвітніх шкіл потрапили два наші земляки, два лауреати Національної премії імені генія духу Тараса Григоровича Шевченка, два безперечно великі поети нашого часу - Петро Скунць та Дмитро Кремінь. Їхня любов до рідного народу у творчості та в житті сягнула таких висот, що вони поволі перетворюються (чи вже перетворилися?), стають (чи вже стали?) символами епохи, знаменами гідності, незламності, гордості. У даних випадках факт вручення премій тільки констатував загальне визнання та народну довіру і повагу до авторів. Хоча дуже часто найвищі нагороди в галузі літератури присуджувалися не так за творчість, як за політичні переконання, персональну відданість чи відносний патріотизм. Маю на увазі не радянські часи, бо тоді слава партії у творі затьмарювала і замінювала літературний талант, а часи значно пізніші, коли дехто з письменників мав мужність відмовитися від високої відзнаки, від відзнаки, яка в певний період часу починала компрометувати нагородженого - того, хто ставав у ряди прислужників влади, у чергу за премією. Мужній вчинок одного ставав переломним моментом у психології багатьох, утверджував серед колег почуття власної гідності, додавав мудрості, змушував змінити підходи і критерії до визначення кандидатів на нагороди. Вплив особистості на історію проявився у тому, що людина припинила, зупинила процес девальвації цінностей. Але про це - іншим разом.

Стовпи, закутані в гірлянди,
Зігрітися ніяк не можуть,
А ти бредеш у сніг і стужу,
Несеш кохання кару божу.
Це, ніби, чемодан без ручки –
І нести – мука, й жаль лишити,
Бо уявити тяжко-важко:
Як без кохання бути? Жити?
Воно як світло серед ночі,
Як рятівний жилет у морі,
Як білий купол парашута –
Надія у біді та горі.
Во

Ось рушничок з житомирського льону.
Що ріс в Поліській рівнині.
Орнамент,вишивка на ньому
Символізують дружби дві.
На ньому грона винограду,
Що плідно у Криму росте.
Кінці -символіка Полтавська
Краси й відтінку додає.
Наш рушничок-є символ
Дружби двох земель,
Полтава й крим-щире поєднання.
Хай він нагадує цей славний день,
Наш творчий міст,наші палкі вітання.  

Рідна мова українська,
Мов ждерельце чиста.
Ти чарівна,матиринська,
Співуча і барвиста.

Як цю мову не любити?
Як їїне знати?
Вона вчить  на світі жити,
Ніби рідна мати.

Мене дивує незвіданий світ
Весни прихід, черешні цвіт.
Мене дивують літа килими,
Осені - золото, срібло - зими.
Мене дивує краплинка роси,
Веселкова дуга, кольори усі.
Мене дивує музика дощу,
Живого ріст - липи й хвощу.
Мене дивує краса полів,
Солодкий шум карпатських лісів,
Мене дивує небесна блакить,
Захмарене небо і блискавки мить.
Мене дивує срібне сяйво зір,
Там місяць-кораблик пливе із-за гір.
Мене дивують пахощі саду,
Річки життєдайні біля водопаду.
Мене дивує політ бджоли
Меду духм'яного запах й перги,
Мене дивує мовочка моя,
Якою я мислю і свідчу життя.
Мене дивує, як я дивуюся,
Усіма дивами дивно милуюся.

Підслухав я розмову дотепного діда-сусіда зі своєю жінкою. Знаю, що  підслуховувати не гарно.  Але вони говорили так голосно - хіба таке пропустиш? Та й звідки б я вам узяв такий сюжет? Ось послухайте.
Бабка збирається в місто на покупки, а дід їй і каже:
- Купи мені пальчикову батарейку.
- А яку? - питає жінка.
-Купи "DURACELL".

Пече часто у печі
Борсучиха калачі.
І рум'яні, і смачні,
І витрати незначні.
Запах в лісі в ніздрі б'є.
Ось уже і черга є.
Продаються калачі
Вранці, вдень і у ночі.
Тісто дихає, бухтить...
Даром кожен не сидить.
Сам борсук палить в печі,
Витягає калачі.
Борсучата залюбки
Розкладають

Ой, село моє родинне,
Обляська неблизька!
Нитки пам'яті зв'язала
Там, біля обійстя.
Там родився, там умився
Талою водою.
З смерекою, з ліщиною,
Як брат із сестрою.
Любо оку, мило слуху
Від краси такої.
Куди глянеш - туди манить
Ступити ногою.
А потічок, мов батіжок,
З дорогою в парі
Вились селом й
наче пером
Береги писали.
Якщо лиш є жива вода,
То це в тому краю.
Квасом зветься це джерельце
І вода із нього.
А по горах, по долинах,
По плаю до хмари
Ходять собі вівчарики
Й за ними отари.
Село моє невеличке,
Моя колискова...
Сина свого не забувай!
І бувай здорова!

Всем пррривет!

Попугай Жако рррад отвечать на любые вопррросы в пррределах "Сокррровищев Пача"! Все вопррросы задавайте в Попугайскую Гостевую Книгу. Там же в течении нескольких суток получите ответ!

P.S. Осторррожно! Попугай за клавиатурррой - может клюнуть!:)

--------

Всім пррривіт!

Папуга Жако рррадий відповідати на будь-які запитання в межах "Ск

 

Комментарии

Новенькое в блогах

gusi gusi 01

Новая викторина по повести В. Крапивина «Гуси-гуси, га-га-га...»

Александр Иванович
01 мая 2022

Внимание! Катя Зуева представила новую викторину по повести Владислава Крапивина «Гуси-гуси,...

Девчонки, с праздником!

Александр Иванович
08 марта 2022

Все пройдет и это пройдет. Так было всегда. И будет. И вот я, пользуясь своей неистребимой...

Квест «Вокруг света»

Анастасія Опаковська
16 октября 2021

Когда-то я с подружками била на репетицие к выступлению. Ми готовились к приготовленному нами...

синичонок

Синичонок. Неожиданная встреча

Алька Алфёрова
09 июля 2021

Когда-то очень давно писала пост о синичках. На днях, девять лет спустя, тема синиц вдруг...

Одно из любимых стихотворений

Саша И
10 июня 2021

«Лошади в океане»

Лошади умеют плавать,
Но - не хорошо. Недалеко.
"Глория" - по-русски - значит...